Але на жаль сьогодні Україна потребує багатьох вкладень, щоб досягти в своєму розвитку українського хореографічного мистецтва хоча б Росію.

7. Нові явища в сучасній хореографічній культурі України

В сучасних ансамблях народного танцю на основі фольклорного матеріалу створюються самостійні композиції. Вони відповідають законам жанру, вимогам сучасного мистецтва. Адже ансамбль танцю - складна творча одиниця. У її роботі є свої сценічні закони. Ігнорувати їх постановник не має права. І все ж сучасні народні танці, створені українськими колективами, сприймаються, як дійсно народні. У них, при всій композиційній винахідливості хореографа, зберігається душа народного мистецтва.

8. Творчість провідних українських балетмейстерів

БАЛОГ Клара Федорівна (17. VII. 1928, Ужгород) — українська танцюристка, балетмейстер, народна артистка УРСР з 1974. Закінчила 1947 Ужгородське музикально-педагогічне училище. З 1945 — солістка балету, з 1959 — балетмейстер Закарпатського народного хору. Записала і поставила на професійній сцені танці різних районів Закарпаття. Серед створених нею сценічних варіантів народних танців — «Яроцька карічка», «Бубнарський», «Раковецький кручений», «Дробойка», «Дуботанець», «Весільний» (варіант під назвою «Березнянка» — в Ансамблі танцю України}, танці в опері «Милана» Г. Майбороди (Київський театр опери та балету, 1967), хореографічні композиції «Вівчарі на полонині», «Закарпатські орнаменти» (обидві — на музику І. Ф. Мартона) та ін.

ВАНТУХ Мирослав Михайлович (18.1. 1939, с. Великосілки, тепер Львівська область) — український хореограф, народний артист УРСР з 1977. Закінчив 1958 Львівське культурно-освітнє училище. 1962—80—художній керівник заслуженого самодіяльного ансамблю танцю УРСР «Юність» палацу культури ім. Ю. О. Гагаріна (Львів). З 1980 — художній керівник Ансамблю танцю України. Постановки: «Карпати» (1983), «Український чоловічий танець з бубонами» (1986) та ін. Державна премія України ім. Т. Шевченка, 1993.

КРИВОХЙЖА Анатолій Михайлович (1.ХІІ. 1925, Кіровоград) — український хореограф, народний артист УРСР з 1973. Закінчив 1957 Омський інститут фізичної культури. 1957—86— художній керівник ансамблю танцю «Ягрань», з 1986—Театру народної музики, пісні й танцю «Зоряни» (обидва—Кіровоград). В репертуарі останнього нові форми театрального дійства з осучасненням народних звичаїв, обрядів тощо.

ГОМОН Олексій Олександрович (4. IV. 1938, с. Макарівка Чернігівської області) — український артист балету і хореографії, народний артист УРСР з 1979. Закінчив 1957 хореографічне училище, 1969—театральний інститут в Києві. 1957—76 — артист Ансамблю танцю УРСР, 1976—80—художній керівник і головний балетмейстер ансамблю пісні і танцю «Донбас», з 1980— головний балетмейстер Українського народного хору ім Г. Г. Верьовки. Вокально - хореографічні композиції - «Дзвенить піснями Україна» (1981), «Добрий вечір, щедрий вечір» (1986) та ін.

9. Відомі регіональні хореографічні колективи України

Серед Ансамблів пісні і танцю, що працюють в Україні: Ансамбль пісні і танцю Західного прикордонного округу, Ансамбль пісні і танцю Прикарпатського військового округу, Ансамбль пісні і танцю Чорноморського флоту, Буковинський Ансамбль пісні і танцю, Гуцульський ансамбль пісні і танцю, шахтарський Ансамблю пісні і танцю «Донбас», вокально-хореографічний жіночий ансамбль «Таврія» та ін.

АНСАМБЛЬ ПІСШ І ТАНЦЮ ЗАХІДНОГО ПРИКОРДОННОГО ОКРУГУ. Створений 1971. В ансамблі — хор , хореографічна група, оркестр. У репертуарі — пісні й танці різних народів (у тому числі українські ), хорові твори вітчизняної та зарубіжної класики.

АНСАМБЛЬ ПІСНІ І ТАНЦЮ ПРИКАРПАТСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ОКРУГУ. Створений у липні 1937 як ансамбль червоноармійської пісні і танцю Харківського військового округу. У роки Великої Вітчизняної війни — ансамбль Сталінградського фронту. З 1945 — ансамбль Прикарпатського Війського округу, спочатку в Чернівцях, з 1946 — у Львові.

АНСАМБЛЬ ПІСНІ І ТАНЦЮ ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ.

Створений 1932. Організатор і перший художній керівник — С. Кузнецов. Ансамбль очолювали: Б. В. Боголєпов (1950—75), І. М. Самофатов (1976—86), О. В. Сметанін (з 1986). У складі ансамблю — хор, танцювальна група, оркестр.

АНСАМБЛЬ ТАНЦЮ “ЯТРАНЬ” Створений 1949 року в Кіровограді як невеликий танцювальний гурток під керівництвом Валентини Снігерьової, пізніше Ганни Дунаєвої.

Друге народження колективу та подальша його творча доля пов'язані з новим керівником - Анатолієм Михайловичем Кривохижею.

Спочатку в репертуарі колективу були танці різних народів; російські, угорські, білоруські, Ала з часом стали переважати українські народні.

10. Найвідоміші українські народні танці, їх характеристика

Зібраний хореографічний і музичний матеріал дає можливість визначити три основних жанри українських народних танців: хороводи, побутові танці, сюжетні ганці.

Побутові танці беруть свій початок у хороводах, які є основою української народної хореографії.

Танці супроводжуються мелодіями, дуже різноманітними за ідейно-емоційним змістом, значна частина яких виконується в народі як самостійні інструментальні п'єси.

На основі спільних стилістичних особливостей хореографії та музики ці танці можна розподілити на три групи;

І. Метелиця, гопаки, козачки,

2. Коломийки, гуцулки, верховини. '

3. Польки та кадрилі,

Українські побутові танці дуже різноманітні щодо хореографічного малюнка. Проте, всі вони в своїй основі побудовані на одних і тих самих танцювальних рухах: "перемінний крок", "тинки", "присядки", "вихиляси", "голубці", "дрібушки", "притупи" тощо.

Вивчаючи техніку виконання танцювальних рухів, легко помітити, по в їх основі лежить той чи інший момент трудового процесу або якась дія людини.

У кожному з побутових танців орнаментальність та емоційний зміст музики мають свої відмінності.

Метелиця. Тема метелиці передається динамікою танцю, швидкою зміною фігур і різноманітними кружляннями, що створює враження заметілі, завірюхи. Звідси й походить назва танцю.

Метелиця - вид