МАЙСТЕРНІСТЬ – сума необхідних музиканту-виконавцю знань, умінь і навичок, які набуваються ним в процесі оволодіння даною професією. Від обдарованості баяніста-виконавця залежить швидкість набуття ним майстерності і досконалість її.

Вищай ступінь розвитку обдарованості психологія називає ТАЛАНТОМ.

Найвищий ступінь талановитості називають ГЕНІАЛЬНІСТЮ.

Педагог повинен правильно виявити степінь розвитку музичних даних учня, працювати над їхнім вдосконаленням.

За переконанням Я.А. Коменського, процес навчання повинен будуватись в чіткій відповідності до моральних та індивідуальних можливостей учнів. Він зробив спробу дати свою типологію учнів, поділяючи їх на 6 груп:

1) діти з гострим розумом, прагнуть до знань, допитливі й піддатливі;

2) з гострим розумом, але повільні, хоч і слухняні.

3) з гострим розумом, але невгамовні та вперті.

4) слухняні й допитливі, але повільні та мляві.

5) тупі, байдужі.

6) тупі, із зіпсованою і злісною натурою.

Типологія великого педагога з погляду сучасності виглядає дещо спрощеною, але вона вже є комплексною, тому що, крім задатків інтелектуальних, охоплює якості темпераменту і навіть характеру.

Від типології учнів Каменського походить жартівлива типологія сучасних студентів.

1) з гострим розумом і працьовитий – це відмінник.

2) з гострим розумом, але непосидючий – вчиться добре.

3) тупий, але посидючий – вчиться задовільно.

4) тупий, та ще й непосидючий – звісно, двієчник.

Всі учні відрізняються один від одного емоційною збудливістю, тобто темпераментом. Під ТЕМПЕРАМЕНТОМ людини розуміють загаль-ний вроджений стиль її пристосування, реагування на зовнішні, подразники, які найбільш самітно проявляють себе у екстремальних ситуаціях. Про темпераменти було відомо ще в сиву давнину в Індії, Китаї, Тибеті. Знав про них і Гіппократ. В другому тисячолітті нової ери Галян, виходячи з вчення Гіппократа, дав опис основ-них типів темпераменту, стверджуючи, що темперамент залежить від рівня вмістимості "в організмі чотирьох рідин: жовчі (холерич-ний тип), крові (сангвінічний), лімфи (флегматичний) і чорної жовчі – флегми (меланхолічний). Холерик й відрізняються неврівноваженою поведінкою; сильними короткочасними емоційними переживаннями. Їх настрій нестійкий, з перебільшенням піднесеного розмова гучна, різка і нерівномірна. Вони володіють хорошою адаптаційною здатністю, але слабким терпінням. мають високе спілкування. агре-сивні в поведінці, гарно сприймають все нове і позитивне. Під час бесіди жестикулюють, і фактично без спілкування не можуть жити. Якщо у них немає справжньої роботи, вони скучні і в’ялі. Під впливом афекту можуть здійснити необдуманий вчинок. Холе-рики відрізняються сильним стремлінням до цілі. Нерідко перео-цінюють свої можливості і здібності. Холерики люблять тих лю-дей, які підчиняються йому. Його діяльність швидка, але не дов-га. Він береться за спільні справи і бажає, щоб його за це хвалили. Себе він любить більше, ніж інших. Холерик слідкує за порядком і тому здається розумнішим, ніж це є насправді. Учень ХОЛЕРИЧНОГО темпераменту швидко на все реагує, почуття його легко збуджуються. Баяніст такого темпераменту енергійний і діяльний, сміливо береться за розбір твору і, незважаючи на труднощі, любить довести роботу до кінця. Негативною рисою учня з таким темпераментом є те, що він з однаковим успіхом може захопитись як хорошим, так і поганим, буває впертий, злопам’ятний і різкий.

Сангвініки характеризуються короткочасними поверхневими емоціями, переживаннями, володіють помірною поведінкою і стійким життєрадісним настроєм. Володіють гучною, плавною мовою, помірним терпінням, добре адаптуються в навколишньому середовищі. Вони добре спілкуються. миролюбиві в поведінці, спокійно відносяться до критичних зауважень. Енергійні, стараються довести до завер-шення справу. За звичай, переоцінюють свої можливості. Стараються швидко досягнути бажаного результату, але при цьому уникнути можливих перепон. Сангвінік – людина безтурботна, сповнена надій.

Він не держить свого слова. Достатньо добра, допомагає іншим. Милий співрозмовник, веселий, жартівливий. Це не зла людина, але грішна. Часто кається, але скоро про це забуває.

Учень САНГВІНІЧНОГО темпераменту дуже чутливий, легко реагує на все навколишнє. Під час вивчення нового твору він швидко захоплюється ним, але так само швидко байдужіє. Баяніст з таким темпераментом може віддаватися як хорошим, так і поганим почуттям. Захопившись твором, він намагається опанува-ти ним, так би мовити "з нальоту". Та після першої ж невдачі «за-лишає роботу над п’єсою, хоч твір йому подобається.

Флегматики по своєму темпераменту повільні. Вони стійкі в своїх справах і хвилюваннях, мають велике терпіння. Мають не високе спілкування і стримані в поведінці, стійкі по настрою. Реально оцінюють свої можливості. Флегматики – це трудові люди життя: вони досягають своєї мети повільно. До нового відносяться достатньо стримано. Такі люди не легко піддаються гніву, а спочатку подумають. Вони піддаються принципам, а на інстинктам

Учні ФЛЕГМАТИКИ поводяться спокійно, рівно, мало живуть почуттями, слабо і пасивно реагують на навколишній світ. Вони сонні і мляві. Баяніст-флегматик спочатку може поставитись до твору без зовнішнього ентузіазму. розбиратиметься в ньому без захоплення, але те, що зробить, зробить дуже сумлінно і ґрунтовно.

Меланхоліки характеризуються нестійким настроєм з пере-вагою песимізму глибоко і довго перевивають свої проблеми і невдачі. Дуже погано адаптуються в навколишньому середовищі, замкнуті в спілкуванні. Стараються втекти від любих труднощів. Засмучуються від критики, недооцінюють свої можливості. Часто міняють свої інтереси і легко піддаються чужому впливу. Постій-ні в своїх прив’язаностях. У всьому бачать погане і остерігають ся. Меланхоліки з трудом дають обіцянки, бо не можуть їх виконати. Для того, щоб підвищити рівень інтелектуальних здібностей дитини, потрібно по можливості виключити критику, дати можливість виговорити любу думку без боязні, що вона одержить