Кредитний договір та додаткові угоди до нього мо-жуть бути оформлені шляхом складання одного документа, підписаного банком та позичальником, або шляхом обміну листами, підписаними стороною, яка їх надсилає. Проект кредитного договору візується керівником кредитного, юридичного підрозділу та службою безпеки.
4. Право підпису кредитного договору належить керів-ним особам банку та позичальника, або уповноваженим на це особам. Підписи уповноважених осіб банку та позичаль-ника скріплюються печатками.
Якщо кредитний договір складений на кількох аркушах, то на кожному аркуші проставляються підписи керівників банку та позичальника.
У країнах з ринковою -економікою ні один банкір, який має повагу до себе, або підприємець не підпишуть кредит-ний договір, в укладенні якого (а в більшості випадках в його експертизі) не брав участь досвідчений юрист. Дуже часто юридичне безграмотний договір не дозволяє адвока-ту захистити у суді законні інтереси і права клієнта, який самостійно підготував такий документ, або без сумніву підписав той кредитний договір, який йому запропонувала друга сторона.
Однак є такі випадки, коли банк при підготовці і укла-данні кредитного договору повинен враховувати позицію позичальника.
Це відбувається в тому разі, якщо банк зацікавлений в збереженні і притягненні до себе нових партнерів, які є прибутковими і рентабельними (юридичні особи).
Усі кредитні договори мають подібну структуру. Тому зразок кредитного договору АК АПБ «Україна», приведе-ний у додатку.
Кредитний договір відкривається ввідною частиною, в якій зафіксована дата (число, місяць, рік) і місце підписан-ня договору.
Просторово-часові координати відносин сторін угоди встановлюються по фактичному часі і місці укладення кре-дитної угоди. Однак вирішальне значення подібного право-вого акту має не дата його підписання, а дата фактичного виконання кредитором своїх договірних зобов'язань. У вступній частині зазначається, як правило, що це саме «кредитний договір» і його «номер?>.
У загальних положеннях договору говориться про «сто-рони» кредитного договору: «банк» і «позичальник».
Тут слід звернути увагу на правильне написання цих понять і відмовитись від будь яких скорочень. Критерієм в цьому випадку повинні служити офіційні повні наймену-вання сторін, які вказані в свідоцтвах про реєстрацію і ви-дачу ліцензій. До того ж знайомство з подібними докумен-тами дозволить кредитору переконатись у тому, що пози-чальник дійсно є юридичною особою і здійснює свою діяльність на законних підставах.
При укладенні кредитного договору сторони повинні уважно слідкувати за тим, щоб він був підписаний зі сторо-ни партнера особою, яка має на це законне право.
Наприклад, досить часто виникають спори в тому ви-падку, коли, кредитний договір підписаний відділенням і філіями банків від свого імені, а не від, імені головного бан-
- ку - юридичної особи.
Згідно з Законом України «Про банки та банківську дія-льність» кредитування господарюючих суб'єктів здійснює комерційний банк, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Отже, якщо це передбачено відповідними повнова-женнями сфуктурної одиниці (положення, статут, довіре-ність), остання має право укладати кредитні договори від імені банку. Стороною у таких випадках кредитного догово-ру є банк, а не його структурна одиниця. В разі порушення цієї умови договір, укладений структурною одиницею банку від свого імені, слід визнати недійсним (ст. 48 ЦК України).
Якщо структурна одиниця банку не одержала відповід-них повноважень і уклала кредитний договір від імені бан-ку, а останній у подальшому схвалив цю угоду, то у таких випадках слід керуватись ст. 63 ЦК України.1
Договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди по всіх існуючих умовах кредитного договору.
Існуючими (істотними) є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду згідно ст. 153 Цивільного кодексу України (ЦКУ).
Наступний розділ кредитного договору називається:
* предмет договору. В цьому розділі фіксуються договірні умови щодо суми кредиту. Сума кредиту визначається фі-нансовими потребами і можливостями кредитора і пози-чальника і найчастіше носить індивідуальний характер.
До істотних умов угоди відносяться строк і цілі кредиту.
У договорі фіксується строк угоди, який визначається терміном користування кредитом (кінцевий строк) та конк-ретні строки погашення кредиту, якщо воно здійснюється не одноразово, а в розстрочку.
Якщо кількість платежів у погашенні кредиту значна, то в кредитному договорі визначається кінцевий строк і обу-мовлюється, що погашення кредиту здійснюватиметься у строки, визначені графіком, який є невід'ємною частиною кредитного договору, В кредитних договорах часто зустрі-чаються різні поняття зв'язані зі строками:
- повний строк - період часу від початку використання кредиту до його повного погашення; його можна розбити на три відрізки: а) період користування; б) пільговий пері-од; в) період погашення;
- строк використання - час від початку використання до початку пільгового періоду;
-пільговий строк -починається з моменту закінчення періоду використання і продовжується до початку пога-шення кредиту; на протязі цього часу виплачуються тільки проценти;
-строк погашення - період, протягом якого по догово-ру може виплачуватись основний борг по кредиту.
В кредитному договорі конкретно вказується на які цілі видається кредит (об'єкт кредитування). Для здійснення попереднього контролю та. подальшого за цільовим вико-ристанням кредиту повинно бути чітко визначено цільове призначення, наприклад:
- «для розрахунків за цукрову сировину згідно з конт-рактами № 012 від 07.08.98 р., № 74 від 12.08.98 р.»;
-«на закупівлю обладнання для консервного цеху згід-но з контрактом № 96 від 23.06.98 р.»;
- «на будівництво цеху з виробництва кондитерських виробів». \,
У кредитному договорі визначаються умови надання кредиту (одноразово, щоденно, в міру виконання робіт або здійснення витрат) та строки його видачі.
Також зазначається сам порядок надання кредитних коштів (у безготівковому порядку на оплату розрахункових документів, готівкою) Вказується відсоткова ставка, поря-док та строки нарахування І сплати відсотків, а також мож-ливість зміни відсоікової ставки залежно від