лугу за методом Корнфілда, а вміст цієї фракції азоту в нижніх шарах грунту може бути свідченням можливості низхідного переміщення азоту в профілі грунту.
Таблиця 3.1.2
Вміст лужногідролізованого азоту по профілю грунту залежно від мінерального удобрення,мг/кг грунту
Шар грунту | Оранка
Оранка 20-22 см | Оранка 14-16 см
Без добрив |
P60K60 |
N30P60K30 |
N60P60K60, |
Без добрив |
P60K60 |
N30P60K30 |
N60P60K60
0-10 | 63,0 | 69,5 | 66,7 | 64,9 | 69,1 | 89,6 | 100,3 | 76,9
10-20 | 65,3 | 64,9 | 57,4 | 73,7 | 61,1 | 87,7 | 91,0 | 97,1
20-30 | 37,4 | 36,6 | 43,5 | 50,9 | 39,2 | 35,7 | 40,8 | 47,4
Тому завданням дослідження передбачалося вивчення саме лужно-гідролізованого азоту в півметровому шарі дерново-середньопідзолистому поверхнево-оглеєному грунті (рис.2).
Рис.3.1. Вміст лужногідролізованого азоту по профілю грунту залежно від мінерального удобрення, мг/кг грунту
Оранка 20-22 см,
Без добрив(контроль)
P60K60
N30P60K30
N60P60K60,
Оранка 14-16 см,
Без добрив(контроль)
P60K60
N30P60K30
N60P60K60
Результати досліджень показали,що максимальна кількість лужногідролізованого азоту знаходиться в шарі грунту 0 – 20 см і з глибиною зменшується.Між варіантами спостерігались відмінності (рис.2)
Найвищий вміст досліджуваних сполук азоту був у варіанті з внесенням
мінерального азоту N3O сумісно з P60K90.При збільшенні дози мінерального азоту до N60 в складі P60K60 їх вміст зменшується.На ділянці без внесення добрив вміст лужногідролізованого азоту був найнижчим.
Такі зміни вмісту легкогідролізованого азоту можна пояснити тим,що при надмірній кількості у рослин не виникає потреби фіксувати азот,його достатньо поглинається з грунту.Після такого «пасивного» споживання вміст азоту в грунті менший ніж після середньої дози азоту N30 .
3.2. Продуктивність квасолі в залежності від агротехнічних заходів вирощування
Родючість грунту характеризується показниками,які визначають продуктивність даного типу грунту.Дані показники тісно пов’язані між собою.
Так біологічні показники (органічна частина грунту,чистота грунту від шкідників,бурянів ), а також агрохімічні показники (вміст в грунті поживних
речовин,вбирна здатність, pH) безпосередньовпливають на агрофази грунту,пористість,структурність,кількість водотривких агрегатів.
Таблиця 3.1.3.
Варіанти | Урожайність квасолі,ц/га
Оранка 20-22см | Оранка 14-16 см
Повторюваність | Повторюваність
1 | 2 | 3 | Серед. | Приріст | 1 | 2 | 3 | Серед. | Приріст
Без добрив | 18.23 | 16.93 | 16.51 | 17.22 | - | 12.21 | 13.48 | 13.62 | 13.10 | -
P60K60 | 24.34 | 23.28 | 23.07 | 23.56 | 6.34 | 16.33 | 15.99 | 15.41 | 15.91 | 2.81
N30P60K90 | 24.16 | 24.06 | 24.24 | 24.15 | 6.93 | 19.14 | 19.10 | 19.37 | 19.20 | 6.10
N60P60K60 | 20.28 | 21.23 | 19.97 | 20.49 | 3.27 | 16.42 | 17.21 | 16.54 | 16.72 | 3.62
Аналізуючи урожайність квасолі можна відмітитильний ,що максима приріст при удобрені N30P60K90 .Це пояснюється тим,що для наших грунтів підходить середня доза удобрення.
Продуктивність - категорія більш широка і залежить не тільки від родючості ґрунту, а й від погодно-кліматичних умов, генетичних особливостей рослин, додаткового забезпечення елементами живлення за рахунок добрив, поліпшення агрофізичних властивостей за рахунок внесення хімічних меліорантів та використання інших агротехнічних засобів, що спрямовані на реалізацію потенціальної продуктивності ґрунту.
Так, урожайність квасолі на варіанті контроль з оранкою 20-22 см становила 17,22 ц/га, а на варіанті контроль з оранкою 14-16 см – 13,10 ц/га. При внесенні фосфорно – калійних добрив P60K60 приріст урожаю в порівнянні з контролем складав 6,34 при оранці 20-22 см і 2,81ц/га при оранці 14-16. Дещо меншою урожайність була на варіантах при внесенні N60 P60K60 на оранці 20-22 см складала 20,49 ц/га , а на оранці 14-16 см – 16,78 ц/га. Найбільшою урожайність була на варіанті при внесенні добрив N 30Р 60 К 90 і складала відповідно 24,15 ц/га при оранці 20-22 см і 19,20 при оранці 14-16 см. Отже, найбільша прибавка урожаю була при внесенні N 30Р 60 К 90 на обробітку 20-22 см і становила 6,93 ц/га по відношенню до контролю, а на оранці 14-16 см прибавка становить 6,10 ц/га в порівнянні з контролем. Отже найкращий результат показав варіант з внесенням добрив у нормі N 30Р 60 К 90.
Аналіз структури урожаю квасолі показав, що кількість бобів на рослині, зерен в бобі, маса насіння з однієї рослини в залежності від внесення добрив змінюється. Так, найбільш позитивні показники були відмічені у варіанті з оранкою 14-16 см при внесенні добрив в дозі М30Р 60К90. Кількість бобів на рослині в середньому складала 12,2 штук; насінин у бобі - 6,5 штук. Порівняно з оранкою 20-22 см спостерігається дещо менша кількість бобів на рослині 9,6 штук; насінин в бобі 5,0 штук; насінин з рослини З6,9 штук. Дана закономірність відмічається на всіх варіантах.
Таблиця 3.1.4.
Елементи структури урожаю квасолі
Варіанти | Оранка на глибину, см
14 – 16 | 20 – 22
Кількість, шт. | Маса,г | Кількість, шт. | Маса,г
Бобів на рослині | Насінин в бобі | Насінин з рослини | 1000 насінин | Насінин з рослини | Бобів на рослині | Насінин в бобі | Насінин з рослини | 1000 насінин | Насінин з рослини
Без добрив (контроль) | 9,8 | 5,1 | 36,6 | 190 | 6,9 | 8,5 | 3,8 | 28,1 | 222 | 5,8
P60K60 | 10,4 | 7,0 | 45,1 | 199 | 9,8 | 8,9 | 3,7 | 29,9 | 235 | 6,7
N60 P60K60 | 10,0 | 5,2 | 41,3 | 212 | 8,4 | 9,4 |
