Відносним називають пари поняття, котрі відображають такі предмети, існування одного з них немислиме без існування другого. Відносні пари понять: “боржник” і “кредитор”, “злочин” і “кара”, “кількість” і “якість”. Виділення відносних понять має значення для пізнання.

У логіці всі поняття поділяють на порівнянні й непорівнянні.

Непорівнянними називаються такі поняття, котрі відображають наскільки віддалені предмети, що в їхньому змісті й обсязі немає нічого спільного. Наприклад, “метал” і “право”, “атом” і “держава” непорівнянні.

Порівнянними називаються поняття, у змісті і обсязі яких наявне дещо спільне. Порівнянні такі поняття: “право” і “мораль”, “договір” і “угода”.

Порівнянні поняття бувають сумісні і несумісні.

Сумісним називають поняття, обсяг яких частково збігається. Зміст сумісних понять різний, але деякі ознаки їх можуть бути спільними.

Несумісними називають поняття, обсяг яких не бігається в жодній своїй частині. Видові ознаки одного поняття виключають видові ознаки другого.

Серед сумісних понять розрізняють три види відношень:

відношення тотожності;

відношення підпорядкування;

відношення перехрещення.

Тотожними називають поняття, що відображають один і той же предмет. Обсяг тотожних понять збігається повністю, але зміст різний.

Наприклад, тотожним є таке поняття, як “Олесь Гончар і “автор роману “Собор””. Обсяг цих понять є одним і тим же, він повністю збігається.

Відношення між обсягом тотожних понять зображають графічно так.

Обсяг поняття А і обсяг поняття В

повністю збігаються.

Відношення підпорядкування існує між такими поняттями, одне з яких входить як частина в обсяг поняття другого. У відношенні підпорядковування перебувають, наприклад, поняття “право” і “державне право”. Обсяг поняття “державне право” входить до обсягу поняття “право”. Поняття з більшим обсягом називається підпорядковуючим, а поняття з меншим обсягом – підпорядкованим.

Поняття “право” є підпорядковуючим,

а поняття “державне право” є

підпорядкованим.

Відношення підпорядкування може бути як між двома загальними, так і між загальним і одиничним поняттям. Якщо підпорядкування існують між загальними поняттями, то підпорядковуюче поняття називається родом або родовим поняттям, а підпорядковуюче – видом або видовим поняттям. Так, поняття» право” – це родове, а поняття “цивільне право” – видове.

Відношення підпорядкування – це найпоширеніший і найважливіший тип логічних відношень між поняттями; він перебуває в основі багатьох логічних операцій.

Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного.

Перехресним називається поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного.

Так поняття “студент” і “відмінник” перехрещуються, оскільки частина обсягу поняття “студент” входить до обсягу поняття “відмінник”. Графічно відношення між обсягами перехресних понять відображають так:

Коло А відображає обсяг одного

В поняття, а коло В – обсяг другого

перехресного поняття.

Деякі студенти є відмінниками, а деякі відмінники – студентами.

Серед несумісних понять розрізняють три види відношень:

супідрядність;

суперечність;

протилежність.

Відношення супідрядності існує між поняттями, які однаково входять до одного і того ж роду. Такі поняття називається супідрядними. Наприклад, поняття “крадіжка” і “пограбування” супідрядні, оскільки вони є видами одного і того ж роду – “злочин проти власності”. Графічно їх зображають так:

А –обсяг родового поняття

“злочин проти власності”

В і С – обсяг супідрядних (видових)

понять “крадіжка”, “грабіж”.

Відношення суперечності існує між такими двома поняттями, одне з яких має певні ознаки, а друге – ці ж ознаки заперечує не створюючи нових. Такі поняття називаються суперечливими. Приклад суперечливих понять: “винний” і “невинний”, “осудний” і “неосудний”. Відношення суперечності існує між позитивними і негативними поняттями.

Відношення між суперечливими

поняттями.

Відношення протилежності (супротивності) існує між двома поняттями, із котрих одне заперечує друге при допомозі утвердження нових ознак, несумісних із ознаками заперечуваного поняття.

Протилежні поняття “грубість” і “ніжність”, “білий” і “чорний”. Зміст одного супротивного поняття не тільки включає зміст другого, а й протилежний йому. Тому супротивні поняття не можуть застосовуватися до одного й того ж предмета. Обсяги двох протилежних понять не вичерпують обсяг родового поняття, між ними може бути третє поняття.

Логічна операція, за допомогою якої відбувається перехід від поняття з більшим обсягом, називається узагальненням. Узагальнити поняття - означає перейти від виду до роду.

Логічна операція. У процесі якої відбувається перехід від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом, називається обмеженням. Наприклад, коли від поняття “договір” перейти до поняття “угода”, а від нього до поняття “правовідносини” – це узагальнене поняття. А якщо від поняття “договір” перейти до поняття “страхування” – це обмеження понять.

Процес узагальнення і обмеження поняття не безкінечний. Межею узагальнення є категорії. Категорії – це поняття з гранично широким обсягом. Рубежем обмеження є одиничні поняття.

Визначення – логічна операція, з допомогою якої розкривається зміст поняття, тобто робиться перелік ознак, які в ньому мисляться.

Визначення бувають реальні й номінальні. До реальних визначень відносять: визначення через рід й видові відмінності, генетичне визначення.

При визначенні через рід і видову відмінність визначуване поняття підводиться під друге, більш широке поняття , що є найбільшим його рядом, і вказуються ознаки, котрими відрізняється визначуване поняття від інших понять, які входять до цього роду. Визначення через рід і видову відмінність можна зобразити так:

А = ВС

Це найпоширеніший класичний вид визначення. Ним користуються усі науки. У юриспруденції є основним видом визначення.

Генетичне визначення – це таке визначення, в якому зміст поняття розкривається за допомогою вказівки на спосіб виникнення предмета.

Номінальним називається таке визначення, за допомогою якого визначається не сам предмет, а його ім’я. Номінальне визначення не розкриває змісту поняття. За допомогою номінальних визначень уводяться нові терміни в науковий обсяг.

Для правильного визначення треба дотримуватись таких правил:

Визначення має бути співмірним.

Визначення не має