Відповідно, формула визначення теперішньої вартості ануїтету виглядатиме так:

PVa = A / Ra, (1.11.)

де PVa – теперішня вартість ануїтету;

Ra – дисконтний коефіцієнт ануїтету, що визначається за спеціальними таблицями з врахуванням ставки відсотку і кількості періодів.

1.3.2. Інфляція та її вплив на результати інвестиційної діяльності

У фінансовій практиці доводиться рахуватися з коригуючим фактором інфляції, яка знецінює вартість грошових засобів. Це пов’язано з тим, що зростання інфляції (індексу середніх цін) викликає відповідне зниження покупної спроможності грошей.

Номінальна сума грошових засобів – це оцінка її величини без врахування зміни покупної спроможності грошей.

Реальна сума грошових засобів – це оцінка її величини з врахуванням зміни покупної спроможності грошей у зв’язку з процесом інфляції.

У фінансово-економічних розрахунках, пов’язаних з інвестиційною діяльністю, інфляція оцінюється і враховується у наступних випадках:

При коригуванні нарощеної суми грошових засобів;

При формуванні ставки відсотку з врахуванням інфляції, що використовується для нарощування і дисконтування;

При формуванні рівня доходів від інвестицій, враховуючи темпи інфляції.

В процесі оцінки інфляції використовуються два основних показники:

Темп інфляції (Ті), який характеризує приріст середнього рівня цін у розглянутий період (n);

Індекс інфляції (Іі) у розглянутий період (n), який визначається як 1 + Ті

А. Коригування нарощеної вартості грошових засобів з врахуванням інфляції здійснюється за формулою:

FVp = FV / Ii (1.12.)

Якщо ж у процесі нарощування можна виділити реальну ставку відсотку і очікуваний темп інфляції, то розрахунок майбутньої реальної вартості грошових засобів можна здійснювати за формулою:

FVp = PV (1+i)n x (1 + Ti)-n = PV x (1+i / 1+Ti)n (1.13.)

Приклад: визначити реальну майбутню вартість інвестованих коштів за наступних умов: обсяг інвестицій – 200 тис.грн., період інвестування – 2 роки; очікувана ставка відсотку з врахуванням інфляції – 30% в рік, очікуваний темп інфляції в рік – 20%. Підставивши дані у формулу одержимо: FVp = 200 х ( 1+0.30 / 1+0.20 )2 = 234.7 тис.грн.

Б. Формування реальної ставки відсотку з врахуванням інфляції, що використовується в процесі компаундування або дисконтування вартості грошових засобів, здійснюється за формулою:

Jp = J – Ti (1.14.)

де Jp – реальна ставка відсотку;

J – номінальна ставка відсотку з врахуванням інфляції, сформована на грошовому ринку.

Після визначення реальної майбутньої вартості грошей в процесі її нарощування за реальною ставкою ми стикаємося з трьома ситуаціями:

J = Ti. В цій ситуації нарощування реальної вартості грошей не здійсниться, адже їх приріст покриється інфляцією;

J > Ti. В цій ситуації реальна майбутня вартість грошей буде зростати не дивлячись на інфляцію;

J < Ti. В цій ситуації реальна майбутня вартість грошей буде знижуватися, тобто процес інвестування є збитковим.

В. Формування рівня доходів від інвестицій, враховуючи темпи інфляції, передбачає визначення розміру так званої “інфляційної премії”. Розмір цієї премії, яка компенсує втрати реальної суми доходу інвестора від інфляції, розраховується за формулою:

Wi = Dp x Ti (1.1.5.)

де Wi – сума інвестиційної премії,

Dp – реальний середньо ринковий дохід по інвестиціям.

Відповідно, загальна сума доходів по інвестиційному проекту (у номінальному обчисленні) складе:

Dw = Dp + Wi (1.16.)

1.3.3. Поняття інвестиційних ризиків та їх кількісна оцінка

Під інвестиційним ризиком розуміють ймовірність виникнення не передбачуваних фінансових втрат (зниження прибутку, доходів, втрати капіталу тощо) в ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності.

Види інвестиційних ризиків можуть бути досить різними. Їх класифікують за наступними ознаками:

За сферами діяльності виділяють:

економічний – ризик пов’язаний із зміною економічних факторів;

політичний – адміністративні обмеження інвестиційної діяльності, пов’язані із зміною політичного курсу держави;

соціальний – ризик страйків, здійснення під тиском працівників незапланованих соціальних видатків тощо;

екологічний – ризик катастроф та лих, які негативно вплинуть на діяльність інвестованих об’єктів;

інші види – рекет, розкрадання майна, обман з боку інвестиційних або операційних партнерів тощо;

За формами інвестування:

реального інвестування – невдалий вибір розташування об’єкту, збої у постачання будматеріалів і обладнання, вибір некваліфікованого і недобросовісного підрядника;

фінансового інвестування – непродуманий вибір фінансових інструментів для інвестування, фінансові проблеми окремих емітентів; непередбачені зміни умов інвестування;

За джерелами виникнення:

систематичний (ринковий) – характерний для всіх учасників інвестиційної діяльності та форм інвестування;

несистематичний (специфічний) – притаманний одному об’єкту інвестування або діяльності конкретного інвестора;

В процесі оцінки можливих втрат від здійснення інвестиційної діяльності використовуються абсолютні та відносні її показники. Абсолютний розмір фінансових втрат є сумою збитків, спричинених інвестору у зв’язку із настанням несприятливих обставин, характерних для даного ризику. Відносний розмір фінансових втрат є відношенням суми збитку до обраного базового показника (наприклад сумі очікуваного доходу від інвестицій або сумі інвестованого капіталу).

Інвестиційні ризик вимірюються різними методами;

розрахунок середньоквадратичного відхилення;

розрахунок коефіцієнту варіації;

розрахунок в-коефіцієнту;

експертний метод.

Середньоквадратичне відхилення є найпоширенішим показником оцінки рівня інвестиційних ризиків. Розрахунок цього показника дозволяє визначити коливання очікуваних доходів від різних інвестицій:

у = ? ?nt=1 (е – еR)2 x P1 (1.17.)

де n – кількість спостережень;

t – кількість періодів

е – розрахунковий дохід за проектом при різних значеннях кон’юнктури;

еR - середній очікуваний дохід за проектом;

P1 – значення ймовірності, що відповідає розрахунковому доходу.

Коефіцієнт варіації дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середніх очікуваних доходів відрізняються між собою. Розрахунок коефіцієнту варіації здійснюється за формулою:

CV = у в / еR (1.18.)

При порівнянні рівнів ризику за окремими інвестиційними проектами перевагу слід надавати тому з них, по якому значення коефіцієнту варіації є найнижчим, що свідчить про найкраще співвідношення ризику і доходу.

в-коефіцієнт дозволяє оцінити ризик індивідуального інвестиційного проекту відносно рівня ризику інвестиційного ринку в цілому. Цей показник використовується в основному для аналізу ризикованості вкладень у окремі цінні папери (порівняно з систематичним