нерідко веде до помилки, що називається «після цього, виходить, через цього». Визначення обсягу виробництва, наприклад, схильні були раніш вважати причиною визначення ціни, тому що вартість сприймається пізніше кількості, хоча це одночасно протікають події.
(3) Причинний зв'язок відрізняється властивістю необхідності. Це значить, що дія може здійснитися лише при наявності причини, відсутність причини з необхідністю веде до відсутності і дії.
(4) Однозначний характер причинного зв'язку виявляється в тім, що кожна конкретна причина завжди викликає цілком визначене, відповідне їй дію. Залежність між причиною і дією така, що видозміни в причині з необхідністю волочуть видозміни в дії, і навпаки, зміни в дії служать показником зміни в причині.
Відзначені властивості причинної залежності виконують роль пізнавальних принципів, що раціонально направляють індуктивне дослідження і формуючих особливі методи встановлення причинних зв'язків.
Застосування методів елимінованої індукції зв'язано з визначеним огрубінням реальних взаємозв'язків між явищами, що виражаються в наступних допущеннях. Кожне з обставин вважається відносно самостійним і не вступає у взаємодію з іншими. Виділені обставини розглядаються як повний їхній перелік, і передбачається, що дослідник не упустив інших обставин.
Зазначені допущення в з'єднанні з основними властивостями причинного зв'язку складають методологічну основу висновків еломінованої індукції, визначаючи специфіку логічного проходження при застосуванні методів установлення причинних зв'язків.
Великий внесок у розвиток методів еломінованої індукції внесений натуралістами і філософами: Ф. Бэконом, Дж. Гер-шелем, Дж.С. Миллем.
Список використаної літератури:
Логіка М: Дрофа, 1995. – 256 с.
Логіка О: Банто: Уч. посіб. 2002. – 210 с.
Загальні основи логіки 10-11 кл.: Уч. посібник К.: 1996р. – 228 с.
