4. | Гігро-гідрофільний | 17 | 11

5. | Рудеральний та сегетальний | 26 | 16,5

6. | Монтанний | 24 | 15,9

Підсумовуючи дні ценотчного аналізу флори рослин східної частини Горганського хребта, ми отримали загальну картину флороценотипних співвідношень.

5.4. Ботанічна характеристика окремих цінних рослин урочища

Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.).

Родина соснових (Pinaceae). Морозостійка, світлолюбива рослина заввишки 30-40 м з конусовидною або пірамідальною кроною. Галуження кільчасте. Кора червонувато-бура, лускувата. Молоді пагони спочатку зеленуваті, потім – жовтувато-сірі, голі, часто смолисті. Хвоя (4,5 – 7 м завдовжки, по 2 шт. в пучку) на вкорочених пагонах, колюча, зверху випукла, темно-зелена, зісподу – жолобчаста, не опадає 3-5 років. Рослина однодомна. Запліднення відбувається через рік після запилення. Дозрілі шишки (3-7 см завдовжки, 2-3 см завширшки), яйцевидні, сірувато-бурі, матові, на зігнутих ніжках. Під час дозрівання шишок луски дерев’яніють, розсуваються і насіння висипається.

Насінини – це горішки з крилатками, які містяться в шишках, і випадають з них рано навесні. Сосна звичайна – це основна порода з якої добувають живицю. Росте на пісках, болотах, скелях, живе 300-400 років. Деревину використовують як будівельний матеріал, паливо. З її хвої одержують вітамін С, ефірні олії, вітамінне борошно. Сосну звичайну використовують у полезахисних лісових смугах, для закріплення пісків.

Ялиця біла (Abies alba Mill)

Родина соснові (Pinaceae). Тіньовитривала рослина заввишки 30-35 м з вузькою конічною або пірамідальною кроною, що низько опускається до землі. Кора гладенька, біло-сіра, в нижній частині стовбура тріщинувата. Пагони довгі, з коротким густим опушенням, гладенькі, сірі, товсті. Хвоя (20-30 мм завдовжки, 1,5-2 завширшки), жорстка, розміщена дворядно-гребінчасто, одинично, плоска, тупа, з зісподу з двома білими смужками, зверху – темно-зелена, біля основи звужена в короткий черешок, не опадає 3-5 років.

Дозрілі шишки (10-15 см завдовжки, 2,5 – 5,0 см завширшки), здерев’янілі, циліндричні, коричневі, покривні луски їх довші за насінні і виступають гострячками. Запилюється в травні. Рослина вибаглива до вологості повітря.

Культивують її в парках, садах, лісництва. З деревини виготовляють музичні інструменти, меблі, з хвої молодих гілок добувають скипидар, вітамін С, з кори – ялицевий бальзам.

Сон широколистий (Pulsatlla latifola Rupz.)

Родина Жовтцеві (Ranunculaceae). Багаторічна світлолюбива рослина заввишки 15-20 см з чорним товстим укороченим кореневищем; цвіте до розпускання листків. У період цвітіння вкрита густими відстовбурченими шовковистими волосками. Прикореневі листки (2,5 – 7,0 см завдовжки, 4-10 завширшки), спочатку білувато-волохаті, потім – майже голі, довго черешкові, округло яйцевидні.

Листки квітконосного стебла зібрані в кільця. Квітки великі, одиничні, правильні, спочатку – похилі, потім – майже прямостоячі, з віночковидною дзвонковою оцвітиною. Плід складається з багатьох сімянок, що мають довгий (25-45 мм) перистоволосистий стовпчик. Цвіте в квітні-травні. Потребує охорони.

Барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.)

Родина барбарисові (Berberidaceae). Кущ 1,5-3 м заввишки, дуже розгалужений, з гілками, вкритими три роздільними колючками до 2 см завдовжки. Листки обернено-яйцеподібні, тонкі, пилчасто-зубчасті, звужені в черешку. Квіти зібрані в пониклі грона. Чашолистків, пелюстків і тичинок – по 6. Пелюстки – жовті. Цвіте у травні-червні. Плід – червона ягода, достигає у вересні.

Росте серед чагарників, на узліссях. Розводять у садах і парках як декоративну рослину. Деревина міцна. Корені містять алкалоїд берберин. Препарати з барбарину широко використовуються в медицині при холециститах, гіпотонії матки.

Кропива дводомна (Urtica dioica L.)

Родина кропивові (Urticaceae). Багаторічна тіньовитривала рослина заввишки 50-150 см, вкрита жалкими волосками. Кореневище дерев’янисте, гіллясте. Стебло прямостояче, 4-гранне. Листки серцевидно-яйцевидні, загострені, зубчасто-пилчасті, довго черешкові, з прилистками. Листкорозміщення супротивне. Квіти одностатеві, правильні, зелені, у довгих колосовидних розгалужених суцвіттях. Чоловічі суцвіття прямостоячі, жіночі – пониклі. Тичинкові квіти з 4-роздільною оцвітиною і 4 тичинками, маточкові – з 4 листочків. Маточка одна із сидячою приймочкою. Зав’язь верхня. Плід широкоовальний або яйцевидна сім’янка.

Дуб звичайний (Quercus robus L.)

Родина букових (Fagaceae). Основне лісоутворююче дерево заввишки 40-50 м з широкою шатро видною розлогою кроною. Стовбур і старі гілки - товсті, потріскані, вкриті темно-строю корою. Листки в молодих дерев довгасто-обернено-яйцевидні, лопатеві з яскраво вираженими вушками, темно-зелені шкірясті. Плід – жолудь, по 1-3 на короткій плодоніжці. Молоді дерева вкриті гладенькою, блискучою корою.

Розрізняють дві різновидності дуба – дуб літній і дуб зимовий. У літнього дуба листя на зиму опадає, а в зимового залишається на дереві до весни, деревина його масивніша і важча. Літній дуб розпускає листя на 2-3 тижні раніше від зимового. Цвіте дуб у квітні – травні. Росте в широколистяних лісах. Дуб любить тепло і родючі землі.

Деревина дуба дуже тверда, важка, стійка проти гниття, використовується у суднобудуванні. Кора містить 8-20% дубильних речовин. Молоду кору застосовують у медицині як в’яжучий засіб. З жолудів виготовляють сурогат кави.

Береза бородавчаста (Betula verrucosa Ehrzh)

Родина березових (Betulaceae). Дерево з гладкою молочно-білою корою, заввишки до 20 метрів. Листя тонке, блідо-зелене. Крона ажурна, з повислими гілками. Молоді пагони голі, блискучі, червоно-бурі, густо вкриті смолистими бородавками. Квіти одностатеві, зібрані в сережки. Плід – горішок, з двома широкими перетинчистими крилами. Цвіте в квітні – травні. Плоди легкі, тому розносяться вітром на великі відстані. Рослина світлолюбна, до грунту не вибаглива.

З дерева берези одержують – ацетон, метиловий спирт, ацетатну кислоту. Настій та відвар бруньок і листків берези використовують в медицині як сечогінне, препарат з бруньок - як жовчогінне.

Ліщина звичайна (Corulus avelana L.).

Родина ліщинові (Corulaceae). Дерево видний кущ заввишки 2-4 м. Кора старих гілок, темно-сіра, з характерними сочевичками. Гілки сірі, дуговидно розходяться вбік, утворюючи оберненоконусовидну крону.