У буддизмі є поняття "три коштовності" - Будда, дхамма і сангха. Це внутрішні поняття, тому сатаністи їх не критикують. Ось їх значення: дхамма - це истина/закон/учение, сангха - община (у широкому значенні) тих, хто сповідає буддизм.

Буддисти учать наступному:

Не робити зла

Творити добро

Очищати розум

Власне, на цьому і можна було б закінчити опис буддизму - стандартна помилка "добро проти зла" не минула і їх. Не дивлячись на відсутність в буддизмі поклоніння і поняття якогось всемогутнього бога, уникнути введення зайвих (на думку сатаністів) понять добра і зла вони не змогли.

Причому сатаністи звертають увагу, що написано "очищати розум", а не "розвивати розум" - це, на їх думку, при всій безумовній цінності першого, повністю знецінюється відсутністю другого. Так, мати незамутненноє, сприймаюче все як є свідомість - гідна мета, але навіщо це потрібно, якщо його не застосовувати? В цьому випадку можна утрирувати до "кращий розум - це його відсутність", і це буде не так вже далеко від прагнень буддистів позбавитися бажань.

Окрім вищеназваної "потрійної благодаті" буддизм передбачає "три отрути", тобто три шкідливі схильності, які треба уникати: жадність, або пристрасне бажання; ненависть, або огида; помилка, або неуцтво. Як легко бачити, це достатньо розумні установки, до того ж, "три отрути" не мають нічого спільного з концепцією "гріху" - їх не треба замолювати, а просто треба уникати (як і в сатанізмі, де рекомендується уникати дурості) .Однако, необхідно відзначити, що неуцтво і помилка тут розуміється в значенні непроходження навчанню Будди, що декілька принижує цінність ради.

У навчанні Будди є ще один момент - Будду не цікавили глобальні питання "Хто створив мир?" і т.п. Будда вважав, що єдино важливий предмет для повчань - що відбувається тут і зараз. З одного боку, це вельми логічно, не зациклюватися на питаннях, на які зараз неможливо дати відповідь, але, з другого боку, відкидати їх убік теж безрозсудно. Якщо взагалі не замислюватися над загальними питаннями буття, то ми ніколи і не наблизимося до їх пізнання. У цьому і полягає пасивна позиція буддизму. Втім, на думку сатаністів, це все ж таки краще, ніж видавати стародавні казки за істину в останній інстанції і вірити, що Адам створений з глини, а Єва клонована з його ребра.

Буддисти в своїй етиці відштовхуються від п'яти повчань (Панча шила):

Я зобов'язуюся не заподіювати ніякої шкоди живим істотам

Я зобов'язуюся нічого не брати у інших, якщо мені не віддають цього добровільно

Я зобов'язуюся не порушувати подружню вірність

Я зобов'язуюся утримуватися від брехливих мов

Я зобов'язуюся утримуватися від вживання п'янких напоїв і наркотиків, щоб не втрачати контроль над собою.

Ці повчання викликають незгоду у сатаністів по багатьох пунктах. По-перше, сам характер повчань, заборонних за своєю суттю. На їх думку, не повинно бути якихось заборонених дій, кожен повинен вирішувати, що робити виходячи з міркувань розумності і можливості. Приведені повчання ж викликають великий сумнів з приводу їх розумності. Неспричинення шкоди живим істотам приводить просто до абсурду, коли людина весь час дивися під ноги, щоб не роздавити яку-небудь комашку. Якщо продовжувати міркувати, то адже бактерії теж живі, значить лікуватися теж не можна!

Таким чином, спосіб буддиста життя припускає наявність мінімуму багажу, як матеріального, так і духовного. Власне, коли наші бажання і потреби не відповідають один одному (що вірне завжди), тобто два шляхи - досягти бажаного, або позбавитися бажань. Звичайно, виконавши одну мету, ми негайно поставимо іншу і досягнення всього бажаного неможливе - але це ніяк не значить, що взагалі не треба нічого бажати. Треба лише не страждати з приводу того, що ми не в змозі досягти з об'єктивних причин, т.е змінити людську психіку, позбавивши її від недоліків.

Кращий спосіб перевірити розумність якої або релігії, потрібно лише уявити, що відбулося все, до чого вона закликає. Сатаністи представляють, і не бачать нічого хорошого для себе. Якщо все проникати ідеєю дхамми, то хто, власне, рухатиме науку і цивілізацію вперед? Якщо бажання давитимуться на корінню? Звичайно, знати все в світі - неможливо, але це ж не значить, що ми не повинні поповнювати знання. Так і тут - всі бажання ми виконати не можемо, але це не повинне розумітися як відмова від бажань взагалі.

Ті ж ченці буддистів зобов'язані жити подаянням, а якщо всі навколо поступлять так само? У кого вони проситимуть це саме подаяння?

Існуючі заповіді доповнюються наступними:

Я зобов'язуюся відмовитися від обжерливості і не є частіше, ніж це встановлено

Я зобов'язуюся утримуватися від танців, музики, співу, а також від ліцезренія сценічних уявлень.

Я зобов'язуюся утримуватися від використовування вінків, від вживання духів і прикрас.

Я зобов'язуюся утримуватися від високих сидінь і високого ліжка

Я зобов'язуюся не приймати золото і срібло

Як легко помітити, тут вимоги доводяться практично до абсурду. Буддисти, що живуть у миру, можуть брати на себе зобов'язання виконувати так звані вісім повчань (аттанга шила), в них об'єднуються 7-е і 8-е і пропускається 10-е. Ченці (бхиккху) повинні виконувати всі десять, що виділяє їх в категорію людей, що дали обітницю жебрацького життя, причому, звичайно ж, переклавши тим самим на інших турботу про свої фізичні і матеріальні потреби. Треба ськазазать, останнє вельми характерне для ченців, якої б віри вони не дотримувалися.

Таким чином, перераховані заборони повинні утримувати людей від потурання