Бiльш жорсткими нормами є "норови" (норми моралi). Цi норми суворо засуджують та забороняють вбивство, крадiжки, насильство, зрадництво.

Норови вважаються людьми за такi норми, якi необхiднi для виживання суспiльства та його спокiйного iснування. Тих, хто порушує такi норми, вважають аморальними або злочинними. Вони можуть бути оштрафованi, ув'язненi, висiченi або страченi.

Деякi норови можуть мати якостi табу, тобто вести до самопокарання. У американському життi - це iнцест (кровозмiшення тобто статевi вiдносини мiж найближчими родичами) та канiбалiзм.

Приклад рiзницi мiж звичаєм i моральною нормою:

-- без одягу на верхнiй та нижнiй частинах тiла.

 Закони - моральнi норми суспiльства є найважливiшим джеролом законiв.

 Закони це такi норми, що установлюються державною владою й пiдтримуються її органами, якi мають право застосовувати силу.

Можливiсть легального застосування фiзичного примусу - це спецiфiчна вiдзнака норм закону.

Закони змiнюються легше нiж звичаї та норми моралi.

 в цiнностi - це iдеї стосовно того, що є добрим, правильним, справедливим чи бажаним, якi подiляються бiльшiстю членiв суспiльства або якогось соцiального угруповання.

 Рiзниця мiж нормами та цiнностями - цiнностi це абстрактнi, загальнi поняття в той час, як норми - це конкретнi правила дiї у конкретних ситуацiях.

Цiнностi - це критерiї оцiнювання.

 ТЕМА 5 СОЦIАЛЬНА СТРУКТУРА

 . Природа соцiальної структури, її компоненти.

В узагальненому планi можна сказати, що   соцiальна структура -  це певна сукупнiсть вiдносно повторювальних та упорядкованих вiдносин мiж елементами соцiальної системи.

Саме завдяки соцiальнiй структурi людське життя справляє враження органiзованого та регулярного.

Поняття структури дуже поширене у рiзних науках.

Ви чули, я думаю, про атомну структуру, молекулярну структуру, клiтинну структуру, анатомiчну структуру, структуру особистостi.

Значна частина того, що соцiологи називають  соцiальноюструктурою складається з  мережi тих неявних правил та iнституцiональних  установлень, що спрямовують поведiнку людей.

Значна частина iнституцiональних установлень нiколи не викликає протидiї i не створює нiяких проблем, тому що люди вважають цi установлення само собою зрозумiлими, а їх виконання - звичайною справою.

До того ж для життєвої практики немає необхiдностi, щоб люди формулювали вiдповiднi правила та установлення, - навiть щоб вони мали уяву про всю соцiальну структуру. Типовою є потреба керуватися дуже обмеженим колом запроваджених порядкiв у певних обставинах : перш за все дома, по дорозі на роботу та на робочому мiсцi.

Один з шляхiв структурування повсякденного життя - З ТОЧКИ ЗОРУ  МIКРОСОЦIОЛОГІЇ - це поєднання певних випадкiв та їх ярликування (labeling). Маються на увазi такi слова, як "сiм'я", "церква", "уряд", "оточення", "Україна" i таке iнше.

Vander Zаnden, наприклад, пише, що "точно кажучи, таких речей немає, є тiльки зiбрання певних дiй iндивiдiв, якi ми сприймаємо як упорядкованi та позначаємо певною назвою".

Для того, щоб повнiше збагнути цю точку зору, уявiть себе iстотами, які мають розмiри невеликого атома, та споглядають зсередини усi об'єкти - людину, стіл, склянку з водою на столi та таке iнше.

Для такої мiкроскопiчної iстоти усi цi об'єкти мов би "не iснують". Вони є "тiльки зiбраннями певних дiй атомiв..."

З цiєї точки зору - ми розумово спiввiдносимо один випадок з iншими, щоб створити в уяві бiльш велике цiле, що охоплює бiльш широке коло випадкiв (або подiй). Це -  мiкро соцiологiчне бачення макросоцiальних структур.

У такому баченнi  соцiальна структура виявляється в угрупуваннях  соцiальних позицiй та розподiлi людей по цих позицiях.

У соцiологiї    соцiальнi позицiї  це вiдносно стабiльнi (тобто  відносно iнваріантнi щодо часу) ознаки тих суб'єктiв, які приходять  до соцiальної системи та виходять з неї.

Наприклад, люди, що складають Унiверситет, приходять, вчать, вчаться, потiм виходять з нього, але Унiверситет залишається.

Так само - сiм'ї, оркестри, армiї, корпорацiї, церкви.

Усi такi поєднання  соцiальних позицiйскладають певнi  елементи  соцiальної структури Ми сприймаємо їх як незалежну вiд нас реальнiсть, що формує частину нашого об'єктивного середовища. Вони iснують як дещо, що ми  не можемо iгнорувати, та з чим ми повиннi постiйно мати справу.

Як наслiдок - соцiальна структура обмежує нашу поведiнку та каналiзує нашi дiї у певних напрямках.

Але й люди змінюють соціальні структури. (Показати на прикладі Університету або системи освіти.)

З  мiкро соцiологiчної точки зору соцiальні структури мають два основнi компоненти -  статусита  ролi

2 Соцiальнi статуси.

 Статус -  це позицiя у певнiй соцiальнiй структурi  суспiльства з певними правами та обов'язками.

Наприклад - студент, професор, декан, завiдувач кафедрою, ректор - це певнi позицiї у соцiальнiй структурi Унiверситету - певнi статуси.

 Статуси вiдрiзняються  1правами та обов'язками  які визначаються  1соцiальними нормами.

Кожна доросла людина у сучасному суспiльствi має кiлька статусiв (наприклад, студент, син, приятель, громадський дiяч i т.iн. - в однiй особi).

Статус визначає, по-перше, де саме - в якiй соцiальнiй позицiї - людина,"включена" до суспiльства, "з'єднана" з ним. По-друге, статус визначає, як саме людина має поводитися з iншими людьми - представниками iнших статусiв.

Наприклад, статус дочки визначає основнi взаємовiдносини тiєї особи, що займає цей статус, з iншими членами родини.

Статус президента фiрми визначає його основнi вiдносини iз службовцями, з акцiонерами, з президентами iнших фiрм.

З усiх статусiв кожної людини  соцiологивидiляють  той статус який справляє найбiльший вплив на взаємодiї та взаємовiдносини людини iз соцiальним середовищем, i тому має найбiльше значення для  встановлення соцiальної iдентичностi Це -  головний статус (status).

Але iдентифiкацiя  тiлькиза головним статусом є певним  спрощеннямреальної соцiальної позицiї, яка є  багатовимiрнимутворенням.

Вирiшення протирiч мiж вимогами рiзних статусiв, приорiтети, якi носiй статуса має надавати рiзним вимогам своїх рiзних статусiв - це дуже мало вивчене поле проблем. Тут поки що  не  дослiдженнi спiввiдношення рiзних компонентiв статусiв (особливо - рiзних обов'язкiв, якi вони покладають на носiя кожного