женнями, не може бути підставою для визнання договору недій-сним. За цих обставин слід вважати, що договір укладено від імені банку. Якщо структурна одиниця банку не одержала відповідних повноважень і уклала кредитний договір від імені банку, а останній надалі письмово схвалив цю угоду, то у таких випадках слід керуватися ст. 63 Цивільного кодексу України (п. 2 роз'яс-нення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із укладенням та виконанням кредитних договорів" від 06.10.94 р. М» 02-5/706).

Вищий арбітражний суд роз'яснює, що чинне законодавство, зокрема глава 33 Цивільного кодексу України і Закон України "Про банки і банківську діяльність'', не передбачає вимоги щодо форми та змісту кредитного договору. Щодо цього питання необхідно виходити з загальних правил, установлених ст. 44, 153 і 154 Цивільного кодексу України. Оскільки усні угоди здійсню-ються в момент їх укладення (ст. 43 Цивільного кодексу України), а виконання зобов'язання за кредитним договором не збігається з. моментом його укладення, то кредитний договір має бути складений у письмовій формі. * : Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так . і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підпи-саними стороною, яка їх надсилає.

Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої належності, статусу, форм власності у разі наявності в них реальних можли-востей і правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків (комісійних) за користування креди-том.

Для одержання кредиту позичальник звертається в банк. Фор-ма звернення може бути у вигляді листа, клопотання, заявки, заяви. У документах зазначається необхідна сума кредиту, його мета, сірок погашення та форми забезпечення. Якщо поточний рахунок позичальника відкритий в іншому банку, то він подає в банк установчі документи з зазначенням юридичної адреси, картку зі зразками підписів, засвідчену банком, і довідку банку про залишки коштів на рахунках та наявності заборгованості за позиками.

Розмір відсоткових ставок та порядок сплати їх встановлюють-ся банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склапися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів.

У практиці нерідко виникають спори, пов'язані зі зміною умов договору при зміні облікової ставки. Тому важливою є встанов-лена в н. 16 Положення "Про кредитування" норма: у разі зміни

облікової ставки умови договору можуть переглядатися і зміню-ватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора і позичальника. По суті, ця норма є конкретизацією стосовно кредитшго договору встановленого в ст.162 Цивільного кодексу України правила: одностороння зміна умов договору не припускається, за винятком випадків, передбачених законом. Винятки із цього загального пра-вила стосовно кредитного договору законодавство не передбачає.

Відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'яза-них із укладенням та виконанням кредитних договорів" від 06.10.94 р. № 02-5/706, внесення змін до кредитного договору, зокрема щодо розміру процентної ставки, може здійснюватися, у тому числі у разі зміни облікової ставки Національним банком України, тільки в порядку, передбаченому ст. 11 Арбітражного процесуального кодексу України. Якщо сторони не дійшли згоди щодо розміру ставки за кредит, то у арбітражного суду відсутні підстави для встановлення цього розміру, оскільки відповідна умова є істотною для кредитних договорів і потребує згоди сторін, у тому числі у випадку зміни її розміру Національним банком України.

Відповідно до ст. 11 АПК України підприємство або організа-ція, що вважає необхідним змінити або розірвати договір, надси-лає пропозиції про це іншій стороні, яка має дати відповідь не пізніше як протягом 20 днів. Якщо сторони не дійшли згоди, а також у разі неотримання відповіді у встановлений термін заці-кавлена сторона має право передати спір на вирішення до арбіт-ражного суду. До внесення змін до договору про процентну ставку за кредит сторони та арбітражний суд мають виходити з перед-баченої договором ставки.

Отже, якщо у комерційного банку виникає необхідність вне-сення до кредитного договору змін, пов1 язаних зі зміною обліко-ве' ставки, то він не може обмежитися надсиланням позичальни-кові письмового повідомлення про зміну процентної ставки. За відсутності письмової згоди позичальника на зміну процентної стаяки кредитний договір не може вважатися зміненим. Вимоги банку про стягнення процентної ставки у розмірі, не погодженому з пози чальником, не підлягають задоволенню. , ..

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчас-ним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позігчальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збере-ження заставленого майна, що має бути передбачено кредитним договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати "-педгчшй договір, що є підставою для стягнення''всіх коштів у .*жал. зобов'язань позичальника за кредитним договором у вста-новленому чинним законодавством порядку.

Визнання кредитного договору недійсним можливе за пору-шення вимог чинного законодавства.

Так, до арбітражного суду області звернулось акціонерне товарис-тво (далі - Позивач) із заявою