тується, попит та пропозиції на кредитному ринку в конк-ретному регіоні та інших факторів з таким розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, необхідних для надан-ня кредиту, витрати на ведення банківських справ і забез-печувала одержання доходу банку.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійс-нюється відповідно до правил бухгалтерського обліку про-центних та комісійних доходів і витрат банків, затвердже-них постановою Правління НБУ від 25.09.97 р. № 316.

Сплата відсотків позичальником здійснюється у строки, визначені кредитним договором. Якщо у договорі встанов-лені умови щоквартальної сплати відсотків, до кредитного договору оформляється графік авансованих щомісячних платежів. Суми авансованих платежів визначаються що-квартально з урахуванням фінансових можливостей пози-чальника і банку.

При цьому строк сплати авансованих щомісячних пла-тежів може бути перенесений, але не пізніше строку квар-тального платежу.

Протягом дії кредитної угоди банк має право змінювати рівень відсоткової ставки за кредит залежно від зміни від-соткової політики органами, в компетенцію яких входить вирішення цих питань, попиту та пропозиції на кредитні ресурси.

Кредити зі стягненням пільгових (знижених) відсотків ' надаються тільки за умови відшкодування, за рахунок кош-тів органів, що приймають таке рішення.

У разі несплати позичальником нарахованих відсотків у строки, їх сума відноситься на відповідні рахунки простро-ченої заборгованості по нарахованих відсотках.

Слід зазначити, що банк припиняє нарахування від-сотків по прострочених кредитах у разі:

- повного виконання зобов'язань позичальником;

- оголошення позичальника банкрутом;

- ліквідації позичальника;

- закінчення строку позовної давності;

* - вчинення нотаріального запису про примусове стяг-нення боргу;

- рішення суду про примусове стягнення;

- прийняття банком на баланс заставленого майна;

- укладення угоди про заміну кредитного зобов'язання іншим зобов'язанням між тими ж сторонами (оформлення векселем, прийняття банком на баланс майна позичальни-ка).

Банк може призупинити нарахування відсотків по кре-дитах, які за класифікацією Національного банку України віднесені до небезпечних і безнадійних.

Рішення про призупинення нарахування відсотків при-ймається кредитним комгветом установи банку, який при-ймав рішення про надання кредиту, після детального опра-цювання кредитної справи працівниками кредитних підро-зділів, служби безпеки та юридичної служби, які подають обгрунтовані висновки про можливість призупинення на-рахування відсотків.

Принцип забезпечення кредитування означає наявність у позичальника юридичне оформлених документів, що га-рантують своєчасне повернення кредиту.

Кредитна політика держави та її вплив на стан економіки

Кредит — надзвичайно важлива категорія ринкової еко-номіки. На жаль, недооцінка товарно-грошових відносин у командній економіці, всіляке їх обмеження принизили роль і значення кредиту, призвели до зниження його дієвості та ролі як могутнього засобу розвитку продуктивних сил. За-ідеологізована економічна теорія позбавляла його суть, спотворювала його справжню природу. Вважалося, що ка-_.__тегорія позичкового капіталу фетишизує буржуазні вироб-ничі відносини, створюючи видимість, нібито позичковий капітал має паразитичний характер, оскільки його власники нічого не створюють, а привласнюють чужу працю. В тео-рії і на практиці недооцінювали кредит, а сфера його засто-сування штучно обмежувалася.

У господарській практиці, особливо в капітальному будівництві, переважало бюджетне фінансування. Уза-гальнюючим показниVом були мільярди капіталовкла-день. Йшлося не про ефективність використання засобів, а про кількість їх «освоєння», що стало однією з причин загальної низької ефективності планово-командної еко-номіки.

В сучасних умовах, коли відбувається перехід до рин-кової економіки, потрібно не тільки подолати збочення трактування кредиту, а й розкрити всі можливості його практичного застосування.

Кредит - категорія об'єктивна, бо його необхідність по-лягає в самому процесі виробництва. У ході кругообігу ка-піталу неминуче утворюються тимчасово вільні засоби. Як

уже зазначалося, засоби праці -будівлі, машини, облад-нання переносять свою вартість на створювані товари час-тинами. Тому амортизаційні відраховування поступово на-копичуються на рахунках підприємств. І коли обладнання зношується або коли підприємство робить капітальний ре-монт, накопичені амортизаційні відрахування використо-вуються для реального оновлення обладнання.

Те саме можна сказати про виручку від реалізації про-дукції. Вона використовується не відразу в момент надхо-дження на придбання сировини, матеріалів, виплату заробі-тної плати й премій, а поступово в міру необхідності. На-приклад, заробітна плата виплачується, як правило, двічі на місяць, а в проміжку між цими виплатами засоби, які при-значені на сплату праці, тимчасово вільні. Підприємства поступово накопичують засоби для розширення виробниц-тва, підвищення якості продукції, пов"язані з великими за-тратами. Щоб їх забезпечити, необхідно нагромадити кош-ти. Це й створює реальну основу для виникнення кредит-них ВІДНОСИН.

Поряд із тимчасово вільними коштами в одних підпри-ємств у інших виникає необхідність у залученні додатко-вих коштів понад ті суми, які вони мають на даний мо-мент. Окрім постійних коливань, потреби підприємств у додаткових ресурсах є і сезонні. Зокрема, це підприємства із сезонним характером виробництва, до яких належать сільськогосподарські, торфодобувні підприємства, під-приємства по вирощуванню та вилову риби, заготівлі лісу, заготівлі та переробці сільськогосподарської сировини. У певні періоди року на підприємстві із сезонними умовами виробництва, як правило, виникає потреба в кредиті для формування змінних запасів. Наприклад, цукровий завод для забезпечення нового сезону цукроваріння повинен створити запаси палива, тари, а головне -заготувати цук-ровий буряк. Усе це потребує істотного збільшення обо-ротних засобів.

Якби їхній обсяг встановлювався за максимальною по-требою в них, то виявилося б, що у підприємства весь час є тимчасово вільні кошти, а їх витрати могли б бути нераціо-нальними. І, навпаки, кошти використовуються по-госпо-дарському в тому разі, коли підприємство обходиться міні-мальними оборотними засобами, а в момент максимальної потреби (заготівля цукрового буряку на весь період цукро-варіння) це завдання вирішується за допомогою кредиту. Тим самим підприємство намагається забезпечити ефекти-вну переробку сировини, максимальний вихід продукції.

У міру реалізації виготовленої продукції підприємство по-вергає кредит із відповідними процентами. Такий спосіб організації та функціонування виробництва забезпечує найефективніше