n – об’єм препарату, мкл.

2.3.Визначення активності гваяколпероксидази

Для приготування супернатанту подрібнене листя кукурудзи гомогенізували з охолодженим 50 мМ калій-фосфатним буфером (рН=7,0), яке містило 0,5 мМ етилендіамінтетраоцтову кислоту. Гомогенат центрифугували 10 хв при 8700 об/хв і 4 °С. Для визначення активності ферменту використовували супернатант.

Активність гваяколпероксидази визначали на спектрофотометрі Specoll_211 при довжині хвилі 470 нм [9]. Суміш для визначення активності містила 50 мМ калій-фосфатний буфер (рН=7,0), 20 мМ гваякол, 10 мМ пероксид водню і 5 мкл супернатанту. Реакцію ініціювали додаванням гваяколу. Зміну оптичної густини реєстрували протягом 2 хв з інтервалом 10 с. Активність ферменту визначали за формулою:

А[GuPx]= [ Од/мг білка], де

?D-– зміна оптичної густини за 1 хв;

Vпр – об’єм проби, мл;

е470 – коефіцієнт молярного поглинання гваяколу 26,6 мМ-1 см-1;

[д] – концентрація білка в пробі, мг/мл;

Vсуп – об’єм супернатанту, мл.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

3.1. Проростання насіння кукурудзи різних сортів

Як видно з Мал. 1 найкраще проростало насіння гібриду ТОСС-231. Найнижча схожість була у насіння сорту Вулкан.

Мал. 1. Схожість насіння різних сортів кукурудзи.

3.2. Вплив сольового стресу на концентрацію білка

Як видно з мал.2 за відсутності стресу концентрація білка у кукурудзи сорту ЗУБ та Вулкан не відрізнялася, тоді як у кукурудзи гібриду ТОСС-231 була в 1,2 рази нижчою. За дії сольового стресу концентрація білка не змінювалася у досліджуваних сортів кукурудзи.

Мал. 2. Концентрація білка у різних сортів кукурудзи за контрольних умов та при дії 200 мМ NaCl. а, в Вірогідно відмінне від відповідних значень сорту ТОСС-231, а Р< 0,005; в Р< 0,01.

3.3. Вплив сольового стресу на активність гваяколпероксидази

Пероксидаза є одним з ферментів, який контролює ріст рослин, їх диференціацію і розвиток, а також знешкоджує пероксид водню у клітинах [11]. Як видно з мал. 3, за контрольних умов активність гваяколпероксидази у досліджуваних сортів кукурудзи достовірно не відрізнялася. У відповідь на стрес активність гваяколпероксидази зростала тільки у кукурудзи сорту Вулкан. Це може бути зумовлено зростанням стаціонарної концентрації пероксиду водню у тканинах кукурудзи даного сорту та активацією антиоксидантної системи. Відсутність такого ефекту у двох інших сортів кукурудзи може свідчити про меншу чутливість їх до дії сольового стресу. Зростання активності гваяколпероксидази спостерігалося у відповідь на дію багатьох стресових факторів [9].

Мал.3. Активність гваяколпероксидази у різних сортів кукурудзи за контрольних умов та при дії сольового стресу. * Вірогідно відмінне від відповідних значень контрольної групи, Р< 0,005.

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

Найкраще проростає насіння гібриду ТОСС-231.

Концентрація білка у кукурудзи сорту Зуб та Вулкан вища ніж у сорту ТОСС-231. За дії сольового стресу концентрація білка не змінювалася у досліджуваних сортів кукурудзи.

За контрольних умов активність гваяколпероксидази не відрізнялася у досліджуваних сортів кукурудзи. У відповідь на сольовий стрес активність гваяколпероксидази зростала тільки у кукурудзи сорту Вулкан.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Андреева В. А. .?М.: Наука, 1988. ?128 с.

Артемьева С.С, Солодилова О.С. Активность и изоферментный состав пероксидазы у С3- и С4- растений при солевом стрессе//Тезисы участников 6-ой Пущинской школы-конференции молодых ученых «Биология – наука XXI века», 2002.

Вавилов П. П. Растениеводство. - 5-е изд. - М.: Агропромиздат, - 1986 р.

Васильев А. Е., Воронин Н. С., Еленевский А. Г. Ботаника: Морфология и анатомия растений. – (Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по биол. и хим. спец.), - 2-е изд. Перераб. – М.: Просвещение, - 1988. - 480 с.

Кабузенко С. Н., Горшенков А. В., Володькина Л. С. Влияние хлоридного засоления и цитокинина на митотическую активность корней пшеницы и кукурузы // Физиол. и биохимия культурных растений. - 1995. - Т. 27, № 1-2. - С.31-35.

Лосева А. С., Петров-Спиридонов А. Е. Устойчивость растений к неблагоприятным факторам среды. – М.: - изд-во МСХА, 1983.- 47 с.

Рогожин В. В. Пероксидаза как компонент антиоксидантной системы живых организмов. СПб.: ГИОРД, 2004-240 с.

Чухлебова Н. С., Беловолова А. А. Особенности микроскопического строения вегетативных органов кукурузы при засолении почвы.//Применение удобрений, микроэлементов и регуляторов роста в сельском хозяйстве. – Сборник научных трудов.- Ставрополь, 1993. - с. 45-47

Ali M.B., Hahn E.J., Paek K.Y. Effect of temperature on oxidative stress defense systems, lipid peroxidation and lipoxygenase activity in Phalaenopsis //Plant Physiol. Biochem. 2005. 43. P. 213-223.

Bradford M.M. A rapid and sensitive method fort he quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein-dye binding// Anal. Biochem. 1976. 72. Р. 289–292.

Ghamsari L., Keyhani E., Golkhoo S. Kinetics properties of guaiacol peroxidase activity in Crocus sativus L. corm during rooting// Iranian Biomedical Journal. 2007. 11. Р. 137-146.

Mika A., Luthje S. Properties of guaiacol peroxidase activities isolated from corn root plasma membranes// Plant physiol. 2003.132. P. 1489-1498.