ньому знаходить подальший розвиток критика індивідуалізму буржуазної людини, її всепроникаючого егоїзму, в якому письменник вбачав найбільше соціальне зло сучасності. "Розвиваючись, задум повинен був включити в себе досить-таки різноманітні проблеми, розглянуті під одним кутом зору, – індивідуалізму, що роз'їдає сучасне суспільство, руйнує не тільки суспільні й сімейні відносини, а й саму моральність індивіда. Чи то в егоїзмі підприємця, не обмеженому ніякими державними установами, чи в честолюбстві поета, чи в жадобі насолод безпутного жуїра, – всюди виявляється основне лихо сучасності – індивідуалізм, проголошений французькою революцією XVIII століття в її деклараціях і законодавстві, який йде до згубного торжества". Окремо слід відмітити, що у цьому творі Бальзак з особливою виразністю показав, як цей руйнівний буржуазний індивідуалізм проникає в літературу, театр, пресу, як згубно діє він на духовну культуру сучасного суспільства.
Центральний герой роману – Люсьєн Шардон, що привласнив собі аристократичне прізвище де Рюбампре, – молодий талановитий поет, який вступив у життя, мріючи про безхмарну славу, а закінчив її самогубством, "зав'язнувши по горло" в "океані бруду".
Люсьєн був знищений суспільством із жорстокою послідовністю: воно його розбестило, зробило своїм знаряддям, духовно спустошило, а потім збиралося "покарати", судити. В останніх розділах роману "Блиск і убогість куртизанок", який є продовженням "Втрачених ілюзій", ми бачимо поета Люсьєна Шардона у в'язниці, що прийшов у відчай від свого власного етичного падіння.
Бальзак показує, що буржуазний світ ворожий людині, що в ньому гинуть люди, які не вміють постояти за себе до кінця, гинуть таланти, гине мистецтво.
Примітні сторінки роману, що зображають життя журналістів і вдачі буржуазної преси. Бальзак проникливо помітив, як "вільна" преса все більше й більше стає іграшкою в руках власників. "І недалека година, – говорить один із героїв роману, – коли всі газети стануть віроломні, лицемірні, ганебні, брехливі й смертоносні".
Проте Бальзак бачив довкола себе не тільки люсьєнів шардонів, растиньяків та інших, він знав, що у Франції 30-х років є й чесні трудівники, що не піддалися спокусі золотом, а серед них – республіканці, пов'язані з народом і готові захищати його. Такими чесними трудівниками в романі є винахідник Давид Сешар, письменник д'Артез і молодий політичний діяч республіканець Мішель Кретьєн.
Пихатості і легковажності Люсьєна Бальзак протиставляє безкорисливість і змістовність Давида, аморальності Люсьєна – високі уявлення про обов'язок і моральність Давида.
Давид Сешар виступає в романі і як талановитий трудівник, і як жертва буржуазних "піратів", які розоряють його, щоб скористатися в цілях наживи його винаходом.
Велике значення в романі має образ Мішеля Кретьєна, що свідчить про те, що Бальзак-реаліст був об'єктивним істориком свого часу. Зображаючи політичного супротивника – республіканця, Бальзак говорить про Кретьєна з неприхованим захопленням, називає його "одним із благородних створінь".
Список використаних джерел
1. Анисимов И.И. Бальзак. // Анисимов И.И. Французские классики со времен Рабле до Ромена Роллана. М., 1977, – С. 44-49.
2. Вюрмсер, Андре. Бесчеловечная комедия: Пер. с франц. – М., 1967.
3. Гербстман А.И. Оноре Бальзак. Биография писателя. – Л., 1972.
4. Гордон Я.И. Оноре Бальзак. Лекции для студентов филол. фак. – Душанбе, 1962.
5. Елизарова М.Е. Бальзак, Очерк творчества. – М., 1951.
6. Єніна Є.М. Історія французької літератури. – М.: Художня література, 1955. – 240 с.
7. Єрізов Б.Г. Французький історичний роман в епоху романтизму. – М.: Видавництво художньої літератури, 1958. – 160 с.
8. Зарубежная литература. Пособие для факультативных занятий в ст. классах сред. школы. Изд. 2-е., испр. – М.: "Просвещение", 1975. – 320 с.
9. Зарубежные писатели: Библиографический словарь в 2-х т. Ч. 1 А-М / Под ред. Н.П. Михальской. – М.: Просвещение, 1997. – 448 с.
10. Иващенко А.Ф. Заметки о современном реализме. – М., 1961.
11. Кучборская В.П. Творчество Бальзака. – М, 1970.
12. Могилева Т. Иностранная литература и современность. – М., 1961.
13. Моруа, Андре. Прометей, или жизнь Бальзака: Пер. с франц. – М., 1968.
14. Муравьева Н. И. Оноре Бальзак. Очерк творчества. 2-е изд. – М., 1958.
15. Наливайко Д.С. Оноре Бальзак. Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1985. – 198 с.
16. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник. – К.: Заповіт, 1997. – 464 с.
17. Обломиевский Д.Д. Бальзак. Этапы творческого пути. – М., 1961.
18. Писатели Франции. – М.: Просвещение, 1965. – 300 с.
19. Пузиков А.И. Бальзак и его герои // Пузиков А.И. Портреты французских писателей. – М., 1976. – С. 7-58.
20. Резник Р.А. Достоевский и Бальзак // Реализм в зарубежных литературах XIX-XX вв. Межвузов. науч. сб, Саратов, 1975. – Вып. 4. – С. 193-203.
21. Реизов Б.Г. Бальзак. – Л., 1960.
22. Реизов Б.Г. Французский роман XIX века. – М, 1977. – С. 73-109.
23. Трапезников Н.С. Бальзак, Стендаль и романтизм // Трапезников Н.С. Эволюция романтизма в романе (Проблемы взаимосвязи направлений во французской литературе 60-80-х гг. XIX в.). – Казань, 1980. – С. 26-55.
24. Федин К.А. Бальзак // Федин К.А. Писатель. Искусство. Время. – 4-е изд. – М., 1980. – С. 134-144.
25. Цвейг С. Бальзак: Пер, с нем. – 2-е изд. – М., 1962.
26. Черневич М.Н. История французской литературы. – М.: Просвещение. – 1965. – 345 с.
27. Чичерин А.В. Точность и сила в языке
