Робл.б. = C / r (3.19)

і фактично являє собою суму членів нескінченно спадної геометричної прогресії.

Для оцінки ефективності вкладень в облігації використовують такі показники: купонна, поточна і повна дохідність.

Купонна ставка (Дс) - встановлюється у разі емісії облігації, визначається відносно номіналу і показує, який процент доходу нараховується щорічно власникові облігації. Купонна ставка визначається за формулою:

Дс = С / N * 100%, (3.20)

де С – річний купонний дохід, грош.од.

Як правило цей показник не розраховується, а встановлюється згідно з умовами випуску.

Поточна дохідність – визначає процент доходу, який щорічно отримує власник облігації на інвестований капітал. Розраховується як процентне співвідношення між річним купонним доходом від облігації і тією ціною, за якою інвестор її придбав.

Слід розрізняти дохідність, яка наводиться у біржових зведеннях, і дохідність для певного інвестора: у першому випадку у знаменнику стоїть поточна вартість цінного паперу, в другому – використовується ціна, за якою інвестор купив облігацію. Отже, поточна дохідність може бути визначена за формулою:

Дп. = С / Робл. * 100%, (3.21)

де Робл. – поточна вартість облігації (ціна, за якою інвестор придбав облігацію). Дохідність до дати погашення (повна, кінцева дохідність облігації) –характеризує не тільки поточний дохід за облігацією, а й виграш (збиток), який отримав інвестор, погашаючи облігацію за ціною, вищою або нижчою ціни купівлі. Повна дохідність розраховується за формулою:

Дк. = ((Р1 – Р0) / n + С) / Р0 * 100% (3.22)

де Р1 – вартість реалізації (номінал) облігації;

Ро – ціна купівлі (поточна вартість на момент оцінки);

п – кількість років обігу облігації.

Модель розрахунку очікуваної поточної доходності за облігаціями з виплатою всієї суми процентів під час погашення випливає з рівняння (3.16) і визначається:

Добл.к. = ?N + Ck / Pобл.к?1/n – 1 (3.23)

Очікувана дохідність за дисконтними облігаціями (з нульовим купоном) випливає з формули (3.16) і визначається як:

Добл.к. = ?N / Pобл.д?1/n – 1 (3.24)

На ринку також розміщуються короткострокові дисконтні облігації (строк обігу менше одного року). У такому разі очікувану дохідність можна розрахувати за формулою:

Дд.к. = N – Ркуп. / Ркуп. * 365/Т (3.25)

Як вже зазначалося за розрахунку поточної ринкової вартості облігації, на ринку розміщуються й безстрокові облігації, за якими виплачується фіксований купон протягом строку обігу фінансового активу. В такому разі модель розрахунку очікуваної поточної доходності може мати вигляд:

Добл.б. = С / Робл. (3.26)

де Робл. – ціна, за якою облігація реалізується на ринку.

Ощадні сертифікати є письмовим свідоцтвом банку про депонування грошових коштів, яке підтверджує право вкладника на одержання після закінчення встановленого терміну депозиту та відсотків по ньому.

Оцінка інвестиційних якостей окремих ощадних сертифікатів відбувається за наступними параметрами:

оцінка надійності банку-емітенту;

оцінка характеру обертання ощадного сертифікату на фондовому ринку;

оцінка умов емісії ощадного сертифікату.

У закордонній практиці оцінка надійності банків здійснюється за системою CAMEL, яка є абревіатурою наступних показників:

C – достатність капіталу банку;

A – якісна структура активів;

M – ефективність менеджменту;

E – рівень рентабельності;

L – рівень ліквідності

За результатами такої оцінки банк характеризується як “добрий”, “задовільний”, “прийнятний”, “критичний” або “незадовільний”.

Інвестиційні сертифікати є цінним папером, який випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і який дає право його власнику на одержання доходів у вигляді дивідендів.

3.3. ФІНАНСОВІ ВЗАЄМОСТОСУНКИ МІЖ УЧАСНИКАМИ ФОНДОВОГО РИНКУ

На фондовому ринку присутні різні учасники, функції яких визначаються метою їх діяльності. Склад учасників класифікується, виходячи з форм здійснення операцій з цінними паперами, які поділяються на прямі і непрямі (опосередковані). Фінансові посередники (фінансові інститути) є компаніями, які випускають фінансові зобов'язання (вимоги до себе) і продають їх як активів за гроші. На вилучені таким чином грошові кошти отримуються активи інших компаній (капітальні або фінансові). Промислові підприємства інвестують грошові кошти головним чином в реальні активи (основні засоби, товарно-матеріальні запаси і ін.) для розвитку виробництва. До фінансових посередників відносяться комерційні і інвестиційні банки, інвестиційні компанії і фундації, фірми страховок, недержавні пенсійні фундації і ін. Вони непрямим чином забезпечують додаткову можливість залучення засобів для підприємств і корпорацій. Посередники є проміжною ланкою між кінцевими позичальниками і кредиторами.

Фінансові посередники трансформують засоби так, щоб забезпечити найбільшу привабливість своїх цінних паперів для інвесторів. Надається великий спектр послуг і можливостей заощадження грошей.

Крім цього вони мають нагоду збирати більш повну інформацію про позичальників, ніж окремі індивідуальні інвестори.

Посередники також можуть перетворювати первинні цінні папери з одним терміном погашення у вторинні цінні папери з самими різними термінами погашення. В результаті терміни погашення фондових інструментів можуть виявитися для інвесторів привабливішими, ніж якби їх засоби вкладалися безпосередньо в первинні цінні папери (акції корпорацій). Нарешті, фінансові посередники надають часто необхідні експертні послуги при інвестуванні в первинні цінні папери. Фінансові взаємостосунки між посередниками і інвесторами показані на мал. 3.1, 3.2.

Мал. 3.1. Пряма форма здійснення операцій

Мал. 3.2. Непряма (опосередкована) форма здійснення фінансових операцій

Отже, фінансові посередники пристосовують номінальну вартість і вид власних цінних паперів, які вони емітують, до побажань власників грошових коштів. Звичайно, їх мета — отримання прибутку за рахунок перепродажу первинних цінних паперів за цінами, що перевищують ціни їх покупки.

Фінансові посередники направляють грошові кошти кінцевих кредиторів кінцевим позичальникам по меншій вартості і з більш низькими незручностями, ніж якби це було здійснено при прямій формі операцій.

Проте не завжди посередництво вигідно