ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії на окремих етапах її розвитку.
В процесі реалізації цієї цілі ІМ спрямований на вирішення наступних завдань:
Забезпечення високих темпів економічного розвитку компанії за рахунок ефективної інвестиційної діяльності;
Забезпечення максимізації доходів від інвестиційної діяльності;
Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків;
Забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності компанії в процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємства;
Пошук шляхів прискорення реалізації інвестиційних проектів;
Усі перераховані завдання ІМ тісно пов’язані між собою. Так, забезпечення високих темпів розвитку компанії можливе з одного боку за рахунок підбору високодохідних інвестиційних проектів, з іншого – за рахунок прискорення реалізації інвестиційних програм. В свою чергу, максимізація доходу від інвестицій, як правило, супроводжується підвищенням інвестиційних ризиків, а отже ці показники повинні бути оптимізовані між собою. Мінімізація інвестиційних ризиків є умовою забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності компанії в процесі реалізації інвестиційної діяльності.
Основними функціями інвестиційного менеджменту є:
дослідження зовнішнього інвестиційного середовища і прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку;
розробка стратегічних напрямів інвестиційної діяльності;
розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів компанії;
пошук і оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і вибір найефективніших з них;
оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів і відбір найефективніших з них;
формування інвестиційного портфелю і його оцінка за критеріями доходності, ризику і ліквідності;
поточне планування і оперативне управління реалізацією окремих інвестиційних програм та проектів;
організація моніторингу реалізації окремих інвестиційних програм та проектів;
підготовка рішення про своєчасний вихід з неефективних інвестиційних програм і реінвестуванні капіталу.
1.3. Методологічний інструментарій інвестиційного менеджменту
1.3.1. Оцінка вартості грошей в часі
Перехід до ринкової економії супроводжується появою нових для підприємств України видів діяльності. До них можна віднести вибір варіантів вкладання грошових коштів, оцінку ефективності інвестицій.
Відкрито нові можливості використання капіталу: участь у різноманітних ризикованих проектах, придбання цінних паперів, нерухомості; вкладання грошей на депозитні рахунки комерційних банків. Розміщуючи капітал в один з обраних проектів, фінансовий менеджер планує не тільки з часом повернути вкладені гроші, але й отримати бажаний економічний ефект. Таким чином, гроші набувають такої об’єктивно існуючої характеристики, як часова вартість, що була невідомою широкому колу людей за умов адміністративною системою управління економіки.
Зміни вартості грошей у часі можна пояснити таким чином. Грошова одиниця в попередньому році була такою самою, як і в поточному. Але наслідки інфляції чітко ілюструють, що купівельна спроможність грошей змінюється з плином часу.
Розглядаючи реальну вартість грошей, підприємці повинні брати до уваги не тільки руйнівні дії інфляції, а також здатність інвестування, адже мета фінансового менеджменту – це можливість з грошей робити додаткові гроші. Багато підприємств мають кілька варіантів вкладення грошей, їх мета на цей час – обрати з цих варіантів найприбутковішій.
Основними причинами втрати вартості грошей є:
інфляція;
наявність ризику;
віддавання підприємцями переваги наявним грошам.
Інфляція пов’язана із загальним підвищенням цін у країні. Коли зростають ціни, падає вартість грошової одиниці. Враховуючи те, що у майбутньому році ціни зростатимуть, вартість грошової одиниці в наступні роки буде ще нижчою, ніж у попередньому. Таким чином, купівельна спроможність грошової одиниці вища, ніж виявиться завтра.
Ризик або невпевненість у майбутньому, також зменшують вартість грошей. Через невпевненість у майбутньому ризик з часом зростає. Більшість підприємців прагне уникнути ризику, тому вище цінує гроші, які є сьогодні, ніж ті, що мають бути у майбутньому. Ті суб’єкти підприємницької діяльності, які погоджуються віддавати свої наявні гроші в обмін на їх більшу кількість у далекому майбутньому, жадають вищої компенсації у вигляді певної винагороди за цей ризик.
Отже, всі суб’єкти господарювання віддають перевагу наявним грошам, ніж очікуваним у майбутньому, тобто симпатизують високій ліквідності. Втіленням ліквідності і є наявні гроші. Якщо підприємець інвестує ці гроші, сподіваючись на доходи у майбутньому, тобто міняє гарантовані “живі” гроші на ризикованіші доходи в майбутньому, то цей “обмін” можливий за умови, що майбутні доходи повинні бути достатньо високими. Це необхідно, щоб виправдати ризик на якій погоджується інвестор, оскільки він сподівається на високу винагороду як компенсацію за втрату ліквідності.
Таким чином:
Сьогодні гроші дорожчі, ніж завтра;
Гроші втрачають свою вартість через інфляцію, ризик, схильність до ліквідності.
Проблема “гроші – час” не нова, тому відпрацьовано зручні моделі та алгоритми, які дозволяють орієнтуватися у справжній вартості майбутніх дивідендів з позиції поточного періоду. За допомогою математичного апарату та наочного матеріалу охарактеризуємо їх у теоретичному і практичному аспектах.
У процесі порівняння вартості грошових засобів при їх інвестуванні і поверненні прийнято використовувати два основні поняття: майбутня і теперішня вартість грошей.
Майбутня вартість грошей являє собою суму інвестованих в даний момент грошей, на яку вони перетворяться через певний період часу з врахуванням визначеної ставки відсотку. Визначення майбутньої вартості грошей пов’язано з процесом накопичення(компаундування) цієї вартості, яке являє собою поетапне збільшення суми внеску шляхом приєднання до первинного його розміру суми відсотку (відсоткових платежів). Ця сума розраховується по так званій відсотковій ставці, яка використовується не лише як інструмент накопичення вартості грошових засобів, але й як вимірник ступеню доходності інвестиційних операцій.
Теперішня вартість грошей являє собою суму майбутніх грошових надходжень, приведених з врахуванням певної ставки відсотку (дисконтної ставки) до даного періоду. Визначення теперішньої вартості грошей пов’язано з процесом дисконтування цієї вартості, тобто операцією, зворотною до накопичення при обумовленому кінцевому розмірі грошових засобів. В цьому випадку сума проценту (дисконту) віднімається від кінцевої суми (майбутньої вартості) грошей. Така ситуація виникає, коли необхідно визначити, скільки грошей слід інвестувати сьогодні, щоби через певний період часу одержати заздалегідь обумовлену суму.
При проведенні фінансово-економічних розрахунків, пов’язаних з інвестуванням грошей, процеси накопичення і дисконтування можуть здійснюватися