Експерти вважають, що підприємство «Клуб сиру» є лідером на ринку сирів, його частка складає 12%. В склад компанії входять 2 сучасно обладнаних сирних заводи у Світловодську та Каневі, загальна потужність яких 2700 т сиру на місяць. Компанія володіє також Бобровицьким, Миронівським молокозаводами та Корсунь-Шевченківським маслосирзаводом. До 2003 р. до складу компанії входив Кременчуцький молочний завод, що був проданий російській компанії «Юнімілк». З цього часу компанія сконцентрувала свою діяльність на виробництві сирів. Продукція випускається під ТМ «Канівські традиції», ТМ «Світловодський стандарт» та ТМ «Клуб сиру». В рамках кожної марки виробляється 6-7 найменувань сирів. Компанія є лідером серед експортерів сиру у Росію, країни Близького Сходу, Закавказзя.

Споживачі

ДП «Екосир» у своїй діяльності орієнтується на якомога ширше коло споживачів. Цільова аудиторія – населення всіх вікових груп, яке споживає молочну продукцію. Збут виробленої продукції підприємство здійснює через роздрібну мережу – магазини, універмаги, гастрономи, супермаркети. Налагоджені також контакти із оптовими покупцями.

Загальна економічна ситуація в Україні

Відкриття перед ДП «Екосир» нових можливостей буде залежати від того, як складатиметься економічна ситуація в країні. З пожвавленням ринкових відносин «Екосир» отримає додаткові можливості для свого розвитку. Купівельна спроможність населення буде зростати, що сприятиме збільшенню обсягів реалізації продукції, розширенню її асортименту та покращенню якості. Значною мірою на обсяги виробництва вплине й урядова політика дотацій сільськогосподарському виробнику, особливо за розведення великої рогатої худоби. Вже сьогодні такі дотації становлять до 3000 грн. Це зацікавить сільських жителів у збільшенні поголів’я худоби, а, отже, і до збільшення кількості молочної сировини, яку зможе заготовляти підприємство.

Щоб вивести підприємство на якісно новий рівень розвитку, обов’язково слід потурбуватися про залучення інвестицій. Значною мірою це буде залежати від загальної інвестиційної ситуації в Україні. Пошуки інвесторів значно полегшаться, якщо буде вдосконалена законодавча база, що гарантує надійність інвестиційних вкладень.

На сьогодні дуже несприятливим фактором у розвитку підприємства є значно вищий рівень інфляції, ніж передбачалося при прийнятті бюджету. Як наслідок, може погіршитися становище дрібних сільгоспвиробників, що відіб’ється на звуженні постачальницької бази підприємства. Нестійкість національної грошової одиниці значно збільшує підприємницький ризик і в загальному знижує ділову активність. З іншого боку інфляція може мати для підприємства і певний позитив. Серед підприємців особливо виграють ті, хто займається експортом своєї продукції, а ДП «Екосир» має доступ до ринків Росії та Молдови. Виграш обумовлений тим, що витрати на виробництво продукції в умовах інфляції зменшуються. Головним чином це має місце внаслідок того, що реальна заробітна плата найманих робітників зменшується. Це дає можливість експортерам знизити ціни на свої товари і зміцнити позиції на зовнішніх ринках. Хоча навряд чи даний позитивний пункт перекриє всі ті негативи, які приносять підприємству інфляційні процеси.

Науково-технічний прогрес

Швидкі зміни в технологічному зовнішньому середовищі можуть поставити підприємство в безнадійно програшне конкурентне становище. Технологічні нововведення впливають на ефективність виробництва та удосконалення продукції, яке очікують споживачі підприємства. Але не всі організації знаходяться під значним впливом швидкого науково-технічного прогресу. На мою думку, ДП «Екосир» належить саме до таких організацій, адже молокопереробна галузь характеризується більшою статичністю, ніж, скажімо, сфера комп’ютерних технологій, електротехнічна чи автомобільна галузі. Проте, незважаючи на відносну статичність молокопереробної промисловості, керівництво ДП «Екосир» одну зі своїх довгострокових цілей визначає як впровадження у виробничі процеси прогресивних технологій та нової техніки.

2.5 Джерела інноваційних можливостей для ДП «Екосир»

Інноваційна діяльність має бути органічною складовою стратегічного розвитку підприємства. Вона є одним із головних факторів набуття підприємством конкурентних переваг. Навіть інноваційні технологічні проекти (йдеться про розроблення новітніх промислових технологій) можуть мати менший ефект для підприємства, ніж незначні зміни в організації управління, якщо такі проекти не гармонізують з корпоративною стратегією. Тому підприємство повинно на основі аналізу всіх джерел інноваційних можливостей реалізовувати лише ті проекти, які відповідають стратегії організації. Рішення, коли за найменших витрат можна досягнути великих результатів, як правило, є інноваційними. Як показує світовий досвід, успіху при реалізації масштабних проектів досягали, переважно, не за рахунок фундаментальних відкриттів, а завдяки нетрадиційного застосування наявних технологій, матеріалів, організації управління. Тому інновації належать як до технічної, так і до економічної і соціальної сфер на даному підприємстві. Іншими словами це може бути все, що спричиняє зміну віддачі ресурсів. Інноваційна діяльність потребує моніторингу восьми джерел новаторських можливостей:

- несподівана подія (несподіваний успіх, несподівана невдача, несподівана зовнішня подія);

- невідповідність, розбіжність між реальністю і уявленнями про неї;

- інновації, які базуються на потребах процесу;

- раптові зміни у структурі галузі або ринку;

- демографічні зміни;

- зміни у сприйняттях і настроях;

- нові наукові і ненаукові знання;

- формування у споживачів нових потреб.

Перші чотири джерела стосуються внутрішнього середовища підприємства «Екосир», тому їх моніторинг можуть здійснювати працівники. Завдяки такому моніторингу можна виявити лише симптоми певних змін, але їх не можна ігнорувати, оскільки вони можуть стати початком нових інноваційних рішень (проектів).

Ще три стосуються змін за межами підприємства або галузі, а саме – в соціальному, політичному, інтелектуальному їх середовищі.

1. Несподівана подія як джерело інновації. Досить часто джерелом інноваційних можливостей стає несподіваний успіх. У такому випадку ризик інновацій, трудомісткість їх