Банк має право вимагати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, включаючи відсотки за наданий кредит, від-шкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а у ви-падках, передбачених договором, також неустойку. Крім того, за рахунок заставленого майна відшкодовуються витрати банку на утримання цього майна та інші витрати, пов'язані зі здійснен-* ням забезпеченої застаною вимоги, якщо інше не передбачено | договором застави (ст. 19 Закону «Про заставу»). |

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється бан-ком відповідно до ст. 20 цього Закону, а щодо майна селянсько-го (фермерського) господарства — відповідно до п. 4 ст. 25 За-кону України «Про селянське (фермерське) господарство».

Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання строку виконан-ня зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде викона-но, якщо інше не передбачено договором. Таким чином, відпо-відно до ст. 76 Цивільного'кодексу України перебіг строку по- | зовної давності для позову банку про звернення стягнення на предмет застави починається з наступного дня після настання строку виконання зобов'язання щодо повернення кредиту.

І Згідно зі ст. 20 Закону «Про заставу» при припиненні (реор-| ганізації, ліквідації) юридичної особи-заетаводавця заставодер-і жатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпе-I ченого заставою. Отже, за таких обставин перебіг строку позов-ної давності починається з дня, коли банк дізнався або повинен | був дізнатися про наявність зазначених обставин,

І

7.4. Відповідальність сторін за кредитним договором

Зобов'язання за кредитним договором повинні виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону.

Відмова в односторонньому порядку від виконання зобов'я-зання або зміна його умов не допускаються. Якщо одна з сторін кредитного договору допустила невиконання, вона несе за це відповідальність.

У кредитних угодах передбачається відповідальність пози-чальника за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за його користування і банку за несвоєчасне перерахування валюти кре-диту у вигляді стягнення пені, що встановлюється за згодою І сторін. У кредитних договорах кредитодавець може передбачати , відповідальність позичальника за використання не -за цільовим і призначенням кредитів за рахунок отриманих від Національного І банку України кредитних ресурсів у вигляді стягнення з пози-! чальника штрафу, а також відповідальність позичальника за ви-І користання не за цільовим призначенням кредиту, наданого за і рахунок власних ресурсів комерційного банку.

! У разі порушення зобов'язання і за наявності збитків запо-діювач повинен їх відшкодувати. При цьому під збитками від-повідно до ст. 203 Цивільного Кодексу України розуміються ви-

ітрати, зроблені стороною, якій заподіяні збитки, втрата або по-шкодження її майна, а також неодержані доходи, які б вона одержала, якби зобов'язання контрагентом було виконало.

! Сплата неустойки (штрафу, пені), встановленої на випадок | неналежного виконання кредитного договору і відшкодування ! збитків, не звільняє від виконання зобов'язання в натурі.

і Література

І !. Агарков М. М. Основи банковского права. — М., 19У4.

2. Бапковский портфель / Под ред. Ю. Й. Коробова н др. - М., 1994. — Т. І:

| 3. ВІІяьнянский С. Й. Кредитио-расчстньїс правоотношсния н финансо-вьій контроль. — Харьков, 1955.

ї 4. Воронова Л, К.. Мартьянов Й. В. Советское фниаисоиоо право. — К., і 19КЗ.

5. Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого: В 2-х

| т. - М, 1997. - Т. 2.

6. Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханона: В 2-х т. — М, 1993. —

Т. 2.

7. Гуревич Й. С. Очерки советского банкозского права. — Л., 1959.

8. Ефимова Л. Г. Банковское право. — М., 1994.

9. Иоффе О. С. Советское гражданское право. Отдедьньїе видьі обяза-тельств. - Л., 1961.

10. Компанеец Е. С., Попонский 3. Г. Применение законодательства при кредитований й расчетах. — М., 1967.

11. Куник Я. А. Кредитнеє й расчстньїе отношсния в торговле. — М., 1970.

12. Новицкий II. Б., Лупц Л. А. Оошсс учсннс об обязательстзах. -- М., 1950.

13. Новосьо.Іова Л. А. Кредитні договори в арбітражному суді // Бізнес і банки. - 1993.— № 9.

14. Про деям питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладен-ням та виконанням кредитних договорів: Роз'яснення Президії Ви-щого арбітражного суду України від 6 жовтня 1994 р. за № 02-5/700.

15. Фпейшиц Е.-А. Расчетньїс й кредитньїе правоотношения. — М., 1956.

16. Цивільне право: У 2-х г. / За ред. О. А. Підопригори, Д. В. Бобро-вої. - К., 1996. - Т. 2.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платни-ками та одержувачами грошових коштів щодо відповідаль-ності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, уста-нови та організації незалежно зід форм власності та госпо-дарювання, а також фізичні особи — суб'єкти підприємниць-кої діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України.

Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на ко-ристь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 2. У разі затримки зарахування грошових над-ходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, що передба-чається угодою про проведення касово-розрахункових опе-рацій.

Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється віл суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачVРткг:я пеня

Стаття 4. Пч°ия за несвоєчасне виконання