ця віра несла зі собою богослужбу і св. Книги у мові зрозумілій для народу. — Володимир Великий, як подає наш Літопис, прийняв св. Тайну Хрещення 988 року і на св. Хрещенні дістав ім'я Василія.
Охрестившись сам та знищивши поганські ідоли, князь Володимир найперше охрестив своїх 12-ох малолітніх синів при джерелі на місці, що по сьогодні знане в Києві під іменем Хрещатика. На його приказ охрестився столичний город Київ та ввесь народ. "Він наказав — каже митрополит Іларіон — по всій своїй землі христитися в ім'я Отця і Сина і Св. Духа, щоб явно і голосно славилося по всіх городах ім'я Св. Трійці, та щоб усі стали християнами. І ні один чоловік не противився його благочестивому повелінню.
Богоявлення — Хрещення Ісуса в Йордані
На цій іконі зображений Христос, частково або й повністю занурений у воду. Щоб це унаочнити, ріку Йордан деколи зображають нереаліс-тично глибокою. Своєю присутністю Христос, творче Слово Боже, втілене в людську природу, освячує воду, яка в давнину вважалася стихійним, хаотичним елементом. Отже, вода не тільки перестає бути грізним еле-ментом, а стає освяченою та освячуючою для світу. Тому й ми в хрещенні саме водою очищуємося від гріха й нечистоти. та освячуємося силою Христа, таким чином беручи таїнственну участь у Його смерті й воскресінні (Кал. 2, 12). Христос обнажений, бо Він — другий Адам, який відкупив першого Адама і всіх його нащадків (1 Кор. 15, 45). Йоан Хреститель з похиле-ною головою приймає благосло-вення Христа та виконує те, що йому велить Христос. Його лик виражає здивування покорою Господа Ісуса. Одною рукою Йо-ан христить Ісуса, а другою — вказує на Нього як на Агнця Божого і разом з тим виявляє молитовну поставу.
На іконі зображено дерево із сокирою при корені, що є алю-зією на проповідь Йоана: «По-кайтеся, робіть добрі плоди, бо прийшов очікуваний Месія, і рі-шучий час настав» (Мт. З, 7-12). Бог Отець з небесного півкруга рукою благословить Сина:«Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт. З, 17). Святий Дух являється у виді голуба в промені небесного світла.
Колись, після потопу, голуб звістив Ноєві, що настав час миру. Над
Йорданом Святий Дух у виді голуба об'являє час Божої благодаті через
втілення Божого Сина, час миру й любові для всіх тих, хто приймає
Ісуса.
Ця велична подія — найбільш явне й промовисте об'явлення Святої Трійці, отже це — Богоявлення.
Бог Отець хоче спілкуватися з людьми не тільки промовляючи до них, але через особу Свого возлюбленого Сина, якого наказує нам слуха-тися у Переображенні Господньому на горі Тавор (Мт. 17, 5). Святий Дух — це третя Божа особа, яка не тільки уділяє Божі ласки, але є самою уособленою Божою присутністю серед нас.
В'їзд в Єрусалим
Тріумфальний в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим — це велике торжество, в якому народ виявляє спонтанну радість і прославляє Господа Бога. Стародавнім царям влаштовували тріумфальні зустрічі, коли вони повер-талися додому, перемігши ворогів. Христові учні та народ вітали Христа з нагоди Його божественної перемоги над смертю — воскресіння Лазаря (Йо. 12, 17). Вони .славили Бога також за всі бачені ними Його чуда (Лк. 19, 39).
У цей урочистий момент, всіма оспівуваний та прославлюваний, Христос тримається скромно: так Він поводився завжди і цього навчав інших. Він їде на скромному осляті, як це про-рокував пророк Захарія (9, 9).
Ікона передає зворушення народу, який зустрічає Христа з пальмами та оспівує Його. Де-які стелять перед Ним, як вияв пошани, свою верхню одежу, інші зрізають пальмові гілки, щоб простелити їх перед Христом (Мт. 21, 8). Часом, щоб не розбивати композицію, люди на деревах та біля Христа зображуються дуже зменшеними.
Урочистість цієї процесії досягнула вершини, коли на-род оспівував Христа як царя Ізраїля і сина Давида, який приходить в ім'я Боже.
В'їзд в Єрусалим був початком дуже знаменного тижня в житті Христа та в історії спасіння. Христос вигнав крамарів зі святині, що-денно навчав народ у храмі, боронився від численних злобних нападів книжників та фарисеїв, вкінці добровільно прийняв страсті й смерть, щоби на третій день славно воскреснути.
Преображення Господнє
У цій іконографічній композиції зображено проблиск неба на землі. Сам Христос заявив, що деякі учні не зазнають смерті, поки це не побачать (Мр. 9, 1; Мт. 16, 28). На горі Тавор Христос об'явив Свій божественний стан, Божу природу, яка, на очах у трьох Апостолів, цілком переобразила Його людську приро-ду. В небесному сяйві мандорли, у блиску світла, видно Христа Все-держителя: «Обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло» (Мт. 17, 2). На іконі Хрис-тос тримає сувій Нового Закону, і це символічно, адже суттю цього закону є любов, яку Бог виявив світові і яку люди мають насліду-вати (Йо. 13, 34). Правою рукою Христос благословить світ.
Разом з Христом об'являються два старозаконні мужі. По Хрис-товій правиці — пророк Ілля, по ліву руку Мойсей.
.Вони говорили з Ісусом про Його смерть (Лк. 9, 31). Обидва старозавітні святі у свій час бачили Бога дуже обмежено (Вих. 33, 23; 1 Цар. 19, 12), а тепер бачать Його лице в лице. Людині вже не загрожує смерть, коли вона прямо наближається до Бога.. Тепер вона сподобляється обожествлення, тобто участі у Божій природі (2 Пт. 1, 4).
Апостоли немов оп'яніли від сильного враження — подібно,