В тому ж випадку, коли наслідок, виведений із повідомленого факту, відсутній, тоді як він неодмінно має існувати, якщо мав місце досліджуваний факт, і коли очевидно, що в цій конкретній обстановці цей наслідок не можна не виявити, якщо він існує, роблять за правилами заперечуючого модусу умовно-категоричного силогізму достовірний висновок про те, що дана подія не відбувалася і не могла відбутися так, як розповів про це обвинувачуваний. Наприклад:

У справі про вбивство Івана 3. дружна й донька розповіли, що вночі до їхнього будинку вдерлися два НЕВІДОМИХ, напали на 3, котрий спав, а вони (дружина й донька), перелякавшись, відчинили вікно, вистрибнули крізь нього у двір і побігли до сусідів розповісти про те, що трапилось.

У слідчого виникла необхідність перевірити, чи дійсно події відбувалися саме так, як розповідали про них дружина й донька Івана 3. Із цією метою із фактів, повідомлених дружиною й донькою потерпілого, були ви

ведені наслідки:

1) якщо вікно відчинилось, то мають бути пошкоджені нитки павутиння, що тягнуться від гачка до пробійників і від віконних

стулок до частин віконної коробки;

2) якщо дружина й донька крізь вікно вистрибнули у двір, то на м'якому грунті мають залишитися сліди їхніх ніг,

Оглядом місця події було встановлено, що названі наслідки відсутні: нитки павутиння не були пошкоджені, сліди ніг людини під вікном на землі відсутні Це послужило підставою для висновку про те, що подія відбувалася не так, як повідомили про неї дружина й донька потерпілого. Названих ними фактів у дійсності не було: вікно не відчинялося, крізь вікно ніхто не вистрибував. У чистому вигляді умовиводи слідчого мали таку логічну форму:

1) Якщо вікно відчинилося, то мають бути пошкоджені нитки павутиння, що тягнуться від гачка до пробійників і від віконних стулок до частин віконної рами

Нитки павутиння не пошкоджені.

Отже, вікно не відчинялося.

2) Якщо дружина й донька Івана 3. крізь вікно вистрибнули

у двір, ю на м'якому грунті мають залишитися сліди їхніх ніг.

3) Слідів ніг під вікном не виявилося.

Отже, дружина й донька крізь вікно не вистрибували, Подальший хід міркування був таким:

Якщо вікно не відчинялося і крізь нього дружина й донька не вистрибували, то їхня розповідь про те, як вони врятувалися втечею крізь вікно, є вигадкою

Доведено, що вікно не відчинялося.

Отже, розповідь дружини й доньки про те, що вони врятувалися втечею крізь вікно, е вигадкою.

Умовні силогізми є формою доказу негативних чинників. Найчастіше способами доказу таких фактів є такі:

а) Виведення із досліджуваного факту А наслідку В і перевірка його на практиці. Якщо буде встановлено, що виведений із факту А наслідок В не існує (є негативним, відсутнім), то за формою заперечуючого модусу умовно-категоричного силогізму робиться достовірний висновок про відсутність факту А.

У судовій практиці цей спосіб досить поширений Пов'язується це з тим, що під час розслідування і розгляду судових справ у багатьох випадках є можливість вивести наслідки із досліджуваних фактів слідства і перевірити їх насправді, переконатися в їхньому існуванні або відсутності. Прикладом даного способу спростування неіснуючих фактів є уже наведені докази того, що 1) вікно не відчинялося і 2) дружина й донька Івана 3. крізь вікно не вистрибували.

б) Співставлення досліджуваного факту А із несумісним фактом В (за якістю, часом у просторі тощо), достовірно встановленим раніше. Унаслідок співставлення таких двох фактів висловлюється умовний більший засновок, підводиться менший засновок і робиться висновок:

Якщо є факт А, то не має існувати факт В. Установлено, що факт В існує.

Отже, факт А не існує. Наприклад:

Якщо обвинувачуваний В. 22 жовтня о 10 годині вечора у непритомному етапі перебував у своєму вагоні-теплушці, то в той самий день і в той самий час він не міг випивати в буфеті станції К.

Установлено, що 22 жовтня о 10 годині вечора обвинувачений В. перебував у буфеті станції К

Отже, факт, повідомлений обвинувачуваним, нібито він 22 жовтня увечері перебував у непритомному стані, не існував

Цей спосіб доказу широко використовується при спростуванні алібі.

У судовій практиці бувають випадки, коли необхідно довести, що існуючий насправді факт не міг би існувати. Для цього слід співвіднести такий факт із його причиною. Якщо буде встановлено, що дана причина в момент, коли виник досліджуваний факт, була відсутня, то за-формою умовно-категоричного силогізму, доходять висновку, що в цей момент факт, котрий цікавить слідство, також не міг існувати Умовивід відбувається за такою різновидністю стверджуючого модусу:

Якщо не було явища А, то не могло бути і явища В (на існуванні якою наполягає обвинувачений). Явища А не було.

Отже, не могло бути і явища В.

Те, що явища В. в даний момент не може бути, але воно все ж існувало, свідчить про те, що воно викликане якоюсь іншою причиною, котра суперечить юридичному закону.

Приклад: За кримінальною травою про розкрадання на заготівельному пункті слідчий звернув увагу (за корінцями квитанцій) на те, що 10 вересня була закуплена велика кількість продуктів. У слідчого виникла підозра, що квитанції, виписані того дня, є фіктивними, а закупівля продуктів не проводилася. Але це припущення треба було обґрунтувати. Вивчаючи умови закупівлі продуктів, слідчий з'ясував, що закупівля продуктів і виписка квитанцій не можуть проводиться, якщо в касі заготівельного пункту того дня відсутні гроші. Так