кваліфікації працівників, а також інформація про виробничі небезпеки та випадки травмування під час збирання врожаю.
Персонал, який обслуговує збиранні агрегати, потрібно комплектувати працівниками з врахуванням їхньої кваліфікації.
Під час проведення технічного обслуговування збиральних машин і транспортних агрегатів у темний час доби повинно бути забезпечено штучне освітлення майданчиків. Освітленість поверхні в будь-якому місці робочої зони має бути не менше 50 люкс.
Привибору способу збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур перевагу слід надавати технологіям, які мають вищу надійність і безпеку технологічного процесу.
Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати в дерев'яних чохлах на польовому стані. Як виняток, допускається зберігання запасного ножа на жатці в безпечному місці.
Під час роботи в поліі руху по дорогах нікому, крім комбайнера, не дозволяється знаходитися на зернозбиральному комбайні.
Не допускається перебування людей у кузові автомашини або тракторного причепа при заповнені їх технологічним продуктом, а також при транспортуванні продукту до місця складання.
Для зниження негативної дії низькочастотних коливань (вібрації) машини на організм комбайнера й поліпшення технологічних показників напрям косовиці повинні збігатися з напрямком оранки і бути впоперек або під кутом до напрямку посіву.
Комбайни слід забезпечити дерев'яними лопатами для проштовхування злежаного зерна в бункерах до вивантажувального шнека.
Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев'ними підкладками для встановлення домкрата. Перед підніманням машину необхідно загальмувати, а під колеса встановити противідкатні башмаки. Домкрат потрібно установлювати тільки у спеціально позначених місцях.
Під час переїздів вивантажувальні шнеки та інші робочі органи збиральних машин повинні бути переведені у транспортне положення. Дистанція між машинами має бути не менше 50 м.
Вимоги до післязбиральної обробки та зберігання зернових, зернобобових та олійних культур.
Післязбиральна обробка зерна повинна проводитися у виробничих приміщеннях і на виробничих майданчиках, які відповідають нормам технологічного проектування підприємств сільського господарства, вимогам санітарних та будівельних норм і правил.
Дозволяється проводити післязбиральну обробку зерна у приміщеннях зерносховищ, які мають окремі спеціальні відділення для протруювання, очищення, сушіння й зберігання зерна, оснащені системою аспірації і протипожежним інвентарем.
Безпека виробничих процесів післязбиральної доробки зерна повинна бути забезпечена:
Вибором технологічних процесів, прийомів, режимів роботи й порядку обслуговування вробничого устаткування;
Вибором виробничих приміщень та майданчиків;
Вибором виробничого обладнання;
Розміщення виробничого обладнання й організацією робочих місць;
Застосування колективних та індевідуальних засобів захисту працюючих;
Виконанням діючих норм і правил, визначених вимогами до конструкції будівель, споруд, машин;
Виконанням вимог цих Правил.
Технічних стан обладнання зернових токів, зерноочисних агрегатів, зерноочисно-сушильних комплексів спеціалізованих насіннєочисних підприємств, цехів і дільниць повинен відповідати вимогам експлуатаційної документації.
Організація технологічних процесів і застосовувані в них машин й обладнання повинні виключати прямий контакт обслуговуючого персоналу з оброблюваним продуктом, особливо у завальних ямах і бункерах.
При розміщення обладнання на виробничому майданчику (у зерносховищу) потрібно забезпечити зручність та безпеку обслуговування і можливість евакуації працівників в аварійних ситуаціях. Інвентар між обладнання у зоні обслуговування повинен бути 0,8-1,0 м.
Ширина проїзду в зерносховищах повинна бути на 1,4 м більше від ширини навантажувальних засобів ( прохід для людей — 0,7 м з кожного боку).
Не дозволяється використовувати для протруюваня насіння обладнення агрегатів, комплексів і токів, що призначене для післязбиральної доробки й зберігання продовольчого й фуражного зарна.
Протруювання насіння необхідно проводити згідно з ДНАОП 0.03-1.12-98.
Візуальна і звукова сигналізації повинні забезпечувати надійний і зрозумілий зв'язок для безпечних сумісних дій обслуговуючого персоналу, в тому числі в темний час доби.
Під час проведення технічного обслуговування зерноочисних машин й обладнання необхідно зупинити їх і відключити напругу. На рубильниках і пускачах вивісити плакат „ Не вмикати! Працюють люди".
Захисні огородження після закінчення технологічних регулюваньі технічного обслуговування машин і обладнання повинні бути встановлені на свої місця. Експлуатувати машини і обладнання без захисних огороджень не дозволяється.
При монтажі зернового навантажувача. Щоб уникнути поздовжнього перекидання, спочатку необхідно установити живильники, а потім завантажувальний транспортер. Демонтаж проводять в зворотньому порядку.
Висновки
На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:
Для визначення впливу мінеральних добрив на режим грунту використовували квасолю сорту “Надія”.
Площа посівної ділянки 50 см2, облікової 25 м2. Повторність в досліді трьохразова , розміщення рендомізоване.
Найвищий вміст досліджуваних сполук азоту був у варіанті з внесенням
мінерального азоту N3O сумісно з P60K90.При збільшенні дози мінерального азоту до N60 в складі P60K60 їх вміст зменшується.На ділянці без внесення добрив вміст лужногідролізованого азоту був найнижчим.
Такі зміни вмісту легкогідролізованого азоту можна пояснити тим,що при надмірній кількості у рослин не виникає потреби фіксувати азот,його достатньо поглинається з грунту.Після такого «пасивного» споживання вміст азоту в грунті менший ніж після середньої дози азоту N30 .
За вмістом елементів живлення грунт дослідної ділянки характеризується наступними показниками (табл. 3.3.),забезпеченість азотом легкогідролізованих сполук по Тюріну – середня,рухомими формами фосфору і обмінним калієм, по Чирникову у шарі 0 – 10 см і 10 – 30 см – низька.
З опрацьованих літературних джерел можна зробити висновок, що систематичне внесення мінеральних і органічних добрив покращує азотний режим грунту, сприяє поповненню всіх фракцій грунтового азоту.
Але нераціональне їх використання може приводити до порушення ланок азотного циклу,спричиняючи нагромадження нітратів у грунтів і в продукції рослинництва.Застосування добрив і пестицидів в одному блоці збільшувало інтенсивність мінералізації азотовмісних органічних сполук грунту,хоча в публікаціях недостатньо висвітлено природу цього явища.
ДОДАТКИ