Рис.2.2. Кількість опадів за вегетаційний період

Надмірна кількість опадів у травні,червні і липні (53, 37, 338% більше норми),за високої середньодобової температури повітря призвели до порушення фенологічного розвитку рослин та погіршення фітосанітарного стану посівів, що негативно вплинуло на продуктивність квасолі.

Таким чином рівень продуктивності квасолі зазнав істотних змін під впливом погодніх умов,що склались в 2008 році.

РОЗДІЛ 3

ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА, РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились на стаціонарному досліді у 2008 р. Дослід закладено весною 2008р. Для визначення грунтового покриву перед закладкою досліду було проведено грунтове обстеження. Приводимо опис грунтового розрізу:

HeGl – 0-24 см – гумусовий – акумулятивний горизонт, світло-сірий,грудкувато-пилуватий,свіжий,ущільнений,корінці рослин,залізо-марганцеві бобовини,перехід виражений.

Egl – 24-32 см – елювіальний горизонт,білувато-сірий,пилувато –пластинчастий,свіжий,дрібнопористий,мало корінців,залізо-марганцеві бобовини,перехід поступовий.

EiGl – 32-68 см – світло-коричневий з сіруватими плямами,структура дрібно-горіхувата,неміцна,свіжий,дрібнопористий,перехід до ілювіального горизонту поступовий.

I – 68-126 см – бурувато-коричневий з темними плямами по тріщинх, невеликим сизим нальотом,горіху вато-призмовидний,слабо зволожений,сизі окиси і чорні закиси заліза,коріння осоки,перехід поступовий.

PiGl –126-145 см – жовтувато-коричневий,крупно-призматичний,щільний,вологий, затьоки сизих плям по тріщинах,оглеєний,в’язкий,перехід виражений.

P – 145 см і глибше – материнська порода,лесовидний суглинок,жовто-сірий,мокрий,марганцеві бобівники,сизі плями.

Грунт:дерново-середньопідзолистий поверхнево-оглеєний.

На період закладки досліду грунт характеризувався наступними показниками (табл.3.1.).За результатами досліджень гранулометричний склад однорідний по профілю.Грунт характеризується високим вмістом часток 0,25 – 0,05 мм – 50,81 – 43,02%,муловатих часток – 5,32 – 4,70%.

Таблиця 3.1.

Гранулометричний склад дерново-середньопідзолистого поверхнево-оглеєного грунту

Глибина відбору зразків,

см | Вміст фракції механічних елементів,%

1-0,25 | 0,25-0,05 | 0,05-0,01 | 0,01-0,005 | 0,005-0,001 | 0,001 | Фіз.глина

0,01

0-10 | 26,74 | 50,81 | 12,45 | 1,55 | 3,15 | 5,32 | 9,98

10-50 | 28,82 | 43,02 | 17,20 | 2,60 | 3,65 | 4,70 | 10,90

Вміст гумусу в орному шарі грунту дослідного поля становив 1,99, а а в підорному 1,68%.

Реакція грунтового середовища у верхніх горизонтах pH сольової витяжки 4,8 (табл.3.2.)

Таблиця 3.2.

Основні фізико-хімічні показники дерново-середньопідзолистого поверхнево-оглеєного грунту.

Глибина відбору зразка,см | Гумус,% | Сума увібраних основ,мг-екв./100т | Ступінь насичення основами,% | Обмінна кислотність

0-10 | 1,99 | 6,3 | 59,0 | 4,8

10-30 | 1,68 | 4,9 | 61,0 | 4,7

За вмістом елементів живлення грунт дослідної ділянки характеризується наступними показниками (табл. 3.3.),забезпеченість азотом легкогідролізованих сполук по Тюріну – середня,рухомими формами фосфору і обмінним калієм, по Чирникову у шарі 0 – 10 см і 10 – 30 см – низька.

Таблиця 3.3

Агрохімічні показники орного шару грунту дослідної ділянки

Глибина відбору зразка,см | Азот легкогідролізованих сполук мг/100г | За Кірсановим

Рухомих сполук фосфору,мг/100г | Обмінного калію,мг/100г

0-10 | 7,20 | 3,08 | 7,56

10-30 | 6,82 | 0,81 | 13,18

Грунт має сприятливі водно-фізичні властивості (табл.3.4.),щільність ому становить 1,52 і дещо збільшується в перехідному горизонті до 1,62 г/см3.

Загальна пористість 42,31,а в нижчезазначеному горизонті зменшується до 39,29%.

Таблиця 3.4

Водно фізичні властивості дерново-середньопідзолистого поверхнево-оглеєного грунту

Глибина відбору зразка,см | Щільність,

г/см3 | Щільність твердої фази,г/см3 | Загальна пористість,% | Найменша вологоємність,% | Максимальна гігроскопічність,%

Н0-10 | 1,52 | 2,63 | 42,31 | 14,30 | 1,20

Н10-50 | 1,62 | 2,67 | 39,29 | 14,00 | 1,00

3.1.Вплив застосування добрив на азотний режим дерново- підзолистого грунту

Одним з лімітуючи чинників розвитку сільськогосподарських рослин є забезпеченість грунту сполуками азоту.Запаси грунтового азоту зосереджені переважно в органічній речовині грунту і лише незначна його частина представлена найбільш доступними для рослин мінеральними сполуками.

Регулювання азотного режиму грунту за допомогою мінеральних добрив дозволяє одержувати стабільні врожаї культур з високою якістю отриманої продукції.При визначенні потреби сільськогосподарських рослин у додатковому азотному удобренні слід враховувати вже встановлені закономірності,у відповідності з якими основною і побічною продукцією культурних рослин виноситься 50-55% мінерального азоту,внесеного з добривами,біля 20%азоту відновлюється денітрифікуючими бактеріями і втрачається грунтом,значна частина його мігрує за межі кореневмісного шару з низхідним токами грунтової вологи [10,11,12,13 ].Тому подальше вивчення азотного режиму грунту в конкретних грунтово-кліматичних умовах залишається актуальним і на сучасному етапі.

Дослідження визначили тенденцію зміни азотного режиму дерново-середньопідзолистого поверхнево-оглеєного грунту залежно від агрохімічного навантаження (табл. 3.1.1.).Встановлено,що зміни,які відбулисьв азотному режимі,узгоджуються з його гумусовим станом,оскільки в органічних сполуках грунту зв’язано біля 90% азоту.Саме від якісного складу органічної речовини грунту залежить спрямованість процесів трансформації азоту в грунті,межі мобілізації і використання грунтового азоту.Використання грунту в землеробстві без внесення органічних й мінеральних добрив призводить до зменшення вмісту валового азоту порівняно з вихідними даними,що ймовірно відбувалося,за рахунок інтенсивного використання рослинами найбільш рухомих й доступних для живлення сполук азоту.

Таблиця 3.1.1

Азотний режим грунту під впливом мінеральних добрив

(шар грунту 0-20 см).

Варіанти | Легкогідролізований азот,мг/100гр грунти

Оранка

20-22 см | 14-16 см

Без добрив (контроль) | 14,5 | 14,8

P60K60 | 14,3 | 14,6

N30P60K90 | 15,9 | 15,6

N60P60K60 | 16,9 | 16,6

Важливим показником оцінки впливу удобрення на азотний режим грунту,є рівень вмісту легкогідролізованого азоту (рис.1),як найближчого резерву азотного живлення для рослин.

Рис.Зміна вмісту легкогідролізованого азоту залежно від добрив

(шар 0 -20 см)

Результати проведених нами досліджень показали,що легкогідролізованого азоту збільшуються порівняно з вихідними даними,на всіх варіантах досліду,що обумовлюється не лише надходженням азоту з добривами,а й з його загальним рівнем окультурення грунту.

Покращенням повітряного та водного режимів верхнього шару грунту,концентрацією поживних елементів в орному шарі за рахунок мінералізації кореневих решток,пожвавлення процесів синтезу і розпаду під впливом мікробного ценозу.Присутність в орному шарі грунту легкогідролізованих сполук азоту передбачає можливість їх низхідної міграції.Найрухоміша частина грунтового азоту представлена мінералізованими формами,які вилучаються з грунту слабким розчином