- перевіряють надійність партнерів позичальника, які причетні до кредитної операції, реальність виконання ними своїх зобов'язань; .'...._

- перевіряють наявність майна, яке пропонується у за-ставу, визначають можливість та доцільність прийняття банком такої застави;

-здійснюють контроль за зберіганням заставленого майна;—-——----- ———-.—.——.-——..-——...... __

-у разі невиконання позичальником умов кредитного договору вживають заходів щодо задоволення вимог банку за рахунок предмета застави.

Фахівці юридичного відділу:

1. Розглядають наявність і правильність оформлення установчих документів, реєстраційних свідоцтв, патентів, ліцензій на здійснення різних видів господарської діяль-ності, документів, які підтверджують право оренди, воло-діння землею, майном, гарантують здійснення кредитної операції.

2. Розглядарть договори (контракти, що супроводжу-ють кредитну операцію). При цьому передбачається чи пе-редбачено в контрактах захист економічних інтересів пози-чальника. -іі4^

Кожна із зазначених служб готує і подає кредитному комітету свої висновки щодо можливості та умов видачі кредиту, його суми, строку, умов погашення, відсоткових ставок, форми забезпечення зобов'язань.

На підставі висновків служб банку кредитний комітет приймає відповідне рішення, яким дає свою згоду на на-дання кредиту. Цим завершується четвертий етап процеду-ри отримання кредиту.

Укладення кредитних договорів

Важливим етапом процедури отримання кредиту є укладення кредитного договору (угоди).

Слід зазначити, що кредитний договір відноситься до типу господарських договорів.

По-перше, суб'єкти кредитування (банк-кредитор і по-зичальник) виступають як юридичне самостійні особи По-друге, виступають як гаранти майна один перед одним, і, по-третє,-як суб'єкти, які проявляють взаємну економі-чну зацікавленість один до другого. Дійсно, усі питання, які пов'язані з кредитуванням, вирішуються позичальни-ком і банком саме на договірних засадах шляхом укладен-ня кредитного договору (угоди).

Відповідно до Положення «Про кредитування», затвер-дженого постановою Правління Національного банку Ук-раїни від 28.09.95 р. № 246, кредитні договори укладаються тільки в письмовій формі.

* Згідно п. 2 ст. 154 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), якщо згідно до закону договір повинен бути укладе-ний у письмовій формі, то він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторо-нами, так і шляхом обміну листами, телеграмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

Недодержання форми кредитної угоди, якої вимагає за-кон, тягне за собою недійсність угоди відповідно ст. 45 ЦКУ.

Форма кредитного договору (угоди) затверджена Прав-лінням НБУ від 28.09.95р. як додаток до Положення «Про кредитування». Установи банку відповідно до своєї прак-* тики в кредитуванні використовують свої типові форми кредитних договорів з внесенням у разі необхідності відпо-відних змін та доповнень. Це типова форма кредитного до-говору АК АПБ «Україна».

Зазначимо, що по змісту і формі кожний кредитний до-говір базується на чотирьох основних принципах:

і. Міцна основа.

2. Добровільність вступу в договір.

3. Взаємозацікавленість сторін.

4. Узгодженість умов договору.

Саме міцну основу кредитного договору складає право-ва база, на якій «виростає» кредитний договір. Це закони, підзаконні нормативні акти НБУ, роз'яснення Вищого Ар-бітражного Суду України, методичні розроблення щодо практики в банківській діяльності, розробляються Асоціа-ціями банків тощо.

На жаль, у наш час правова база недостатньо завершена і знову потребує доповнень і змін, вдосконалення як з точ-ки зору кількості законодавчих актів так і їх якості.

Добровільність вступу сторін у кредитну угоду вира-жена у виборі банку, до якого звертається позичальник за кредитом, а також у рішенні банком питання про можли-вість вступу в кредитні відносини з даним клієнтом. Оби-дві сторони вступають у договірні відносини на основі вільного волевиявлення (зовнішній вираз волі). Це - суть кредитного договору, тому що без волевиявлення угоди немає.1

Взаємозацікавленість сторін полягає в тому, що пози-чальник хоче одержати кредит саме на строк дії, за яким він буде готовий погасити його, а банк, надаючи кредит, праг-не одержати сплачені відсотки за кредит і саму плату за позички.

Узгодженість сторонами умов кредитного договору ви-пливає із взаємозацікавленоеті. Кожна із сторін намагається найти для себе оптимальний варіант задоволення своїх ін-тересів.

При узгодженості умов, слід мати на увазі — істотні і додаткові умови кредитної у годи.

Істотними називаються умови, котрі визначають мож-ливість укладення кредитного договору (ст. 153 ЦКУ). Бо-ни включають: ^

- найменування сторін;

- строк договору.

- предмет і суму договору;

- розмір плати за користування кредитом;

- порядок видачі кредиту; І - порядок погашення кредиту;

- спосіб забезпечення повернення позички;

- відповідальність сторін.

Додаткові умови направлені на створення додаткових вказівок для забезпечення повернення кредиту. Вони дифе-ренціюються відносно до конкретного позичальника:1

- необхідний звіт збереженості майна;

- додержання правил банківського контролю;

- заборона на реорганізацію підприємства без відома банку і т. д.

Кредитор і позичальник укладають між собою кредит-ний договірна яким домовляються сторони щодо взаємних зобов'язань."

Так, кредитор бере на себе зобов'язання:

- надати позичальнику визначену суму грошових засо-бів в обумовлений термін і на умовах, які передбачені в кредитному договорі;

Позичальник зобов'язується:

- своєчасно погасити позику;

- використати отримані кошти на визначені в договорі цілі:

- надати можливість банку вести контроль за цільовим використанням кредиту та за його забезпеченням. Кредитний договір, як правило має гаку структуру:

1. Ввідна частина.

2. Загальні положення.

3. Предмет договору.

4. Умови надання кредиту.

5. Права та обов'язки позичальника.

6. Права та обов'язки банку.

7. Особливі умови.

8. Відповідальність сторін.

9. Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

Зарубіжний досвід свідчить, що укладення кредитного договору потребує до себе уваги, найвідповідальнішого відношення, компетентності і великого досвіду та практики у цьому питанні.

Установи банку можуть використовувати типо^/ форму з внесенням у разі необхідності відповідних змін та допов-нень.

Основні вимоги до кредитних договорів:

1. Кредитний договір між банком і позичальником укладається тільки в письмовій формі, в іншому випадку він буде вважатись недійсним.

Внесення змін до кредитного договору в односторон-ньому порядку без згоди обох сторін не допускається.

2. Внесення змін та доповнень до кредитного договору оформляється додатковою угодою.

3.