Це була перша християнська громада в Єрусалимі, яка з кожним днем збільшувалася. Всі християни жили , як одна сім’я ,в любові і злагоді. Сходилися разом на молитву і службу Божу, слухали науку апостолів.

2. Технологія виготовлення

Будь-який технологічний процес починається з теоретичного обґрунтування . Для того щоб отримати готовий виріб, у моєму випадку це складень, необхідно скласти детальний план і послідовність виготовлення усіх складових виробу в цілому.

Виготовлений мною складень складається з двох ікон: ,,Благовіщення,, та ,, Вознесіння,,. Ікона ,,Вознесіння,, складається з трьох частин. Середня частина двох планова . Ікона ,,Благовіщення,, складається з двох частин.

Отже, використано 4 скла розміром 25*62 см та 2 скла розміром 53*62 см. Слід врахувати ,що композиція буде зображена у дзеркальному відображенні.

Перед початком малювання поверхню скла очищуємо. Інколи скло ґрунтували тонким шаром желатину для кращого сполучення темперної чи олійної фарби з його поверхнею. Насамперед наноситься контурний рисунок пером або пензлем. Після висихання контурів прокладається елементи декору, складки одягу, дрібні деталі. Далі заповнюємо контур елементів кольоровими плямами, поступово розфарбовуючи картину від світлих до темних тонів. Художня особливість живопису на склі виявляє себе яскравим колоритом, багатою декоративністю, площинністю зображення. Прямі і хвилясті лінії, вільно покладені за формою, створюють м’який плавний контур, який окреслює силуети фігури, риси обличчя, виявляє основне, характерне без зайвих деталей. Ритм ліній оживляє локальні кольори площини, декоративно збагачує композицію. Ікону на склі покриваємо олійною фарбою та заклеюємо відповідні місця фольгою. Блискотливе мерехтіння поверхні, покритої цим металом або його імітація символізує світло та чистоту. На лицьовому боці постала дзеркальна композиція.

Після остаточного висихання фарб потрібно змонтувати cкладень .

Висновки

Живопис на склі виступає яскравою сторінкою образотворчого фольклору, що живиться багатими мистецькими традиціями минулих віків. У малюванні на склі відбилися естетичні смаки народу, реалії побуту, соціальні мотиви, розуміння явищ навколишнього світу.

Упродовж віків традиція іконографії виробила свою візуальну іконну мову. Розуміння головних символів, які зустрічаються в тради-ційній іконографії, значення різних жестів тощо допоможе зрозуміти багатство іконного передання.

Слід зазначити, що не всі ці символи обов’язково знаходяться у всіх іконах, бо іконографічна мова у своєму розвитку за 17 століть пройшла різні стадії: щось відкидалося, щось з'являлося і приймалося.

Традиції малювання на склі у на-родному мистецтві були майже втрачені. Моя дипломна робота – то є данина історичній минувшині українського народного мистецтва .Складень може гармонійно вписуватись як і в інтер’єр культової споруди так і в інтер’єр сучасного помешкання .

Сутність зображених ікон несуть в собі піднесені почуття добра, надії у життя вічне, віри у Божу любов.

Але з чим порівняти фактурну принадність живопису на склі? Фарба, що начебто прилинула до скла, бачиться крізь шар прозорого матеріалу, що, подібно лаку, додає їй особливу чистоту і звучність, а поверхні — гладку сплавленість емалі, що контрастує з відблисками фольги.

Використана література.

1. О.Катрій Ю.О.Пізнай свій обряд. – Нью-Йорк – Рим, 1982.

2. Кук В.Степан Бандера (1909-1999 р.р.). – Івано-Франківськ: “Лілея-НВ”, 1999.

3. Антонович Є.А., Свид С.П., Проців В.І. Курс лекцій: Художні техніки в школі .Частина І, - К., 1994.

4. Гоберман Д.И. Искуство гуцулов. – М., 1980.

5. Мельник В. Червоні образи // Україна. – 1993, №11, с.24-25.

6. Откович В.П. Живопис на склі // Образотворче мистецтво. – 1988, №5, с.17-19.

7. Свеніцька В.І. Осяйні барви “червоних образів” Гуцульщини Дзвін. – 1990, №12, с.141-145.

8. Галич І.Почитання ікон та його основи. - Ужгород: ”Логос”, 1993.

9. Киховецький Я. Богослов’я і духовність ікони. – Л.: ”Свічадо”, 2000.

10. Шурко Л. Біблія для дітей з ілюстраціями Гюстава Доре.-Київ,,Веселка,, 1992.

11. Дреботюк Р.В.Альбом ,,Художники Прикарпаття,, -Київ ,,Мистецтво,, 1989.

12. Біблія з ілюстраціями Юліуса Шнорр фон Карольсфельда - ,,Свет на Востоке,, 1991.

13. о. Мудрий Софрон, ЧСВВ. Нарис церкви в Україні. - Рим, 1990.

14. Н. Логвин. Украинское искусство Х-ХVIII вв. — М.: Искусство, 1963.

15. І. Мицько. Святоуспенська Лавра в Уневі. - Львів, Свічадо, 1998

16. И.С. Свенцицкий. Лавришевское Евангелие начала XIV века // ИОРЯС.

17. Ю. Целевич. Історія Скиту Манявського, (1611-1785): Репринтне видання. — Івано-Франківськ. Видавництво Української православної церкви Київського патріархату, Івано-Франківська єпархія, 1993.

18. М. Грушевський. Історія Українп-Руси: В 12 кн. 11 т. Суспільно-політичний і церковний устрій та відносини в українсько-руських землях ХІV-ХVII віків: Репринтне видання. — К.: Наукова думка, 1994

19. М. Грушевський. З історії релії ійної думки на Україні. — К.: Освіта, 1992

20. Музейництво // Назустріч. 1934. — Ч. 2. — Львів.

21. І. Свєнціцький, М. Драган, В. Пещанський. Скит Манявський і Богородчанський іконостас. — Жовква: Друкарня оо. Василівн, 1926.

22. М. Батіг. Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. — Львів: Каменяр, 1957

23. М. Голубець. Начерк історії українського мистецтва: У 2 ч. — Львів, Накладом фонду „учітеся брати мої». Друкарня Ставропігійського інституту, 1922.

24. М. Голубець. Галицьке малярство. Львів, 1926

25. Elinchus Catalogorum O. S. B. M. 1773/4-1937/8. — Жовква: Друкарня