.

Ісус теж засвідчив, що наприкінці світу з'явиться багато фальшивих пророків, які намагатимутся звести при можливості навіть і вибраних. , котрому Христос явився по дорозі в і веліючи благовістити Його Євангелію, настановляв Солунян не жахатися передчасно щоб не бути легко зведеним, бо перед приходом Христа з'явится відступник — , що видаватиме себе за Бога:

Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього, щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній. Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль, що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме.

[] Історичність постаті Ісуса Христа

У перших віках християнства історичність постаті Ісуса Христа під сумнів не бралась. Тільки і його продовження у ст., а також різні напрямки XX ст. почали піддавати сумніву історичність постаті Ісуса. Усі ці погляди можна поділити на чотири групи:

Ідеалістична гіпотеза. Її представники (особливо І.Ф.Штраус) вважали, що Євангеліє описують у містичній формі діяння єдності між Богом і людьми, а не описують діяння історичної особи Назаретянина Ісуса.

Синкретична гіпотеза Найважливіший представник А. Древс твердить, що Ісус — неісторична постать, а міф аналогічний до божищ античних релігій. Натомість А. Дупонт-Зоммер стверджував, що євангелійний Ісус Назаретянин є дублікатом Учителя Справедливості з Курман.

Символічна гіпотеза припускає, що Ісус є символом трансцендентальної дійсності, яка міститься у людській підсвідомості, а не історична постать. Представники: А. Немоєвський, П. Єнсен, В.Б. Сміт

Соціальна гіпотеза знаходить обґрунтування в і твердить, що постання релігії обумовлює не існування індивідуального Творця, а економічно-соціальна база.

[] Позахристиянські Історичні cвідоцтва

В той же час історичність постаті Особи Ісуса Христа обґрунтовують не тільки Книги Нового Заповіту, але й позахристиянські документи. Серед таких документів зазначимо наступні:

Єврейський історик 1-го століття пише коротоко про Христа та Івана Христителя у своїй книзі Єврейські Старожитності (анг.: Antiquities of the Jews) опублікованій бл 93 по Христі. I це одне з найраньших історичних свідоцтв про Христа нехристиянським автором. У цій книзі Флавій детально описує зруйнування Єрусалимського Храму бл. 70 р. по Хр., про що провіщав Христос 40 років до цього. Знаменитий уривок Флавія про Христа звучить так (Єврейські Старожитності, Книга XVIII.III.3, написана бл. 93 по Хр.):

Тепер, у ці часи була розумна людина, Ісус, якщо це буде законно називати його людиною, бо Він був чинитилем чудних діл, учителем таких людей котрі слухають правду з задоволенням. Він повів за Собою як і багато євреїв, так і багато з поган. Він був Христом; і коли Пилат, за радою головних серед нас, засудив Його на хрест, ті що любили Його зпочатку не залишили Його, бо Він з'явився їм знову живим на третій день, як святі пророки предвістили ці та тисячу інших чудних речей про Нього; і плем'я християн, названих так від Нього, не щезло понині.

Римський історик У своїй праці "Annales" (Роки), яка постала у період панування кесаря Траяна (-), розповідає про пожежу у такий спосіб:

Щоб знівелювати галасливі вісті, Нерон підсунув винних і на найбільш вишукані кари віддав тих, яких, як зненавиджених по причині їхніх злочинів, називає християнами. Творцем того імені (християнин) є Христос, який за пануванні Тиберія прокуратором Понтієм Пилатом був відданий на смерть. Подав.іетау той час згубний забобон вибухнув знову, і то не тільки в Юдеї, ключі цього зла є також у місті Римі, куди усе, що ганебне і противне, прибуває

і практикується

.

Цей текст має особливе значення, коли йдеться про доведення історичності існування Ісуса. Він містить головні і точні дані, принаймні, про Смерть Ісуса. Тим самим є головним письмовим доказом про існування історичної постаті Назаретянина Ісуса.

, пишучи про Христа у праці "Прочанин ", називає його софістом, магом, праводавцем християн. Згадує також про його розп'яття в Палестині.

(1825-1907, Берлін). Ісус та діти

[] Як виглядав Ісус Христос?

На погляд світської історії щодо того, як виглядав Ісус, дуже вплинуло кілька факторів. Одних із них — культура самої країни, інший — епоха, в яку було створено художній твір. Протягом століть такі видатні майстри, як , і , приділяли надзвичайно велику увагу зовнішності Христа. Власне їхні роботи, які часто включали елементи символізму та містицизму, значно вплинули на те, як люди здебільшого уявляють собі Ісуса.

[] Що говорить світська історія

У творах мистецтва до часів римського імператора Константина (280 — 337 н.е.), Ісус часто зображався як молодий "Добрий Пастир" з кучерявим волоссям, яке було або довгим, або коротким. Але образ Доброго