підсум

ку | Назва технологічного

процесу | Сума витрат,

дол. США | % до

підсумку

Роздавання кормів оремо по видам (3 рази на добу) |

279,2 |

52,2 | Роздавання кормів оремо по видам (3 рази на добу) |

140,6 |

46,3 |

49,6

Видалення гною транспортерами |

47,5 |

8,9 | Видалення гною транспортерами |

32,5 |

4,6 |

21,9

Водонапування ПА-1 | 17,8 | 3,3 | Водонапування ПА-1 | 13,9 | 4,6 | 21,9

Привязне утримання (годівниці) |

103 |

19,3 | Привязне утримання (годівниці) |

59,4 |

19,5 |

42,3

Припливно-витяжна вентиляція |

19,8 |

3,7 | Припливно-витяжна вентиляція |

13,9 |

4,6 |

29,8

Доїння вмолокопровід | 67,3 | 12,6 | Доїння вмолокопровід | 43,6 | 14,3 | 35,2

Всього | 534,6 | 100 | Всього | 303,9 | 100 | 43,2

Таким чином, перехід до застосування інноваційної технології виробництва молочної продукції на ДП «Екосир» дозволив отримати значний економічний ефект порівняно із використанням традиційної технології: витрати на обслуговування однієї голови худоби на рік знизились на 43,2%. Найсуттєвішу економію витрат забезпечило впровадження у виробничі процеси таких елементів інноваційних технологій, як годівля корів однотипним сумішним раціоном з роздаванням кормів один раз на добу, застосування безприв’язного способу утримання та виконання доїння в доїльному залі.

3.3 Ресурсний ефект запровадження інновацій

Для розрахунку ресурсного ефекту від запровадження інновацій у молочному скотарстві доцільно виконати кореляційно-регресійний аналіз зв’язку величини собівартості 1 ц продукції з чинниками, що здійснюють найсуттєвіший вплив на її формування: витратами кормів та трудомісткістю виробництва.

Зважаючи на це, до кореляційної моделі необхідно включити такі фактори: у – собівартість 1 ц молока, грн; 1х – витрати кормів на отримання 1 ц молока, к. од.; 2х – витрати праці на виробництво 1 ц молока, люд.-год. Попереднє дослідження форми залежності між вказаними ознаками виявило, що зв’язок можна виразити за допомогою лінійного рівняння регресії.

Результати багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, виконаного на основі статистичних даних про собівартість, витрати кормів та трудомісткість виробництва 1 ц молока на ДП «Екосир» у 2007–2009 рр. та інформації про використовувані зазначеними підприємством технології ведення молочного скотарства, відображені в табл. 2.

Таблиця 3.2 – Результати кореляційно-регресійного аналізу собівартості 1 ц молока за час використання різних технологій ведення молочного скотарства на ДП «Екосир»

Показники | Традиційна технологія | Інноваційна технологія

Коефіцієнти регресії | 35,8795 | 193,7557

-0,4955 | -91,3196

0,0572 | -2,1464

Коефіцієнт множинної кореляції | 0,1406 | 0,6826

Коефіцієнт множинної детермінації | 0,0198 | 0,4659

Парні коефіцієнти кореляції | -0,14 | -0,6564

-0,0366 | -0,3556

0,3503 | 0,267

Коефіцієнти еластичності | -0,027 | -1,4965

0,0104 | -0,144

Дослідження значущості розрахованих коефіцієнтів за допомогою t- критерію Стюдента виявило, що щільність зв’язку між результативною та факторними ознаками є вірогідною, і кореляція між заданими факторами дійсно існує. Кореляційно-регресійний аналіз собівартості 1 ц молока виявив, що наслідком впровадження інноваційних технологій у молочному скотарстві стало зростання значення коефіцієнта множинної кореляції, а, отже, посилення залежності величини собівартості від факторів, які її формують. Так, якщо під час використання традиційної технології щільність зв’язку між собівартістю, витратами кормів та праці на виготовлення 1 ц молока становила 0,1406, то в результаті впровадження інновацій зазначений показник збільшився до 0,6826.

Коефіцієнт множинної детермінації вказує, яка частка загальної варіації результативної ознаки (собівартості 1 ц молока) зумовлена дією включених до моделі факторів (витрат кормів і праці на виробництво 1 ц молока).

Динаміка значень коефіцієнтів множинної детермінації свідчить, що під час використання в галузі молочного скотарства традиційної технології господарювання варіація собівартості в зв’язку зі зміною обсягів витрат кормів та трудомісткості виробництва становила 1,98%, а за переходу до використання інноваційної технології – 46,59%. Зазначена тенденція підтверджує, що впровадження інноваційних підходів до виробництва молока формує резерви для зниження величини собівартості за рахунок раціонального використання таких факторів, як витрати кормів та праці.

Розрахунок парних коефіцієнтів кореляції дозволив визначити щільність зв’язку між результативною ознакою та кожним фактором (у разі виключення впливу інших факторів) і окремо між факторами (без урахування впливу результативної ознаки). Дані табл.3.2 свідчать, що впровадження інноваційних технологій в молочному скотарстві спричинило послаблення взаємозалежності між факторами, включеними до моделі. Так, за традиційної технології щільність зв’язку між витратами кормів і трудомісткістю виробництва становила 0,3503, а за інноваційної – 0,2670. Разом з тим, наслідком впровадження інновацій стало збільшення ступеня взаємозв’язку кожного фактора із результативною ознакою.

Обчислення коефіцієнтів еластичності дало змогу встановити, на скільки процентів зміниться величина результативної ознаки у разі зміни відповідного фактора на один процент (за фіксованого значення інших факторів). Аналіз отриманих коефіцієнтів еластичності свідчить, що обсяги витрат кормів здійснювали найсуттєвіший вплив на коливання величини собівартості за традиційної технології, а впровадження Показники Традиційна технологія Інноваційна технологія

Якщо під час застосування традиційної технології ведення молочного скотарства збільшення на 1% обсягів витрат кормів призводило до зниження собівартості 1 ц продукції на 0,0270%, а витрат праці – підвищення на 0,0104%, то в результаті впровадження інноваційної технології зростання на 1% величини зазначених факторних ознак зумовлює зниження собівартості 1 ц молока на 1,4965 і 0,1440% відповідно.

Висновки

У теоретичному розділі курсової роботи визначено поняття інновацій, яке має не тільки важливе наукове, а й практичне значення, оскільки уявлення про їх зміст визначає підхід до оцінки, вимірювання і управління. Також розглянуто наукове розуміння терміну «інновації» та їх класифікацію. Визначено, що інновація інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, який втілюється в нових продуктах і технологіях.

У аналітичній частині досліджено дочірне підприємство «Екосир» проаналізовано ОТЕП, зовнішнє та внутрішнє середовище, а також визначено джерела інноваційних можливостей.