Пожвавлення починається з певного зростання обсягу попиту на інвестиційні товари, що сприяє поновленню основного капіталу, а отже зростанню реальних інвестицій. Поступово починається підйом кон’юнктури інвестиційного ринку.

Підйом є найсприятливішою фазою кожного циклу економічного розвитку. Для неї характерне оновлення основного капіталу, у першу чергу обладнання, що викликає подальшу активізацію інвестиційної діяльності. Підйом викликає кон’юнктурний бум на інвестиційному ринку.

Світова практика відпрацювала ряд показників, які характеризують стан економіки і відповідно інвестиційної привабливості окремих країн. Серед них виділяють так звані економічні індекси, які складаються, як правило, лише для окремих країн. Вони характеризують визначені сторони економіки, як от: рівень конкурентноздатності, економічної свободи та корупції.

Вони використовуються більшою мірою безпосередніми інвесторами при реалізації їх стратегії інвестування за кордоном.

Індекси конкурентоспроможності

12 листопада 2002 року Світовий економічний форум у Давосі (WEF) оприлюднив Звіт про глобальну конкурентоспроможність. Для її оцінювання для кожної країни розраховується ряд індексів та субіндексів, на основі яких складаються глобальні індекси зростання конкурентоспроможності (ІЗК) (Growth Competitiveness Ranking) та індекс мікроекономічної конкурентоспроможності (ІМК) (Microeconomic Competitiveness Ranking).

За першим індексом Україна знаходиться на 77-ому місці, випередивши лише Болівію, Зімбабве та Гаїті. За індексом мікроекономічної конкурентоспроможності наша країна посідає 69е місце поряд з Румунією, Болгарією та Гватемалою.

Серед країн колишнього соцтабору найвище піднялися Естонія (26е місце за ІЗК, 30е місце за ІМК), Угорщина (28е, 29е), Литва (36е, 40е). Чехія займає 40е місце за ІЗК та 34е місце за ІМК), Словаччина (49е, 42е), Польща (51е, 46е) та Росія (64е, 58е). Лідерами за обома рейтингами є США та Фінляндія.

Індекс економічної свободи

Для виявлення характеру державного регулювання використовується інтегральний показник, розроблений фондом Heritage – індекс економічної

свободи. Опублікований 13 листопада 2002 року список із 156 країн, які досліджувались, зафіксував місце України під номером 131.

Хоча інтегральний індекс економічної свободи України значно покращився (до 3,65),що дало їй змогу піднятися на 6 позицій вище, наша держава все одно перебуває у категорії країн «переважно невільні».

Серед країн Східної Європи тільки Литва(29е місце) неухильно і швидко проводить адекватні ліберальні реформи, що позначається на постійному зниженні індексу. Росія та Румунія, а особливо Білорусь, які зайняли відповідно 135е, 138е та 151е місця, демонструють жорсткі регулятивні підходи. Зазначимо, що Росія та Румунія були серед тих 5 країн, які Україна випередила в останньому рейтингу.

Індекс сприяння корупції

Організація Transparency International з 1998 складає для України Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index). Станом на 28 серпня 2002 року наша країна займала 85е місце (показник Індексу сприйняття корупції України – 2,4) зі 102 країн світу. Таке ж значення Індексу отримали також Грузія та В'єтнам. Росія знаходиться на 71 місці з показником Індексу 2,7. Білорусь займає почесне 35 місце (4,8). Перше місце в рейтингу Transparency International займає Фінляндія (Індекс сприйняття корупції – 9,7), Естонія – 29 місце (5,6), Угорщина – 33 місце (4,9), Польща – 45е (4,0), Чехія і Словаччина – 52е (3,7), найкорумпованішою державою визнано Бангладеш (з Індексом 1,2).

Індекс залучення прямих іноземних інвестицій

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) в середині 2002 року оприлюднила щорічну доповідь про світові інвестиції. У цій доповіді представлено фактичний та потенційний індекси залучення прямих іноземних інвестицій.

Україна за індексом залучення прямих іноземних інвестицій (FDI Performance Index)серед 140 країн посідає 95е місце зі значенням 0,5. Показово, що на 8му місці знаходиться Азербайджан (3,3), на 15му – Вірменія (2,5), на 16му – Естонія (2,3), на 36му – Грузія (1,4), на 74му – США (0,8),на 131му – Японія (0,1). Чехія посідає 13 місце (2,5), Молдова – 29е (1,7), Польща – 38е (1,4), Угорщина – 49е (1,1), Росія – 104 (0,3).

Поряд з вищеназваним індексом використовується індекс потенціалу залучення прямих іноземних інвестицій (FDI Potential Index).Україні призначено індекс на рівні 0,261. Вищими є показники Росії – 0,291, Чехії – 0,380, Польщі – 0,329, Угорщини – 0,357. Нижчий рейтинг має Молдова – 0, 194.

Індекс глобалізації

Для виявлення рівня залучення країн світу до процесів глобалізації Foreign Policy Journal розраховує Індекс Глобалізації, який слугує індикатором відкритості економіки. У 2002 році Україна зберегла свої позиції у рейтингу, посівши 42е місце у світі, тоді як Росія змістилася з 40го на 45е місце. Найбільш глобалізованою країною світу другий рік поспіль визнано Ірландію. У першу п'ятірку з глобалізації увійшли також: Швейцарія, посівши, як і рік тому, 2е місце, Швеція (за підсумками 2001го посідала 5е місце), Сінгапур ( 2001 – 3є місце) та Нідерланди (4е в попередньому рейтингу).

Третім етапом макроекономічного дослідження ринку є дослідження очікуваних змін факторів та умов, що впливають на розвиток інвестиційного ринку. Особливу роль у прогнозних дослідженнях відіграє розгляд наступних умов та факторів:

передбачувана динаміка валового національного продукту, національного доходу та обсягу виробництва промислової продукції;

зміна частки національного доходу, що витрачається на накопичення;

розвиток приватизаційних процесів;

зміна податкового регулювання інвестиційної та іншої підприємницької діяльності;

зміна облікової ставки Національного банку та умов одержання довго - і короткотермінових кредитів;

розвиток фондового ринку.

Макроекономічне дослідження розвитку інвестиційного ринку є базою подальшої оцінки та прогнозування інвестиційної привабливості регіонів та галузей народного господарства.

2 Загальна характеристика підприємства.

2.1 Загальна характеристика підприємства і умови функціонування державного унітарного підприємства

На відстані двох кілометрів від Богородчан знаходиться лінійне виробниче управіління магістральних газопроводів (ЛВУМГ), територія якого займає 50 га, де спеціалістами європейських держав побудовані чотири компресорні станції і установка підготовки газу.

Управління виконує такі функції:

транспортування (транзит) російського