1.4.2. Інфляція та її вплив на результати інвестиційної діяльності

У фінансовій практиці приходиться рахуватися з корегуючим фактором інфляції, яка знецінює вартість грошових засобів. Це пов’язано з тим, що зростання інфляції (індексу середніх цін) викликає відповідне зниження покупної спроможності грошей.

Номінальна сума грошових засобів – це оцінка її величини без врахування зміни покупної спроможності грошей.

Реальна сума грошових засобів – це оцінка її величини з врахуванням зміни покупної спроможності грошей у зв’язку з процесом інфляції.

У фінансово-економічних розрахунках, пов’язаних з інвестиційною діяльністю, інфляція оцінюється і враховується у наступних випадках:

При корегуванні нарощеної суми грошових засобів;

При формуванні ставки відсотку з врахуванням інфляції, що використовується для нарощування і дисконтування;

При формуванні рівня доходів від інвестицій, враховуючи темпи інфляції.

В процесі оцінки інфляції використовуються два основних показники:

Темп інфляції (Ті), який характеризує приріст середнього рівня цін у розглянутий період (n);

Індекс інфляції (Іі) у розглянутий період (n), який визначається як 1 + Ті

А. Корегування нарощеної вартості грошових засобів з врахуванням інфляції здійснюється за формулою:

FVp = FV / Ii

Якщо ж у процесі нарощування можна виділити реальну ставку відсотку і очікуваний темп інфляції, то розрахунок майбутньої реальної вартості грошових засобів можна здійснювати за формулою:

FVp = PV (1+i)n x (1 + Ti)-n = PV x (1+i / 1+Ti)n

Приклад: визначити реальну майбутню вартість інвестованих коштів за наступних умов: обсяг інвестицій – 200 тис.грн., період інвестування – 2 роки; очікувана ставка відсотку з врахуванням інфляції – 30% в рік, очікуваний темп інфляції в рік – 20%. Підставивши дані у формулу одержимо: FVp = 200 х ( 1+0.30 / 1+0.20 )2 = 234.7 тис.грн.

Б. Формування реальної ставки відсотку з врахуванням інфляції, що використовується в процесі компаундування або дисконтування вартості грошових засобів, здійснюється за формулою:

Jp = J – Ti,

де Jp – реальна ставка відсотку;

J – номінальна ставка відсотку з врахуванням інфляції, сформована на грошовому ринку.

Після визначення реальної майбутньої вартості грошей в процесі її нарощування за реальною ставкою ми стикаємося з трьома ситуаціями:

J = Ti. В цій ситуації нарощування реальної вартості грошей не здійсниться, адже їх приріст покриється інфляцією;

J > Ti. В цій ситуації реальна майбутня вартість грошей буде зростати не дивлячись на інфляцію;

J < Ti. В цій ситуації реальна майбутня вартість грошей буде знижуватися, тобто процес інвестування є збитковим.

В. Формування рівня доходів від інвестицій, враховуючи темпи інфляції, передбачає визначення розміру так званої “інфляційної премії”. Розмір цієї премії, яка компенсує втрати реальної суми доходу інвестора від інфляції, розраховується за формулою:

Wi = Dp x Ti,

де Wi – сума інвестиційної премії,

Dp – реальний середньо ринковий дохід по інвестиціям.

Відповідно, загальна сума доходів по інвестиційному проекту (у номінальному обчисленні) складе:

Dw = Dp + Wi

1.4.4. Оцінка ліквідності інвестицій

Ліквідність інвестицій являє собою їх потенційну здатність за короткий час і без суттєвих фінансових втрат трансформуватися у грошові засоби.

Оцінка ліквідності інвестицій у часі вимірюється звичайно у кількості днів, необхідних для реалізації на ринку того чи іншого об’єкту інвестування. За цим показником спектр ліквідності різних об’єктів інвестування достатньо широкий:

Високий рівень ліквідності | Депозитні внески до запитання

Цінні папери з коротким періодом обігу (короткострокові ощадні сертифікати, короткотермінові облігації, короткотермінові векселі)

Термінові депозитні внески у банк

Цінні папери із тривалим періодом обігу (довгострокові облігації, довгострокові ощадні сертифікати, акції підприємств)

Обладнання, машини, механізми

Нерухомість споживчого призначення (дачі, квартири, котеджі)

Низький рівень ліквідності | Приміщення і споруди виробничого призначення, виробничі об’єкти незавершеного будівництва

У інвестиційні практиці за критерієм витрат часу на реалізацію ліквідність активів прийнято класифікувати наступним чином:

терміново ліквідні об’єкти інвестування – трансформуються у гроші протягом 7 днів;

високоліквідні об’єкти інвестування – можливий термін реалізації від 8 до 30 днів;

середньоліквідні об’єкти інвестування – реалізуються у термін від 1 до 3 місяців;

низьколіквідні об’єкти – термін реалізації перевищує 3 місяці.

Оцінка ліквідності інвестицій у часі може здійснюватися не лише по окремих об’єктах інвестування, але й по всьому інвестиційному портфелю:

А) частка терміново ліквідних інвестицій у їх загальному обсязі:

Dт = Іт х 100 / І,

де Іс – сумарна оцінка вартості терміново ліквідних інвестицій;

І – загальний обсяг інвестицій.

Б) частка низьколіквідних інвестицій у загальному їх обсязі:

Dн = Ін х 100 / І,

В) коефіцієнт співвідношення терміново ліквідних та низько ліквідних інвестицій:

Кс = Іт + Ів / Ін + Іс

де Ів – сумарна оцінка високоліквідних активів;

Іс – сумарна оцінка середньоліквідних активів

Чим вищим є значення цього коефіцієнту, тим більш ліквідним вважається інвестиційний портфель.

Оцінка ліквідності за рівнем фінансових втрат проводиться на базі аналізу окремих видів фінансових втрат і витрат. До фінансових втрат, викликаних трансформацією об’єкту інвестування у грошові засоби, відносять часткову втрату первинних вкладень капіталу у зв’язку із реалізацією об’єкту незавершеного будівництва, продажем цінних паперів в період їх низького котирування. До фінансових витрат, пов’язаних із ліквідністю інвестицій належать суми податків, сплачених при реалізації об’єкту, комісійна винагорода посередників тощо.

Оцінка ліквідності інвестицій за рівнем фінансових втрат здійснюється шляхом співвіднесення цієї суми до суми інвестицій. Низький рівень виражається у показнику 5%, середній – 6-10%, високий – 11-20% і дуже високий – більше 20%.

1.3 Поняття інвестиційного проекту.

У міжнародній практиці план розвитку підприємства подається у вигляді бізнес-плану, що, по суті, є структурованим описом проекту розвитку підприємства. Якщо проект пов'язаний із залученням інвестицій, то він носить назву "інвестиційний проект". Зазвичай кожний новий проект підприємства в тій чи іншій мірі пов'язаний із залученням нових інвестицій. У найбільш загальному