Можна припустити, що широке застосування слова іншомовного походження "ресурс" було розпочато від часів індустріалізації, однак і це не відповідає дійсності. Виявилося, що Енциклопедичний словник Гранат за 1932 рік також не містить такого слова6, більш того, воно відсутнє навіть у першому виданні "Большой Советской Энциклопедии" за 1941 рік.

Категорія "ресурс" (взята без прикметників) відсутня в економічних словниках А. М. Румянцева та Макміллана (у останньому, додамо мимохідь, відсутнє слово "час") та у етимологічних словниках Г. Циганенко, П. Черних, які були створені вже за сучасних умов. Це пояснити важко, і можна лише з великою долею вірогідності припустити, що автори не були зацікавлені у представленні максимально широкого змісту смислоутворюючого поняття цього семантичного ряду, або не уявляли собі, що може існувати "просто ресурс", ресурс як самостійне поняття, без відповідного прикметника (матеріальний ресурс, фінансовий ресурс тощо).

Немає у словниках єдності навіть стосовно самого іменника: деякі словники дають його тільки у множині, тобто "ресурси", а "Словник української мови навіть наголосив на цьому: "тільки мн.". Натомість "Етимологічний словник російської мови" М. Фасмера дає його в однині.

Усі словники, що вміщують слово "ресурс", вказують на його французьке походження. Однак, не всі однаково знаходять вихідний його зміст у цій мові. Переважна більшість словників указує як на головне призначення "допоміжний засіб"15, однак "Большая Советская Энциклопедия", наголошує, що у французькій мові це слово означає передусім грошові ресурси, а вже потім інші, як-то природні, економічні тощо.

Прояснити ситуацію змогли б французькі словники. Звернемося до них. Один з них дає такі значення:

1). засіб, спосіб;

2) можливості, здібності;

3) ресурси, засоби;

4) грошові кошти, матеріальні можливості".

Інший йому не протирічить, але дає своє, специфічне трактування, обґрунтоване його особливостями як словника фінансових термінів:

1) ресурси, грошові кошти;

2) активи (банківські), 3) джерела фінансування".

Відзначимо: якраз словосполучення "допоміжний засіб" у французьких словниках відсутнє. А на ньому наголошує вже цитований словник М. Фасмера, трактований видавництвом як такий, що "належить до найбільш авторитетних енциклопедичних словників нашого часу". Такі розбіжності не можна пояснити нічим, окрім термінологічної некоректності авторів, упорядників та видавців. Не наголошує французька семантика і на "резервних" відтінках значення.

Англійські джерела теж не заперечують французького походження слова і трактують його зміст: "1). Нове або резервне джерело постачання або підтримки; свіже або додаткове, або сховище на випадок потреб: щось у резерві або напоготові на випадок потреби. 2). Те, чим хтось може скористатися за важких обставин. 3). Можливість (готовність) відповідати ситуації".

Вебстерівський словник, як бачимо, дає відтінок: "... або додаткове", але саме як другорядний зміст. А Оксфордський словник сучасної англійської мови А. Хорнбі "

1). Забезпечення, постачання товарів, сировини тощо. "

2). Те, що допоможе у створенні чогось, що може бути повернуте на підтримку, допомогу".

Тут бачимо нову комбінацію змістів: у англійській мові на першому місці ресурсом є щось основне, хоч у відтінках змісту може бути присутнє і значення додатковості.

Кожний ресурс відіграє свою роль після його залучення безпосередньо до виробничих процесів. В свою чергу, його актуальність визначається не тільки входженням до кінцевого продукту, а й сприянням нагромадження параметрів певної якості. Для цього ресурс має опинитися у виробничій системі в належному місці в необхідний час. Невчасне постачання (дострокове – призводить до перевитрат на зберігання, запізнення може сприяти втратам часу для формування або підтримки лідируючих позицій на ринку) ресурсу вимагає пошуку його заміни, зайвих втрат часу на очікування, тобто перевитрат часу. Це дозволяє трактувати і з цих позицій час, як ресурс, продовживши пошук його трактування, виходячи з особливостей виробничих процесів. Краще провести його на прикладі вже цитованого економіко-математичного словника Л. Лопатникова, в якому відтінки її значень представлені найбільш повно.

Почнемо з вже зазначеної відсутності у даному виданні визначення того, що таке ресурс. Замість дефініції представлені якості означуваного поняття. На думку цього автора ресурс - це передусім "потенційна можливість". Він використовує і словосполучення "вільні ресурси" - з цього можна зробити висновок про існування ресурсів "не вільних", тобто вже задіяних у виробництві, про які у цього автора не йдеться окремо.

Така інтерпретація дещо прояснює і значне відставання у визнанні існування слова у російській та українській мовах: його значення перекривалося спорідненими словами "резерв" та "потенціал", і оскільки за поняттям "ресурс" не визнавалося його "вже-залученості" до виробництва, особливої потреби у терміні-двійникові не було.

Подана Л. Лопатниковим структура поняття "ресурс" теж ширша від вузьких меж допоміжних засобів чи запасів: це "природні ресурси, ресурси засобів виробництва, трудові, кінцевих споживацьких благ, інформаційні, фінансові, зовнішні". Кожен з них має згадувану подвійну економічну природу (і як резерв, і як фактор), і категорія ресурсу, на наш погляд, охоплює їх усі.

Певні сліди розділення окремих значень розкидані по словниках і вони не мали суттєвого значення. Наприклад, БСЭ вказувала: "Р. матеріальні складаються із засобів виробництва та предметів споживання, які суспільство має в даний момент", - при цьому неточність формулювань проглядається саме у цьому "має": яке може означати і утримання у резерві - і використання у виробничих процесах?

Відтак можна зробити із проведеного дослідження кілька висновків.

По-перше, слово "ресурс" порівняно недавно увійшло до словникового запасу як української, так і російської мов. У словникових трактуваннях його значення ще не подолало розбіжностей значень, викликаних його хаотичним використанням в усній діловій мові тощо, не набуло наукової чіткості, однозначності