себе витрати на відновлення туристичних об’єктів Львова; декілька мільйонів доларів вкладено в ялтинський готель “Ореанда” та відому “Поляну казок”.
Регулювання туристської діяльності повинне поєднувати в собі саморегулювання, засноване на законах вільного ринку, і державне регулювання в особливо важливих питаннях і, зокрема, що стосуються законотворчості. Проте дуже жорстке державне регулювання і велика кількість законів можуть привести до підвищення цін, обмеження асортименту, зниження інновацій і конкуренції у галузі міжнародного туризму.
Туроператори повинні вибирати найоптимальніший метод ціноутворення, орієнтуючись на національній туристичний ринок, споживачів, ресурси, які є в розпорядженні. Країна має ставити собі за мету зайняти вигідне положення на міжнародному ринку туристичних послуг, так як це гарантує постійні надходження в бюджет, зміцнення вже існуючих міжнародних зв’язків і встановлення нових.
Збільшення оплачуваної відпустки, зростання особистого доходу, підвищення рівня освіти, прагнення до пізнання іншої культури - важливі чинники, що впливають на розвиток світового туристського ринку.
не дивлячись на політичну і економічну кризу, в туристському секторі наголошується зростання показників туристської діяльності;
спостерігається велика конкуренція серед регіонів в залученні туристів;
відбувається активне просування капіталів окремих туристських компаній на іноземні ринки;
відбувається концентрація товарів і виробництва послуг в туризмі;
в туризмі активно використовується комп'ютерна техніка. У зв'язку з цим можна намітити основні риси розвитку туризму в майбутнє XXI століття:
подальше зростання показників міжнародної туристської діяльності;
постійний вплив економічної і політичної ситуації в світі на туризм;
визначальними чинниками туризму стануть соціодемографічні зміни, електронна інформація і комунікаційні системи;
поляризація діяльності туристських операторів, зайнятих як глобальним, так і середнім і малим бізнесом;
одним з найпопулярніших регіонів перебування, мабуть, стане Південна і Південно-Східна Азія.
Туристична галузь, хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники. Але не можна зупинятися на досягнутому. Саме від того, яким шляхом піде зараз розвиток галузі, залежить все її майбутнє зокрема та майбутнє економіки, а, отже, і життя України в цілому.
ДОДАТКИ
Аналіз роботи суб’єктів туристичної діяльності України за 2002-03 рік
(за даними форми .№ ТУР)
1. Загальні показники суб’єктів туристичної діяльності
Протягом 2002 року чинними були 5 ліцензій на туристичну діяльність.
Звіти за формою № ТУРк) “Звіт про діяльність туристичної організації” подали 3 (72,8суб’єктів туристичної діяльності.
З числа суб’єктів туристичної діяльності, що звітували
фактично надавали туристичні послуги 3 підприємств (58,4чинних ліцензій);
не надавали туристичні послуги (подали звіти з “нульовими” показниками) 775 підприємств (14,4чинних ліцензій), в т. ч. 205 підприємств м. Києва, 128 підприємств АР Крим, 70 підприємств м. Севастополя, 45 підприємств Харківської області, 45 підприємств Львівської області, 44 підприємства Одеської області, решта 238 підприємств припадає на інші 21 регіон України.
Не подали звіти 1 суб’єктів туристичної діяльності (27,2чинних ліцензій). Найбільша їх кількість в м. Києві (446 підприємств), АР Крим (275 підприємств), в областях Одеській (217 підприємств), Дніпропетровській (92 підприємства), Донецькій (71 підприємство), Львівській (65 підприємств), Херсонській підприємств). |
2001 р. | 2002 р. | Темп приросту 2002/2001
Кількість чинних ліцензій, одиниць | 4173 | 5367 | + 28,6 %
Кількість підприємств, що надавали послуги, одиниць | 2652 | 3134 | + 18,2 %
Всього за 2002 р. суб’єкти туристичної діяльності України обслужили майже 2,0 млн. екскурсантів та 2,3 млн. туристів, в т. ч. за видами туризму:
іноземних (в’їзних) туристів – 417,7 тис. осіб, (18від загального числа);
зарубіжних (виїзних) туристів – 302,6 тис. осіб, (13;
внутрішніх туристів – 1 млн. 545 тис. осіб, (69
В цілому по Україні за 2002 р. спостерігається зростання основних показників роботи суб’єктів туристичної діяльності у порівнянні до 2001 р.
Назва показника | 2001 р. | 2002 р. | Темп приросту
Кількість суб’єктів туристичної діяльності, що надавали послуги (одиниць) | 2 652 | 3 134 | +18,2 %
Всього обслужили туристів (осіб) | 2 175 090 | 2 265 317 | +4,2 %
В т. ч.
- іноземних (в’їзних) туристів(осіб) | 416 186 | 417 729 |
+0,4 %
- внутрішніх туристів (осіб) | 1 487 623 | 1 544 956 | +3,9 %
- зарубіжних (виїзних) туристів(осіб) | 271 281 | 302 632 | +11,6 %
Кількість екскурсантів (осіб) | 1 874 233 | 1 991 688 | +6,3 %
Обсяг наданих послуг (тис. грн.) | 1 206 668 | 1 386 132 | +14,9 %
Платежі до бюджету (тис. грн.) | 126 787 | 136 177 | +7,4 %
Обсяг послуг в середньому на 1 підприємство (тис.грн.) | 455 | 442– | 2,8 %
Платежі до бюджету в середньому на 1 підприємство (тис.грн.) | 48 | 43– | 9,5 %
Середньооблікова чисельність працівників (осіб) | 37’956 | 39’706 | +4,6 %
Обсяг послуг в середньому на 1 працівника (тис. грн.) | 31,8 | 34,5 | + 8,5 %
Платежі до бюджету в середньому на 1 працівника (тис. грн.) | 3,3 | 3,4 | + 2,5 %
Кількість туроднів обслуговування (одиниць) | 14’701’543 | 14’146’885 | - 3,8 %
Середня тривалість подорожі (діб) | 6,8 | 6,2 | - 7,8
Середня вартість 1 подорожі (путівки) (грн.) | 555 | 612 | + 10,3 %
Середня вартість 1 туродня (грн.) | 82 | 99 | + 20,4 %
Додатки
Рис. 1. Модель використання іноваційних технологій у процесі забезпечення якості туристичних послуг .
Рис. 2. Алгоритм упровадження комплексної системи автоматизації управління туристичним підприємством
Рис. 3. Основні етапи формування та реалізації ІТ-стратегій туристичними підприємствами
Рис. 4. Структура взаємовідносин віртуальної туристичної фірми
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ваген Л. Гостиничный бизнес: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 416 с.
2. Ильина Е. Менеджмент транспортных услуг: Учебник. – М.: РМАТ, 1997. – 135 с.
3. Котлер Ф., Боуэн 2. Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов / Под ред. Ноздревой Р.Б. – М.: ЮНИТИ, 1998. –
