золотухи як обволікаючий і протизапальний засіб. Лікувальні властивості хаменерію зумовлені наявністю дубильних речовин у листках (14,8-20%), стеблі (2,7 - 5,7і в кореневищах (4,8 - 5,9, у листках, крім того, містяться слиз (до 15%), алкалоїди (0,1). Луб'яні волокна стебла можна використовувати для виготовлення мішковини, мотузків. У насінні міститься 40-45% жирної харчової олії. Як декоративну рослину хаменерій рекомендують висаджувати в парках і лісопарках на вогких місцях, по берегах водойм і струмків. Він придатний для закріплення ґрунту, укосів, ярів, залізничник і шосейних насипів. На Придеснянській дослідній станції по боротьбі з ерозією ґрунтів і в Карпатах ведуться роботи по введенню хаменерію в культуру. Досліди показали, що це цінна кормова і ґрунтозахисна рослина. В культурі на порівняно родючих орних ґрунтах хаменерій досягає 2 м заввишки і утворює на 1 га до 700 ц зеленої маси, а у посушливі роки до 300 ц, в Карпатах – 180 - 360, в окремі роки 580 ц. Зелену масу в фазі пуп'янків охоче їдять свині, вівці, кози, а суху масу - кролики. Великій рогатій худобі хаменерій дають у суміші із злаками і бобовими. Зелена маса придатна для виготовлення силосу й сіна. У фазі пуп'янків вона містить 89,5 - 156 мг % каротину, 12,77-14,1% протеїну, 2,03-3,66% жиру, 19,25-17,93% клітковини.
Збирання, переробка та зберігання:
Листя збирають у період цвітіння, зрізуючи верхівки пагонів з квітами та листям або саме листя. Сушать у тіні або на горищах з гарною вентиляцією, розстеливши шаром 57 см на папері або тканині. Зберігають квітки, листя, корені у коробках або банках, щільно закритими. Строк зберігання - 2 роки.
Лікарські форми
а) для внутрішнього застосування:
Настій. 1ст. ложка сухих подрібнених листків заливають в термосі стаканом кип’ятка, настоять 6 годин, проціджують. Випити за день в 3-4 прийома перед їдою . Приклад: 1 ст. ложка сухого подрібненої трави заливають в скляній посудині, заливають стаканом кип’ячої води, настоюють під кришечкою 1-2 години, проціджують. Пити по 1 ст. ложці 3-4 рази на день.
Відвар. 1-2 ст. ложки подрібнених листків заливають стаканом кип’ятка, варити на малому вогні або на кип’ячій водяній бані 15 хвилин, настоювати 1 годину, процідити. Пити по 1-2 ст. ложці 3-4 рази на день перед їдою.
Приклад: 1ч ложка сухої подрібненої трави заливають 2 стаканами кип’ятка, варити на малому вогні 5 хвилин, знгяти з вогня і процідити. Пити по 1-2 ст. ложці 3-4 рази на день перед їдою.
б) для загального застосуванн:
Міцний настій. 3 ст. ложки сухих подрібнених листочків заливають в термосі стаканом кип’ятка, настоюють 4-6 годин
Настій. 2-3 ст. ложки свіжих подрібнених листків, бутонів або квітів заливають 500 мл. горілки, витримують 10-14 днів в темноті, кожен день збовтуючи. Процідити і вимнути.
Іван-чай- харчова рослина. Протипоказання для цього препарату не встановлені.
Показання до внутрішньго застосування :
Осінній авітаміноз. Загальна слабкість. Безссоня. Головні болі, мігрень. Неврози, епілепсія.- рекомендується настій листя.
Запалення вуха, простуда ОРЗ – рекомендується відвар листя.
Внутрішні кровотечі.- рекомендується настій або відвар листя.
Порушення обміну речовин. Псоріаз. Екзема. – рекомендуються любі водні лікування.
Анемія (малокрів’я). Золотуха.- рекомендується відвар листя.
Хронічний гастрит з підвищеною кислотністю, язва жилудка 12-типалої кишки. Запор.- рекомендується настій або відвар.
Аденома педставлена желези. Період після операції на железе (підтримуюча терапія) – рекомендується відвар листя і трави. Пити по стакану рано і вечером, в перервах – соки петрушки, дині. Перед лікуванням аденоми відваром іван-чай і свіжими вижитими овочними соками можна відвернути операцію.
Злоякісні пухлини – рекомендується відвар листя і трави.
Показання до місцевого застосування:
Стоматит, гінгівіт. Запалення носоглотки, горла. (фарингит, ларингит). Ангина. – полоскати відваром листя або розбавленою (1ч. ложка на стакан кип’ячої води) настойкою.
Біль в суставах.– компреси із розігрітою в духовці свіжої або розпареної кип’ятком сухої трави
Рани, язва. Обмороження – присипати порошком сухих листків.
Гострі запалення шкіри, в тому числі сонячні опіки. Фурункули. Обмороження. – Промивати сильними настоями. Гарячими компресами із розігрітої духовки свіжої або розпареної кип’ятком сухої трав.
Примочки з холодним міцним настоєм на протязі 1-2 години в день (змочувати салфетку настоєм кожні 10-15 хвилин).
Запалення. Роздратування, зміна кольору лиця. – Парова ванна (перед масажем або іншими косметичними процедурами). Скип’ятити в широкій каструлі 1 л води, додати 2-3 ст. ложки квітів іван-чай. Зменшити вогонь під каструлею до мінімума і 10 хвилин простояти над каструлею, накрити голову рушником. При цьому груди краще прикрити. Курс – 5-7 ванн через день.
Висновок.
Зазнайомившись з такими дивовижними властивостями рослини, проймаєшся пошаною до народної емпірики, яка пройшла, вибрала собі цю рослину для оздоровчого чаю, а до науки – за те, що довела раціональність її використання. Як же не запропонувати її для виготовлення марочного напою чи напоїв, можливо, для людей з чорнобильської макрозони? Можна з додатком пектинових речовин (рослин) , бо іван-чай має їх мало, а також рослин, що несуть органікойодисті сполуки, і рослин що покращували б смакові і запашні якості напою.
Останім часом довідалась про те, що в результаті багаторічних комплексних досліджень, проведених лабораторією хімії природних сполук Всесоюзного наукового онкологічного центру АМН , із суцвіть хамеріону вузьколистого виділено високомолекулярну сполуку хане рол, яка виявляє широкий спектр дії на перещеплені (у дослідженнях) пухлини (рак) . Цей препарат (ханерол) проходить клінічні випробування.
Додатки
