| - | 41800
-основні
-допоміжні
-допоміжні | 4
5
2 | 109
17
10 | 275
200
150 | 30000
1000
300
Продуктивність праці – це критерій оцінки ефективності праці, які співвідносить кількість виготовленої продукції (робіт, послуг) з затратами робочого часу.
Винагорода за вислугу років розраховується виходячи з числа робітників, які мають право на отримання такої винагороди, Заробітної плати їх та тарифом і розміру винагороди в долях місячної тарифної ставки.
Річний фонд заробітної плати робітників визначається шляхом сумування заробітної плати по тарифу і всіх доплат. Річний фонд заробітної плати становить 71400 тис.грн., з них 58100тис.грн. безпосередній фонд оплати праці, а 13300 тис.грн. - фонд преміювання.
Планування чисельності персоналу, продуктивності праці та фонду оплати праці має важливе значення для діяльності підприємства, оскільки забезпечує повну реалізацію виробничої програми, оптимальне матеріальне стимулювання та раціональне розподілення прибутку.
Розділ 6. Оборотні засоби виробництва. Розрахунок оборотних коштів.
Обіговими називаються засоби виробництва, що беруть участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою речову форму.
Оборотні засоби підприємства становлять сукупність оборотних фондів і фондів обігу, виражених у вартісній формі, інакше кажучи, вартість оборотних засобів набуває форми оборотних фондів і фондів обігу.
Оборотні фонди - це частина засобів виробництва, що беруть участь .в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою натуральну форму.
Оборотні фонди є матеріальними ресурсами підприємства. Одна частина їх входить до продукції і утворює, таким чином, її матеріальний склад, а друга допомагає виконувати виробничий процес.
Фонди обігу — це частина засобів виробництва, яка не бере участі у виробничих циклах, але авансується підприємством на створення засобів оборотних фондів. У цьому полягає основна схожість і відмінність між оборотними фондами та фондами обігу.
Таким чином, оборотні фонди виражаються в обслуговуванні сфери виробництва, а фонди обігу - в обслуговуванні сфери обігу.
Оборотні фонди містять такі елементи:
I. Виробничі запаси, що необхідні для забезпечення процесу
виробництва основними запасами сировини та матеріалів.
До виробничих запасів належать:
основні матеріали, сировина, конструкції та деталі, що безпосередньо
беруть участь у виробництві і з яких виготовляється продукція
допоміжні матеріали, деталі, що на відміну від основних безпосередньо
не пов'язані з виготовленням продукції, але необхідні для виробничого
процесу.
малоцінний інвентар та інструменти й такі, що швидко зношуються. За
характером практичного застосування вони поділяються на МШП та
конторський інвентар.
Незавершене виробництво наявне лише на підприємствах з
тривалістю виробничого циклу понад один день. У вартісному виражені
незавершене виробництво містить витрати на придбання матеріалів, запасних
частин, конструкцій, сировини, зарплату та інші кошти, необхідні для виконання
процесу виробництва.
Витрати майбутніх періодів, до них належать витрати на виконання
науково-дослідних та раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендну
плату та інші, що проводяться в поточному році, але на собівартість поточної
продукції зараховуватимуться в наступному періоді.
Залишки готової продукції на складах, до них належить продукція, що
є на складах підприємства на кінець розрахункового періоду, але неоплачена
замовником, тобто ще не продана.
Для нормальної виробничо-господарської діяльності підприємства, виконання постачально-збутових операцій, розрахунків з працівниками а також інших виробничих та господарських потреб неабияку роль відіграють фінансові
ресурси, що перебувають в обігу. Такі ресурси і утворюють фонди обігу, до яких належать:
товарно-матеріальні цінності;
кошти на розрахунковому рахунку підприємства в банку;
кошти, наявні в касі;
кошти в розрахунках із замовниками (дебіторські заборгованості);
відвантажені товари та надані послуги.
Іншими словами фонди обігу - це всі засоби, що в грошовій або речовій формі перебувають на підприємстві і юридично, в будь-який момент, можуть стати вільними коштами підприємства.
Усі оборотні засоби класифікуються за трьома основними принципами:
за місцем та роллю в процесі виробництва;
за джерелами утворення;
за способами планування або нормування.
За джерелами утворення оборотні засоби підприємства поділяються на власні та позичені. Власними є засоби, що були виділені підприємству при його створенні для забезпечення нормального функціонування. Позичені представлені тільки фондом обігу - це різноманітні кредити, позики від інших організацій та установ.
За способами планування та нормування оборотні засоби поділяються на нормовані та ненормовані. Нормовані оборотні засоби забезпечують мінімум обігових засобів, необхідний для безпосереднього функціонування підприємства. Ненормовані оборотні засоби являють собою додаткові оборотні засоби, що направляються, як правило, на розширення виробництва. Таким чином, до нормованих належать оборотні фонди підприємства, а до ненормованих - фонди обігу.
Шляхом нормування визначається нормальний розмір оборотних фондів, що необхідний для забезпечення безперервного нормального функціонування виробництва. На сьогодні існує три найпоширеніших методи нормування оборотних засобів:
Аналітичний,
Коефіцієнтний,
Прямого розрахунку.
Норматив оборотних засобів - це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.
Ступінь використання оборотних засобів характеризується такою системою показників:
1. Коефіцієнт оборотності обігових засобів визначає, скільки оборотів
можуть зробити оборотні засоби за певний розрахунковий період часу і показує
кількість продукції, що припадає на одну гривню вартості оборотних засобів:
Ko?Qnp/Co.3. (6.1)
де Qnp - річний обсяг випущеної продукції, грн.; ~~ Со з - середньорічна вартість оборотних засобів.
2. Середній залишок оборотних_коштів:
С = (0.5-С,+Сі+...+Ся)/(л-і) (6 2)
п - кількість місяців;
Сі+Сг+ . . . +С„ — середні залишки оборотних коштів за перший, другий, третій і т. д. місяці.
Середній залишок оборотних засобів визначається за середньою хронологічною, якщо є інформація про залишки на початок кожного місяця. Якщо ж є інформація про залишки на початок і кінець періоду, то середній залишок визначають за середньою арифметичною простою.
3. Коефіцієнт покриття характеризує, яка вартість оборотних засобів
припадає на одну гривню вартості випущеної
