Розкрито суть спеціального курсу «Європейський простір» :
а) мультикультурна Європа,
б) мобільна Європа,
в) Європа професійної освіти,
г) Європа вмінь і знань,
д) Європа, відкрита для всіх,
який викладається в університетах цих країн.
Вивчення цього курсу доцільно запровадити і у вузах України. Модернізація освіти в Україні здійснюється відповідно до викликів ХХI століття.
До основних завдань вищої освіти у галузі туризму віднесено наступне:
1)забезпечення фундаментальної наукової, професійної і практичної підготовки у сфері туристської діяльності ;
2)здобуття студентами знань і вмінь освітньо – кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей ;
3)удосконалення наукової і професійної підготовки кадрів для сфери туризму.
Для підготовки фахівців у сфері туризму розроблено концепцію системи туристської освіти (єдність місця, структури і змісту теоретичної і практичної професіональної підготовки) :
1)методологія визначення потреб у фахівцях сфери туризму ;
2)методологія визначення якості туристської освіти ;
3)структура навчальних закладів туристського профілю ;
4)дидактика навчального процесу в профільному ВНЗ ;
5)структура навчальних планів і зміст навчальних програм туристської спрямованості ;
6)обов’язкове місце практики в навчальному процесі ;
7)кредитно - модульно – рейтингова система навчання і контролю ;
8)кваліфікаційні рівні і стандарти ;
9) сучасна модель структурних компонентів професійної компетентності фахівця сфери туризму ;
10)підвищення кваліфікації і перепідготовка.
Це характерно для всіх національних і регіональних систем підготовки кадрів для туристської галузі. Цю концепцію необхідно визнати базовою і використовувати її на національному рівні в Україні.
Важливу складову в розвитку у встановленні системи туристської освіти покладено на кредитно – модульно – рейтингову систему навчання і контролю студентів. Технологія організації навчального процесу підготовки фахівців для сфери туризму містить систему модулів і рейтингових оцінок. Студенту у середньому для одержання диплома про вищу освіту необхідно 34 кредити (300 год.), 13 обов’язкових курсів і 21 предмет на вибір.
Головне завдання підготовки фахівця - навчити його ухвалювати рішення і вільно орієнтуватися в своїй професійній галузі . Мета – сформувати майбутнього фахівця з стратегічним мисленням, яке необхідне для здійснення в професійній діяльності адекватних виконавських рішень. Університети готують майбутніх менеджерів з туризму, керівників фірм і компаній, пропонуючи все необхідне для просування в особистій кар’єрі. Для професійної підготовки висококваліфікованих фахівців сфери туризму виникла необхідність підготовки спеціалістів нової формації на професійному рівні за трьома складовими :

вивчення фахових предметів; туризмології, туризмознавства, туристики, туристичної логістики, технології та організації туристичної індустрії ;
вивчення іноземних мов на професійному рівні, підготовка фахівців нової генерації із знаннями двох і більше іноземних мов (англійської, німецької, французької, іспанської) ;
вивчення блоку економічних дисциплін, як бази для бізнесової діяльності спеціаліста : економіку ціноутворення в галузі туризму, економічну теорію, бухгалтерський облік в сфері туризму, маркетинг і менеджмент туризму (та інші).
Робота університету в професійній підготовці кадрів дасть можливість підготувати висококваліфікованих фахівців за кваліфікаційними рівнями : бакалавр, спеціаліст, магістр для роботи в сфері туризму.
Світовий туризм у ХХ – на початку ХХІ століття набув надзвичайно стрімкого розвитку. Тільки за другу половину минулого століття кількість жителів планети, які подорожували, зросла з 25 до 700 млн. чоловік. У 2020 році у світі прогнозується 1,5 млрд. міжнародних туристів [1, с. 3]. ООН, ЮНЕСКО і ВТО (Всесвітня туристична організація) визначили ХХІ століття століттям туризму.

Принципово нова політична, економічна й соціальна ситуація, що склалася в Україні, її вихід як самостійного суб’єкта на міжнародну туристичну карту, визнання національних культурних пам’яток, організація рекреаційно-туристичних зон - усе це потребує наукового обґрунтування теоретичних та методичних засад системи підготовки управлінських кадрів та фахівців для сфери туризму.

Існують чимало праць, в яких ставляться та певною мірою осмислюються проблеми системи підготовки кадрів з державного управління для задоволення потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування. У цьому плані, з нашого погляду, особливої уваги заслуговують праці українських вчених В.Б.Авер’янова, Г.В.Атаманчука, О.А.Воронька, С.Д.Дубенко, В.М.Князєва, М.М.Логунової, В.І.Лугового, В.К.Майбороди, І.Ф.Надольного, Н.Р.Нижник, М.І.Пірен, В.А.Ребкала, та ін.

Деякі аспекти підготовки управлінських кадрів та фахівців для сфери туризму висвітлено в працях Є.О.Алілуйко, І.В.Зоріна, В.О.Квартальнова, Л.І.Поважної, Ф.К.Федорченко, Н.А.Фоменко. Слід зазначити, що поки немає жодної монографії або дисертації з проблематики формування управлінських кадрів, підвищення кваліфікації державних службовців для сфери туризму або здійснення державної кадрової політики в галузі туризму.

Необхідність розв'язання завдань, спрямованих на створення вітчизняної системи підготовки фахівців з державного управління для сфери туризму, потребує обґрунтування наукових засад їх підготовки відповідно до сучасних світових тенденцій і національних інтересів України, а також розвитку й структуризації мережі навчальних закладів та інститутів перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів.

Формування в усіх регіонах України достатньої кількості управлінських кадрів, здатних господарювати в умовах ринкової економіки та впроваджувати в неї європейські стандарти і новітні технології, зокрема в туристичній галузі, вимагає розбудови співпраці України з державами-членами ЄС, створення системи підготовки