- руйнація системи соціального туризму, практична недоступність туризму для малозабезпечених верств населення, дітей, молоді, осіб похилого віку та з обмеженими фізичними можливостями;

- відсутність належного прогнозування та планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку у відповідності до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, не диференційований і фрагментарний підхід до розроблення та реалізації державної і місцевих програм розвитку туризму;

- недостатність нормативного, методичного та інформаційного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів;

- недостатність за кількісними, якісними параметрами та за структурою рівня науково-методичного та кадрового забезпечення, зокрема у сфері управління на державному та місцевих рівнях.

Європейська економіка, базована на знаннях, є практичним пріоритетом сучасного стану інноваційного розвитку Європейського Союзу. Пріоритетні цілі економічного зростання та проблематика зайнятості в Європі стали базовими для поновленої Лісабонської стратегії ЄС, пов’язані з практичною імплементацією та синергетикою різноманітних програм та інструментів інноваційного розвитку ЄС. Із синергетики інноваційних процесів випливають нові програми та ініціативи, зокрема:

- спільна програма між 7 Рамковою програмою та EUREKA, яка дістала назву EUROSTARS та спрямована на підтримку і розвиток малих та середніх підприємств з інноваційною складовою діяльності;
- Рамкова програма з конкуренції та інновацій (Framework Program for Competitiveness and Innovation), яка має сприяти підприємництву та інноваціям (зокрема еко-інноваціям) та забезпеченню фінансовими інструментами їхньої реалізації, сприяти підтримці політики інформаційних і комунікаційних технологій та інтелектуальній енергетичній програмі для Європи;
- Європейські технологічні платформи (European Technological Platforms – ETP), в яких братимуть участь суспільні інституції та приватні особи на національних та регіональних рівнях і які сприятимуть реалізації Лісабонської стратегії та розвитку Європейського наукового простору. ETP та EUREKA кластерні проекти спільно визначатимуть світові ринкові пріоритети європейських науково-технічних продуктів;
- Спільні технологічні ініціативи (Joint Technological Initiatives – JTI’s), які мають доповнити ефективну діяльність Європейських технологічних платформ.

Європейський Союз претендує на роль одного із світових лідерів інноваційного розвитку. Незважаючи на те, що деякі європейські країни, такі як, Швеція, Швейцарія, є фактичними чемпіонами світу в інноваційному розвитку економіки, сам Європейський Союз постійно програє Сполученим Штатам Америки та Японії за основними економічними показниками. Тому на спеціальному самміті, який відбувся у березні 2000 року в Лісабоні, була визначена нова стратегічна мета для Європейського Союзу – побудувати висококонкурентоспроможну, динамічну, засновану на знаннях економіку, яка забезпечить сталий економічний та соціальний розвиток.

Проголошена у березні 2005 року на самміті Європейською Радою так звана „Поновлена Лісабонська стратегія” поставила за мету зосередитися на стратегічному напрямку економічного зростання і створення нових робочих місць. Досягнення цієї стратегічної мети супроводжуватиметься поєднанням існуючого співробітництва з використанням нових підходів до координації.

Реалізація нової стратегії покладається на 7 Рамкову програму, яка має багато відмінностей від попередньої 6 Рамкової програми. Проведений аналіз ситуації з інноваціями у Європі втілено не тільки в 7 Рамкову програму, але і в багато інших програм і механізмів. Основною відмінністю нових європейських програм є розширення участі в них менеджерів,учених, розробників із країн не членів ЄС, аж до зняття обмежень на участь у 7 Рамковій програмі. Синергетика різних програм і кооперація у межах конкретних програм мають стати інкубатором для народження нових ідей, матеріалів, приладів, послуг і т.ін.

Перенесення європейських принципів інноваційного розвитку на українське інноваційно-інвестиційне поле має посилити розвиток українського суспільства та України як держави. Крім того, залучення України до сучасних наукових, технологічних та інноваційних програм є практичними кроками, орієнтованими на входження України до сучасних світових та європейських інституцій.

Для України та українських учених це нові можливості інтеграції у європейський науково-технічний простір, набуття ринкового досвіду, використання новітніх методик дослідженнь, визначення якості створених науко містких товарів, метрологічного забезпечення спільних і власних розробок. Окрім того, спільна робота потребуватиме внутрішнього вирішення питань щодо напрямків наукового розвитку, синхронізації великих проектів і національних програм із пан-європейськими та національними програмами інших країн. Поінформованість наукової та бізнесової спільноти про сучасні тенденції та механізми інноваційного розвитку Європейського Союзу допоможе кожному ученому, інженеру, менеджеру, політику і чиновнику вчасно і правильно визначитись із особистою чи державною участю у певних програмах, посприяє використанню діючих механізмів підтримки інновацій у нашій країні.

 Метою пропонованої „Стратегії сталого розвитку туризму і курортів” є поліпшення правових, організаційних та соціально-економічних засад реалізації державної політики України в галузі туризму і курортів, спрямованих на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей і відпочинку шляхом створення конкурентоспроможної на світовому ринку туристичної та курортної галузі, здатної задовольнити попит українських та іноземних туристів та відпочиваючих. Основні завдання з реалізації Стратегії:

- зміцнення здоров'я та покращення якості життя населення, запровадження соціального туризму, покращення соціальної стабільності та соціальної безпеки;

- забезпечення безпеки туристів і подорожуючих, захист їх прав, законних інтересів і збереження майна;

- істотне підвищення ефективності державної політики у сфері туризму і діяльності курортів, виконання державою функцій з координації, планування, регулювання, стимулювання, контролювання, захисту інтересів туристів, розвитку соціального туризму, маркетингу, стандартизації та сертифікації національного туристичного продукту, тощо;

- сприяння відродженню національної культури та народних ремесел, формування національної свідомості та патріотичне виховання дітей та молоді;

- збереження та відновлення унікальних природних та