Майже всі драми И. видані на нем. яз. під загл.: "Moderne Dramen" (3 т., Б., 1889 - 90). Багато хто з'явилися в "Nordische Bibliothek" (1, 4 - 6, 9 - 14 і 16, 1889 і сл.); у рекламовской "Universal Bibliothek", а також у мейеровских виданнях для народу. Багато драм И. маються і на франц. мові ("Les Revenants", 1889; "Le Canard sauvage", "Edda Gabler", 1891 у др.). По-російському в "Артисті" надруковані його драми: "Доктор Штокман" (1891, № 15 в отд.); "Эллида" ("Жінка моря", 1891, № 14) і "Північні богатирі" (1892, № 20); у "Вестн. Європи" - "Стовпи суспільства" (1892, № 7); у "Сівбу. Віснику" - "Гедда Габлер" (перев. з датського П. Ганзена, 1891, № 7); у "Петерб. Життя" 1894 р. - "Росмерсгольм". У 1891 р. почато видання "Повного зібрання драматичних добутків И.", за редакцією А. Алексєєва; випуски, що вийшли, містять драми: "Герда Габлер", "Сівба. богатирі" і "Підвалини суспільства". Окремо, крім того, з'явилися: "Примари" (изд. Суворина, 1891), "Нора" (перши. П. Вейнберга, Спб., 1883; є видання 1891), "Дика качка" (1892), "Щасливець" ("Будівельник Сольнес", пров. П. Ганзена, 1893), "Ворог людства" ("Доктор Штокман", 1893), "Ингэр з Эстрота" (изд. "Усім. Бібліотеки", 1893). Порівн. Vasenius, "Н. I-s. dramatiska diktning" (Гельсингф., 1879); Passarge, "Н. I." (Лпц., 1883); G. Brandes, у "Moderne Geister" (пров. у "Русск. Думки", 1887, № 9); Н. Jager; "H. I. " (Б., 1888, на ньому. Дрезд., 1890); його ж, "Н. I. og hans Voerker" (1892). На русск. яз. статті Н. Мінського ("Сівба. Вісник", 1892, 9 і 10), А. Волинського ("Сівба. Вестн." 1893); Д. Мережковского: "Дві останні драми И.: Гедда Габлер і Будівельник Сольнес" ("Новини", 1894, №№ 21, 26, 39 і 40).