Виконання ролi  (role perfomance) -  це реальна (актуальна)  поведiнка особи, що займає той чи iнший статус.

У життi завжди є розбiжнiсть мiж тим, що люди мають робити у певнiй ролi і що вони дiйсно роблять. Завжди є iндивiдуальнi вiдмiнностi, якi роблять будь-яке виконання ролi унiкальним.

З кожною роллю пов'язазана щонайменше одна  взаємна роль (лiкар - хворий пацiєнт). Поняття взаємної ролi є важливим, тому що один з чинникiв, який поєднує людей у групи, - це  мережi взаємних ролей

Ролевi взаємовiдносини зв'язують нас один з одним, тому що права з одного боку вiдносин є обов'язками на iншому їх боцi та навпаки. У той же час виконання ролей може вести до  рольової напруги (role strain) Вона виникає тоді, коли в однiй  ролi є  суперечливi експектацiї.

Наприклад, вiд бригадира очикується, що вiн буде мати добрi стосунки з робiтниками бригади, але вiд нього очикується також, що вiн буде вимагати виконання роботи, що iнодi може викликати незадоволення робiтникiв. Чим краще бригадир вiдповiдає одним експектацiям, тим гiрше може відповідати іншим.

Від рольової напруги треба відрізняти -  рольовий конфлiктСоцiологи кажуть про рольовий конфлiкт, тоді коли  двi чи бiльше ролей однiєї особи мають суперечливi вимоги. Класичний приклад - полiцейський, що повинен заарештувати власного сина. Це експектації різнихролей - професійної та родинної.

Але головним чином ролi виконуються без перешкод, що врештi решт дозволяє передбачати  поведiнкулюдей.

 Функцiоналiстивзагалi вважають, що  основнi ролi  у суспiльствi не суперечать одні одним, а поєднуються  гармонiйно  Конфлiкцiонiсти, навпаки, вважають, що  основнi ролi у iснуючих суспiльствах  принципово конфлiктнi.

 . Соцiальнi групи.

Соціальні ролі, їх виконання зв'язують людей певним соцiальними вiдносинами. У даному випадку маються на увазi такi  форми  соцiальної взаємодiї, що продовжуються досить довго для того щоб серед учасникiв цiєї взаємодiї склалася  вiдносно стала сукупнiсть очiкувань щодо поведiнки стосовно один одного.

Коли цi вiдносини пiдтримуються у часi, вони перетворюють їх учасникiв - з певного боку цих вiдносин - на  соцiальну групу.

Найчастiше  соцiальною групоюу соцiологiї  називають двоє чи бiльше людей, що взаємодiють мiж собою упорядкованим шляхом на основi  таких експектацiй щодо поведiнки один одного, які ними поділяються.

Але деякi соцiологи вважають таке визначення недостатнiм, I  соцiальною групоювони називають двоє чи бiльше людей, якi не тiльки взаємодiють мiж собою упорядкованим шляхом на основi подiляємих експектацiй щодо поведiнки один одного, але  якi ще й подiляють почуття єдностi.

Iнше визначення, яке теж є досить поширеним у захiднiй соцiологiї:  соцiальна група - це кiлька осiб, що мають взаємовiдноснi  статуси та ролi.

Соцiальнi групи мають дуже важливе значення у нашому життi. Найперший та найближчий досвiд - це той,що людина отримує у  невеликих  групах - у родинi, у дитячiй групi товаришування, у сусiдському колi. У дорослому вiцi свiй досвiд людина найчастіше набуває також у спiлкуваннi з відносно невеликою кількістю людей, - навiть коли вона працює у великих органiзацiях - фабриках, заводах, iнститутах.

Соцiальнi групи мають вiдносно стабiльнi форми взаємодiї мiж її членами і завдяки цьому декілька важливих характеристик.

1. По-перше, вони мають  певнi  межiми вiдрiзняємо людей, якi є "усерединi" та "зовнi" групи.

2. Ми надаємо групi об'єктивного iснування, коли ставимося до неї й поводимося з нею як з iснуючим предметом. В цьому розумiннi соцiальнi групи - це соцiально створюванi реальностi.

3. Група завжди має певну  сукупнiсть унiкальних норм та цiнностей тобто  певну субкультуру; або контркультуру (тобто таку субкультуру, що є для бiльшостi суспiльства чудної або химерною)

4. У членiв групи формується  почуття вiдданостi або вiрностi групi завдяки якому її члени вiдчувають, що разом вони становлять  одиницю  з певною iдентичнiстю.

 .  Соцiальнi iнституції.

Один з основних процесiв, що забезпечують задоволення суспiльних потреб - це формування  соцiальних iнститутцій (institutions, not institute), хоча українською їх нерідко називають "інститутами".

Що таке соцiальна iнституція?

Ми вже говорили про те, що соцiальнi групи складаються з людей. У взаємодiях один з одним люди керуються певними елементами культури - нормами і цiнностями, які вони передають один одному за допомогою знаків (symbols), і якими вони визначають ту поведiнку, що очікується вiд людей у певних соцiальних статусах. Коли ми дослiджуємо багато таких вiдносин, ми можемо виявити те сполучення елементiв культури, що лежить в основi цих вiдносин i яке спрямоване на досягнення досить узагальнених та важливих соцiальних цiлей. Через те, що деякi соцiальнi вiдносини є критичними для вiдтворення суспiльства i його груп, вони зберiгаються у вiдносно тривалих соцiальних утвореннях, які отримали назву нституцій

 Соцiальна iнституція  це стале сполучення цiнностей, норм, статусiв, ролей i груп, що складається та відтворюється у зв'язку з вирішенням певної соцiальної потреби.

Iнститутції забезпечують людей встановленими методами розв'язання тих проблем життя, що перiодично повторюються. І вони визначають, як саме відповідна дiяльнiсть має бути органiзована, спрямована i виконана.

Зв'язок інституцій суспільства з особистим життям його членів, з їх поведінкою, здійснюють ті соціальні ролі, що формуються певною інституцією. Соціальні ролі, таким чином, здійснюють зв'язок макросоціального і мікросоціального рівнів життя.

Завдяки iнституціям, люди можуть вiдчувати, що їх повсякденна дiяльнiсть має певну регулярнiсть, ефективнiсть i визначенiсть. Якщо ми хочемо з'ясувати, як "працює" те чи iнше суспiльство, одним з перших об'єктiв відповідного дослiдження мають бути соціальні нституції цього суспiльства.

Якi соцiальнi iнституції розглядаються як основнi?

Традицiйно видiляють  п'ять