Асоціація "Перша Фондова Торговельна Система" є саморегульованою організацією (СРО) професійних учасників фондового ринку України, що має відповідне свідоцтво ДКЦПФР про реєстрацію СРО.

ПФТС є "електронною" біржею цінних паперів України, яка охоплює усі найбільші регіони України та підтримує роботу національної електронної системи торгівлі цінними паперами у режимі "реального часу".

Всі члени ПФТС знаходяться в єдиному правовому полі як українського законодавства з фондового ринку, так і внутрішніх правил та положень Асоціації. Це означає, що, окрім державного регулювання, члени ПФТС (а це - близько чверті всіх компаній та банків, що отримали дозволи на здійснення операцій з цінними паперами) погодились додатково взяти на себе зобов'язання, які б гарантували чесні та справедливі правила "гри на ринку" (це зобов'язання дотримуватися правил та положень, які розробляються та впроваджуються самими учасниками ринку - членами СРО).

В Україні не існує єдиного фондового індексу. Майже кожен зареєстрований фондовий інститут (фондові біржі, системи, площадки та навіть окремі компанії, які працюють на фондовому ринку) ведуть власні "біржові" індекси.

В Україні не існує і єдиного переліку "голубих фішок" (найліквідніших і найприбутковіших акцій). Однак, наприклад Перша фондова торгівельна система (ПФТС) веде власні два (перший та другий) лістинги найпривабливіших емітентів України. ПФТС до українських "голубих фішок" відносить Компанії: ВАТ "Центренерго", ВАТ "Дніпроенерго", ВАТ "Донбасенерго", ВАТ "Київенерго", ВАТ "Західенерго", ВАТ "Укрнафта".

До рейтингу найпривабливіших Компаній в Україні відносять: ВАТ "Криворіжський завод гірничого обладнання", АКБ "Аваль", ВАТ "Львівгаз", ВАТ "Краситель", ВАТ "Хмельницькмолпром", ВАТ "Росава", ВАТ "Електромашина", ВАТ "Єнакіївський металургійний завод", ВАТ "Новомосковський трубний завод", ВАТ "Каравай", ВАТ "Дніпрошина", "Теком", "Київстар", GSM, "Аркада фонд" та інші.

Ліквідність фондового ринку в Україні, особливо в останній період, падає. Однією з причин, за оцінкою, наприклад ПФТС, є зменшення обороту торгівлі по цінних паперах підприємств енергетики і металургії та процес банкротства, як засобу так званої "скритої приватизації".

4.3. ТИПИ ПОРТФЕЛІВ ЦІННИХ ПАПЕРІВ І ІНВЕСТИЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ

Портфельна стратегія акціонерної компаній будується на основі включення у фондовий портфель максимальної кількості цінних паперів. Вона тісно пов'язана із загальними напрямами розвитку фондового ринку. В умовах активізації фондових операцій на вторинному ринку питання формування портфеля цінних паперів особливо актуальні, оскільки дозволяють забезпечити конкретні інтереси інвесторів.

Під інвестиційним портфелем розуміємо сукупність цінних паперів, що належать підприємству, різного терміну погашення і неоднакової ліквідності.

Теорія портфеля припускає оптимальну побудову інвестиційної програми, яка дозволяє підприємству при наявному в його розпорядженні капіталі отримати очікуваний дохід при мінімальному ризику. Інвестиційний портфель формується на основі диверсифікації вкладень. Це означає, що чим більша кількість цінних паперів включена в портфель, тим більш високий дохід в загальному обсязі дасть зростання одного з них.

Конкретні портфелі можуть мати:

односторонній цільовий характер;

збалансований характер, якщо в портфелі акумулюються цінні папери, придбані для вирішення різних задач, і в цілому його зміст відповідає балансу цілей, якого дотримується інвестор;

безсистемний характер, якщо на фондовому ринку України придбання цінних паперів здійснюється хаотично, без ясно вираженої мети і якщо портфель носить розрізнений характер. В даному випадку ризики власника портфеля особливо великі.

Портфель може складатися з паперів одного виду, а також змінювати свій склад і структуру шляхом заміщення одних цінних паперів іншими. З урахуванням характеристик видів цінних паперів інвестор формує свій фондовий портфель, дотримуючись певного балансу між існуючими ризиком і прибутковістю. Тип портфеля — його узагальнена характеристика з позицій задач, що стоять перед ним, або видів цінних паперів, що входять в портфель. На практиці існує наступна класифікація портфелів:

зростання,

доходу,

ризикованого капіталу,

збалансовані,

спеціалізовані,

стабільного капіталу і доходу,

короткострокових цінних паперів,

довгострокових цінних паперів з фіксованим доходом,

регіональні;

галузеві.

Портфель зростання орієнтований на акції, що швидко ростуть на ринку курсової вартості. Мета такого портфеля — збільшення капіталу інвестора. Тому власнику портфеля дивіденди можуть виплачуватися в невеликому об'ємі.

Портфель доходу орієнтований на отримання високих поточних доходів. Співвідношення стабільно виплачуваного доходу і курсової вартості цінних паперів, що входять в такий портфель, росте трохи повільніше, ніж величина доходу (відсотка або дивіденду).

Портфель ризикового капіталу складається з цінних паперів молодих компаній або підприємств «агресивного типу», що обрали стратегію швидкого розширення виробництва товарів (послуг) на основі сучасних технологій.

Збалансований портфель складається з цінних паперів з різними термінами обігу. Його мета — забезпечити регулярність надходження грошових коштів по різних цінних паперах.

Спеціалізований портфель означає орієнтацію інвестора на вкладення засобів в спеціальні фінансові інструменти (ф'ючерси і опціони).

Портфель короткострокових цінних паперів формується виключно з високо ліквідних фондових інструментів, які можуть бути швидко реалізований. Портфель довгострокових фондів з фіксованим доходом орієнтований на приватні довгострокові облігації (з терміном обігу понад п'ять років). В нього також можуть включатися вкладення в акції інших компаній. Регіональні і галузеві портфелі включають цінні папери, що випускаються окремими регіонами (як приватні, так і муніципальні), або цінні папери компаній, що беруть участь в даній галузі економіки і забезпечують високу прибутковість по них.

Портфель іноземних цінних паперів передбачає вкладення тільки у фондові інструменти приватних іноземних компаній, що становлять основу інвестиційного портфеля.

Слід зазначити, що інвестори в Україні використовують перші три типи портфеля, оскільки вони є менш ризикованими при виборі інвестиційної стратегії.

За співвідношенням ризику і доходу портфелі підрозділяються на наступні види:

портфель агресивного інвестора. Його мета — отримання значного доходу при високому рівні ризику (обираються цінні папери, курс яких істотно змінюється в результаті короткострокових вкладень для отримання високого прибутку);

портфель поміркованого інвестора. Дозволяє при заданому ризику одержувати прийнятний дохід;

портфель консервативного інвестора. Передбачає мінімальні