Богородиця Знамення: нагадує пророцтво Іс. 7, 14 про діву, що породить; Дитятко Ісус в небесній мандорлі зображене на її грудях.

Богородиця Заступниця в Молінні — Деісіс: Вона по правиці коло трону Христа, а Св. Йоан Христитель по лівиці, моляться за вірних.

Богородиця Путеводительниця, Одигітрія (годос — дорога по-грецьки) - Богородиця вказує на Дитятко Христа, бо Христос є Дорогою до життя вічного.

Богородиця Умиління, або Елеуса («елеос» — милосердя по-грецьки): Богородиця та Дитятко Ісус обнімаються; це пригадує вірним, що Бог полюбив світ і зіслав Сина Свого для нашого спасення (Йо. З, 16-17).

Богородиця Страстей, яка також зветься Богородиця Неустанної По Богородиця Страстей, яка також зветься Богородиця Неустанної Помочі - Дитятко Ісус дивиться з острахом на знаряддя Його мук, що їх тримають ангели.

Богородиця на Троні - Богородиця та Дитятко Ісус на троні в цар-ській.

Ризи Богородиці: спідні — синього або синьо-зеленого — «людських» кольорів, верхні — божественні, пурпурові або червоні. Богородиця — людина, яка-першою стала «учасницею Божої природи» (2 Пт. 1, 4) і в цьому є зразком для всіх нас. Три звізди: на чолі та на обох раменах — символізують її дівоцтво перед, під час та після народження Христа. Великі очі - ознака глибокої, молитовної контемпляції. Малі уста - схильність до мовчанки та до медитації, бо Вона «пильно зберігала все це, роздумуючи в, своїм серці» (Лк. 2, 19). Тонкі губи - символ духовної, не розбещеної людини. Довгий, простий ніс - ознака краси та гідності в середземноморських культурах. Сильна, груба шия - символ внутрішньої, духовної сили.

Рука, яка вказує на Дитятко Ісуса: це роль Богородиці — приводити вірних до Месії, Спасителя.

3.Ангели: загальна характеристика.

Херувими та серафими зобража-ються тільки з головою та шістьма великими крилами, бо це безтілесні духи які знаходяться біля Господа. Деколи крила херувимів та серафимів покри-ває багато очей. Інші ангели звичайно зображені як світлі людські постаті із заду-маним, потойбічним виразом на лицях та із символічними крилами, оскільки вони є Божими післанцями, які можуть з'являтися та зникати.

Лики (лиця) ангелів — гарні на вигляд і сяючі - це одна із вража-ючих характеристик ангелів. Зав'язка на волоссі ангелів — символ чистоти й святості, бо розпу-щене волосся символізує тілесну нечистоту.

Архангели Михаїл та Гавриїл часто несуть світляний круг — символ небесної вістки. Сама вістка символічно зображена всередині круга. Меч в руці св. Михаїла — символ його ролі оборонця Божого імені та переможця над Сатаною. Жезл в руках ангелів — символ їх авторитету та ролі уповноважених Бо-жих післанців.

Руки ангелів прикриті полотном - старовинний символ готовності служити божественному Цареві Христові, а цар-ським слугам було заборонено дотика-тися їх. Одна рука трохи піднесена попереду з долонею зверненою до глядача - сим-вол напімнення й перестороги.

Круг ангелів - небесні сили, які ото-чують Господа Бога, наприклад довкола Христа Пантократора, при Вознесінні, при Страшному Суді, та в іконі «Христос у Силах».

4.Зображення святих.

Лиця, постать та анатомія не реалістичні, бо святі — «переображені», оскільки вже перебувають у Божій присутності, та «обожествлені» — бо є учасниками Божої природи (2 Пт. 1, 4).

Зображення тільки фронтальне або напівфронтальне, а не в профіль: щоб уможливити комунікацію між глядачами-вірними й святими. «Потойбічні» вирази на лицях: святі — у цьому світі, але не від цього світу (Йо. 15, 19).

Тіла під ризами зображені без об'ємності, вони майже невідчутні - святі одуховлені в Божій присутності. Оголені тіла, наприклад Христа при хрещенні та деяких мучеників,
зображені не натуралістично - це говорить про духовну характеристику особи.

Очі великі, вражаючі, проникливі - вони бачать глибокі Божі тайни, духовну дійсність. Ніс довгий, простий - ознака гідності, духовної краси, уста малі, звиклі до мовчанки та до молитовної медитації. Губи тонкі - ознака контролю над тілесною природою. Вуха великі, дещо вивернені - схильні слухати Боже слово.. Подовгасте лице, тонкі руки та пальці - ознака аскези, посту, духовності. Схилена голова й постава тіла, смиренність, лагідність у присутності Божій. Рука на щоці або руки, піднесені високо вгору означають глибокий жаль, розгубленість, тривогу.

5.Тіло в іконографії: символи, звичаї, традиції.

Півкруг із світлом вгорі: символ неба та Божої присутності. Велика рука, простягнута з неба: Боже благословення або Божа приязність золоте або жовте тло: небесна, Божа присутність, яка огортає зобра-жену подію або святих.

Зворотна перспектива, яка часто помітна в зображенні Книги Євангелія, трону Христа чи Богородиці, столів, підніжок: та будинків притягає зображення ближче до глядача. Архітектура з великими занавісами — загальне зображення якогось міста або якоїсь місцевості, а занавіса вказує, що дія відбулася всередині дому, церкви тощо. Розміри архітектури непропорційні, неважкі, бо символізують інший, духовний світ, який присутній вже у цьому світі. Горби та гори зображені як схилені поклади каміння: Старий Завіт описує, що вони немов «скакали», як ягнята перед Богом (Пс. 114, 4.6; Муд. 19, 9;~див. Пс. 29, 6).

Дуже малих розмірів людські фігури або звірята в іконних композиціях: менш важливі фіґури, які інакше могли б заслоняти або розбивати композицію.

На закон тяжіння деколи не звертається уваги, фіґури немов не сто-ять на землі означає, що духовний світ перевищує правила та мудрість цього світу. Рослини та звірята зображені не реалістично, а символічно.

Малі алегоричні фїґури та уособлення: при хрищенні Христа — це Йордан, а деколи й друга