а в процесі присланого респонденту надрукованого запитальника-анкети. Соціологи, як правило, використовують змішані форми опитування, коли, наприклад, анкета зачитується чи інтерв'юером у його присутності. Алі усередині великої розмаїтості форм опитування можна виділити ті єдине, що власне і перетворює опитування в метод збору соціологічної інформації. Основний зміст застосування опитування в суспільних науках складається у використанні його для того, щоб змусити людей розповісти про собі.
Коли в повсякденному, нестрогому слововживанні говорять про розходження між анкетуванням і інтерв'юванням, мають на увазі, що при анкетуванні респондент сам у писемній формі відповідає на питання; при інтерв'юванні він викладає інтерв'юеру зміст відповідей усно, а всі запису робляться інтерв'юером.
Анкетою називається список питань з можливими варіантами чи відповідей без таких, котрий подається респонденту в друкованій формі і тому в ідентичній формі всім респондентам. Запитальником називається перелік питань, складений не для опитуваного, а для спеціального працівника — інтерв'юера, що використовує запитальник відповідно до встановленого заздалегідь правилами: або як текст, що прочитується респонденту, або як загальне керівництво до бесіди. Анкета і запитальник відрізняються не стільки тім, що в анкеті використовується єдина для всіх опитуваних форма питань, а в запитальнику можливі переформулювання питань. Основне розходження — у способі доведення питань до опитуваного. Будемо називати опитування по анкеті — анкетуванням, а опитування по складеному для інтерв'юера запитальнику — інтерв'юванням. Унаслідок такого визначення границі інтерв'ювання трохи звужуються, за їхніми межами виявляється велика частина проведених у нас у країні обстежень. Запитальник допускає подвійне тлумачення питань: як самим респондентом, так і людиною, що задає питання. Анкета — тільки тлумачення питань респондентом.
При анкетуванні з'являються так називані «анкети-кентаври» (це образне визначення придумане В. Е. Шляпентохом), тобто анкети, заповнювані двома, а ті і більш людьми. При анкетуванні невідома також послідовність відповідей на питання, так що робота з компонування запитальника зводиться на немає.
Корисно, особливо при поштовому опитуванні, заздалегідь подумати про тім, чи не будуть зібрані анкети тільки від людей, що розташовують великою кількістю вільного години, — пенсіонерів і т. п
Велика частина опитувань, використовуваних у соціологічних дослідженнях, — опитування індивідуалізовані, принаймні, по вихідному задумі дослідників. Експертні опитування часто використовуються як допоміжні засоби забезпечення надійності інформації, для операціоналізациї окремих категорій дослідження і т.д.
Приведемо приклад з «Анкети сільської родини» . У ній містилося питання: «Які труднощі Ви зустрічаєте в одержанні медичної допомоги?». Гіпотетичні (алі відповідні дійсним) відповіді на це питання можуть бути такими2: а) «Міні влаштовує медичне обслуговування, тому що я жодного разу в житті не хворів» (орієнтація на індивідуалізоване опитування); б) «Відношуся до медичного обслуговування погане, тому що в нас у селі рік назад умерла жінка від апендициту, тому що фельдшерка не змогла поставити правильний діагноз» (орієнтація на експертне опитування, на представництво інтересів жителів даного села).
Поняття генеральна вибірка
Вибіркою в соціології називають групу людей серед котрих проводять опитування і на основі якого ставлять гіпотезу. Генеральною вибіркою називають вибірку с найбільшою кількістю розглянутих елементів (респондентів)
Література
1. Краткий словарь по социологии М.,1989
Майдиков И.М. Основи соціології. - М., 1999.
2.Ольшанский В. Б. Особистість і соціальні цінності. -Соціологія в СРСР, т. I, М., 1966.
3.Педагогіка. Курс лекцій. - М., Логос.- 2004
4. Смирнова Є. Родіна нетипової дитини: Соціокультурні аспекти. Поволж. філ. Ріс.навч.центру. Саратов: Вид. Сарат. ун-ту, 1999. - С. 58, 69, 70, 75.
Якуба Е.А. Соціологія. Учебное пособие для студентов. Х.:”Константа”, 1996
