Поняття про індуктивні умовиводи

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3

1. Поняття про індуктивні умовиводи..................................................................4

2.Повна індукція.....................................................................................................4

3.Пеповна індукція.................................................................................................6

Задача.....................................................................................................................11

Література..............................................................................................................12

ВСТУП

Крім дедукції, найбільш загальний тип умовиводів — це індукція. У ній укладена глибока своєрідність, і вона знаходиться в тісних взаєминах з дедукцією. У реальній практиці мислення її сутність виявляється теж у різноманітних видах.

Значення вивчення індукції обумовлене тим, що вона нерозривно зв'язана з практикою, життям і служить важливим засобом одержання емпіричного, досвідченого знання. От чому нею так широко користаються в природничих науках, заснованих на досвіді, у конкретних соціальних дослідженнях, включаючи правові.

1. Поняття про індуктивні умовиводи

Індукція виникає в процесі практичної діяльності людей з настійної потреби в узагальненні, тобто одержанні знань про більш-менш загальні властивості предметів і явищ навколишнього світу.

Структура індуктивного умовиводу наступна: Вихідні судження тут називаються посилками. Різниця в тім, що в дедукції ними служать загальні чи частині судження, а тут характерні одиничні судження, оскільки в них виражене знання про окремі предмети.

Судження, виведені логічним шляхом, називаються висновками, що за своїм характером головним чином загальні. Логічною підставою висновку в індуктивному умовиводі служить логічний зв'язок між посилками і висновком, у якій полягає об'єктивний зв'язок між окремою і загальної, причиною і наслідком.

Так само, як у дедукції, види індукції різноманітні. Найбільш загальними з них є повна і неповна. Оскільки всяка індукція являє собою узагальнення, то їхнє розходження обумовлене головним: чи вивчені для цього узагальнення елементи того чи іншого класу цілком чи частково.

2.Повна індукція

Повної індукція є у тому випадку, якщо, по-перше, досліджені всі елементи класу предметів і, по-друге, якщо встановлене, що кожному з них належить (чи не належить) ти самі загальні властивість (відношення).

У найпростішому випадку це виглядає так. Наприклад, ми щодня ведемо запис спостережень за погодою і фіксуємо сонячні дні протягом такого відрізка часу, як тиждень. Ми можемо констатувати, що кожний із днів був сонячним. Це дає можливість зробити загальний висновок, що весь тиждень погода у цілому була сонячною. На цьому прикладі можна переконатися, що індуктивний умовивід приймає особливу форму, відмінну від дедуктивного. У навчальних цілях її можна представити так:

Понеділок — сонячний день.

Вівторок - сонячний день.

………………......

День п — сонячний день.

Понеділок, вівторок ... день п вичерпують усі дні тижня.

__________________________________

Отже, тиждень був сонячною

Більш складний випадок являє собою приклад індукції— про те, що «Усі планети Сонячної системи рухаються з заходу на схід». Цей загальний висновок може бути зроблений шляхом безпосередніх астрономічних спостережень за кожною планетою в отдельності

В обох випадках умовивід має структуру. Вона може бути представлена наступною формулою:

S1 - Р

S2 - P

……………………..

SN -P

S1, S2 ... Sп... вичерпують клас 3.

Отже, усі S — Р.

Яке пізнавальне значення висновку у формі повної індукції? На перший погляд здається, що в порівнянні з посилкою він не дає ніякого нового знання чи що його значення незначне. На жаль, такого роду погляди висловлювалися й в історії науки. У дійсності повна індукція дає нове знання, якщо в посилках міститься знання лише про окремі елементи якого-небудь класу предметів, то у висновку мова йде про цей клас у цілому. Отже, він пізнається й оцінюється під новим кутом зору: у ньому виявляється деяка сутність, а відповідно закономірність. І це природно: адже поняття «загальне», «суще», «закономірність» — однопорядкові. Так, виявлення того, що «Усі планети Сонячної системи рухаються з заходу схід», відкриває можливості для більш глибокого пізнання причин і сутності планетоутворення, закономірностей розвитку всієї Сонячної системи.

Особливо важливо, що повна індукція, як і дедукція, здатна давати

достовірні знання.

Зрозуміло, умовивід у формі повної індукції може бути вірним і помилковим. Воно буде вірним, якщо, по-перше, посилки вірни по змісту і, по-друге, якщо між ними і висновком є відношення логічного проходження. Повна індукція може виявитися помилкової, якщо хоча б одне з цих умов не дотримано. Наприклад, висновок, що «Усі колишні союзні республіки СРСР оголосили про свою незалежність і вступили в СНД» - помилковий.

Повна індукція застосовується й у юридичній практиці. Юристи нерідко користаються статистикою злочинів, щоб виявити визначені залежності, тенденції і виробити відповідні практичні міри. Повну індукцію можна використовувати й у розкритті окремого злочину. Так, слідство по якій-небудь справі може бути завершено, якщо зібраний необхідний і достатній матеріал про всіх учасників злочину, у противному випадку яка-небудь справа може бути виділена в окреме діло.

Однак у цілому межі застосування повної індукції обумовлені наявністю класів з відомим, порахованим числом елементів (так званих закритих класів). За цими межами вона може виявитися непридатною.

Неповна індукція

Неповною індукцією називається умовивід про весь клас предметів у цілому на основі вивчення лише частини предметів даного класу.

Формула неповної індукції:

S1 - Р

S2 - Р

………………......

SN –P

S1 S2...……SN складають частина класу S

____________________________________

Отже, усі S — Р. У символічному записі:

За допомогою неповної індукції переборюється недоліки повної індукції. Вона застосовується насамперед там, де число елементів досліджуваного класу невиразно, чи необмежено нескінченно. Це так називані відкриті класи. Правда, вона може застосовуватися і там, де це число обмежено і його неважко порахувати («закриті класи»), однак потреби в дослідженнях усіх без винятку елементів або немає. Так була встановлена, наприклад, електропровідність металів на основі знання лише про деякі метали, хоча число їхній певне.

Можливість висновку у формі неповної індукції обумовлена тим, що якщо деяка загальна властивість належить більш-менш значної частини класу, то в силу його більшої чи меншої