Розділ V. Флора урочища «Петрицьке».

5.1. Загальна характеристика флори урочища.

Флора східної частини Горганського хребта характеризується значною специфічністю і різноманітністю. Специфіку рослинного покриву обумовлюють мозаїчний характер рельєфу і велику різноманітність фізико-географічних факторів, але вирішальним фактором є клімат. Саме клімат і екологічно-чисті умови зумовили таку різноманітність флори, що привертає увагу дослідника.

До району досліджень входили сінокосні, пасовищні, високогірні луки. При дослідженнях до уваги бралися найбільш цікаві території. Під час роботи на даних ділянках спостерігалася цікава закономірність: з підняттям вгору видовий склад флори поступово біднішає. Але це поняття відносне, оскільки збільшується участь високогірних видів і відповідно спостерігається випадання видів, що зустрічалися на менших висотах.

Дослідження флори урочища «Петрицьке» проводилося нами протягом 2003-2005 рр. Обстеженнями охоплено природні ділянки лісових насаджень, вирубок, прогалин, біополян, лук та різних невжитків (яри, балки, схеми тощо).

Під впливом багатих гумусово-дернових грунтів в сугрудових і грудових умовах тут сформувалися грабово-дубові фітоценози (Carpineto-Querceta), які є пануючими в даному районі.

Ці ліси являють собою двоярусні насадження. Перший менш розвинений. Основу його становить дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистний, липа серцелиста. У другому ярусі панує граб. Місцями виростають чисті грабові насадження (Carpineta), в складі яких інші породи виступають як дуже незначна домішка. Через дуже густий другий ярус, який утворює граб, чагарниковий ярус в цих насадженнях майже відсутній.

Царинки, пасовища і луки також відрізняються між собою за кількістю видів рослин. Для царинок характерні такі види, як кульбаба лікарська (Taraxacum officinele Wigg.), клин звичайний (Carum carvi L.), вовчуг польовий (Ononis), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys L.), подорожник великий (Lantado major L.), багато видів з родини Бобових (Fabaceae) тощо. Для пасовища характерна бідна флора, а от досить цікавою є флора рослин високогірних сінокісних лук, це такі види, як арніка гірська (Arnica Montana L.), брусниця (Rhodococcum vitis – idea (L.) Avvor), іван-чай вузьколистий (Chamamerion angustifolium (L.) Holub.), нечуй-вітер оранжево-червоний (fhieracium auranthiacum L.), материнка звичайна (Origanum vulgare L.) і інші. Так полонини характеризуються великими площами типової альпійської рослинності, а горганські вершини з положистими схилами мають вторинну рослинність.

В міру збільшення багатства грунтів до складу дубових дерево станів додається ясен звичайний, клен-явір. Тому тут можна виділити грабову, ясеневу, липову, чорно вільхову дубову формації.

Флористичний склад класичного грабово-дубового фітоценозу строкатий. Перший ярус утворений дубом звичайним, ясенем звичайним. Крони цього ярусу змикаються, стовбури дерев очищені від сучків, повно деревні.

Дещо відстають у рості, утворюючи другий ярус, граб звичайний, клен польовий, черешня лісова, ясен пенсільванський, вяз. Крони другого ярусу не зімкнені, вони звужені, конусовидні. Розміщення цих порід по площі має фрагментальний характер.

Дифузно по площі в фітоценозах в залежності від вологості грунту та рельєфу розміщується вільха чорна, бук лісовий, груша лісова, в’яз граболистий, осика тремтяча, верба ламка, яблуня лісова, акація біла, тополя біла, берест та інші породи.

Під наметом деревостану подекуди добре виражений підріст, що має різний вік і висоту, неоднорідно розміщений по площі, проте, в подальшому розвитку фітоценозу саме він відіграє істотну роль, оскільки забезпечує його відновлення природним шляхом.

Наступний ярус дубово-грабового деревостану – чагарники. Це – ліщина звичайна, крушина, бузина чорна, бруслина бородавчаста, черемха звичайна, калина звичайна. Зімкнутість їх становить 0,2-0,3; розміщення по площі, як і підросту, - фрагментарне. Трав’яний покрив завжди рясніший у мало змінених порубами двоповерхових деревостанах і, навпаки, помітно рідший під густо зімкнутими чисто грабовими наметами. Найбільш поширені такі види: квасниця звичайна, підмаренник Шультеза, нечуй-вітер волохатий, копитняк європейський, зеленчук жовтий, ожина, комиш лісовий, кропива велика та інші.

Тут надзвичайно багато лікарських рослин: буквиця лікарська, вероніка лікарська, деревій звичайний, яглиця звичайна, маренка запашна, фіалка лісова, підлісник європейський, зеленчук жовтий, барвінок малий, осока волосиста і трусучковидна, зірочник лісовий.

Із мохів у зволожених місцях розповсюджені: зозулин льон, плевр озій Шредера, дікрон хвилястий, гіломоній проростаючий.

Наземний покрив також фрагментарний і має неоднорідну рясність: окремі види створюють майже суцільний покрив (барвінок малий, маренка запашна), інші – трапляються спорадично, окремими біогрупами (копитняк європейський, дікрон хвилястий).

Крім зазначених ярусів необхідно виділити поза ярусні види з числа епіфітних лишайників, які посиляються на стовбурах деревних порід.

Отже, згідно аналізу літературних джерел, гербарних колекцій і даних польових досліджень впродовж 2004-2005 років ми з’ясували, що флора даного регіону характеризується значною таксономічною різноманітністю і є досить специфічною. Рослини цієї території широко використовуються в медицині, особливо у народній. Є також багато видів рослин, властивості яких ще й до цього часу не достатньо вивчені, або взагалі невідомі.

5.2. Конспект флори урочища

Дослідження флори лісового урочища дало можливість скласти конспект флори цього району, який приводиться в таблиці 5.2.1.

Таблиця 5.2.1. Конспект флори урочища

№п/п | Родина | Рід | Вид

І. | Соснові (Ріпасеае) | Сосна (Pinus) | С. Звичайна (P. Sylvestris L.)

Ялина (Рbсеа) | Я. Європейська (P. Abies L.)

Ялиця (Abies) | Я. Біла (A. Alba Mill.)

2. | Хвилівникові (Aristolochiacea) | Копитняк (Asarum) | К. Європейський

(A. europaeum L.)

3. | Жовтцеві (Ranunculacea | Купальниця (Trollius) | К. європейська

(Г. Europeus L. )

Горицвіт (Adonis ) | Г. весняний

(A. Vemalis L. )

Печіночниця (Hepatica ) | П. Звичайна

(Н. Nobilis Mill.) )

Анемона (Anemone) | А.Нарцисоцвіта (A. narcissiflora L.)

А. Лісова (A. Silvestris L.)

А. Дібровна (A.nemorosa L.)

Жовтець (Ranunculus) | Ж.