1) Головними функцiями нституції сiм'ї  є народження дiтей, а також задоволення особистих потреб членiв сiм'ї.

2 ) нституція економiки  забезпечує виробництво, обмін i розподiл товарiв i послуг.

3) нституція полiтики  виконує функцiю захисту громадян один вiд одного i вiд iноземних ворогiв.

4) нституція релiгiї  забезпечує сукупнiсть подiляємих цiнностей та виконання ритуалiв, якi у традиційному, одноконфесійному суспiльствi підтримують солiдарнiсть та згоду.

5) нституція освiти  забезпечує передавання молодi набуткiв культури, знання, здобутого предками .

Ця класифiкацiя безумовно спрощує реальну ситуацiю. Бiльш повнi класифiкацiї, крiм названих п'яти, додають ще чотири iнституції - це:

6)  Медична системаголовна функцiя якої - лiкування хворих та охорона здоров'я.

7)  Наука  функцiя якої - здобуття знання про природу i соцiальний свiт.

8)  Правова системаголовна функцiя якої - встановлення соцiального контролю.

9)  Вiйськова системафункцiя якої - напад або захист вiд нападу зовнiшнiх ворогiв суспiльства.

Деякi додають ще 1)  Спортяк iнституцію, що забезпечує вiдпочинок і фізичне тренування.

Треба також зауважити, що в дiйсностi кожна iнституція може виконувати бiльш, нiж одну функцiю. А з iншого боку, декiлька iнституцій можуть брати участь у виконаннi однiєї функцiї.

Основнi соцiальнi iнституції виробляють у своєму складi більші спеціалізовані пiдсистеми, певні пiдроздiли. Наприклад: система дошкiльного виховання, середної освiти, вищої освiти у сфері освіти.

У рiзних культурах соцiальнi iнституції можуть виконувати свої функцiї зовсiм по-рiзному (наприклад: сім'я буває моногамною і полiгамою, i, вiдповiдно, можуть по рiзному будуватися. Але соціальні інституції, що існують у різних культурах та суспільствах, мають певні загальні властивості.

По-перше, інституції мають тенденцiю чинити опiр змiнам. Цю їх властивість називають iнерцiйнiстю. Вона пов'язана з тим, що соцiальна поведiнка стає "iнституалiзованою", тiльки тоді, коли вона закрiплюється у звичаях i традицiях. А люди схильнi протидiяти намаганням змiнювати їх звичаї i традицiї.

По-друге інституції мають тенденцiю бути  взаємозалежнимиЗ часом рiзнi iнституції подiляють спiльнi цiнностi та норми - наприклад: вільна капiталiстична економiка створила полiтичну систему, що пiдтримує капiталiзм, і релiгiю (або систему переконань), що пiдтримує вiльне пiдприємництво, а також вiдповiдну освiтню систему.

По-третє, інституції мають тенденцiю змiнюватись, так би мовити, поралельно,  у зв'язку один з однимЦе особливо стосується тих змiн, що ідуть від економiки. Наприклад, пiд час iндустрiальної революцiї переважно сiльське суспiльство змiнилося на урбанiзоване, сiм'ї стали меншими, уряди - бiльшими, дiти стали вчитися бiльше, впливовiсть релiгiй зменшилась, а наука - збільшилась, і наука дістала значного

розвитку.

 ТЕМА 6 СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО ТИПИ

 . Поняття суспільства

 Суспiльство - це об'єднання людей, яке має такі чотири ознаки: (1) воно самовiдтворюється, (2) має певну територiю, (3) має спiльнi  елементи, культури та (4) має систему полiтичної влади, яка не є пiдпорядкованою людським об'єднанням, зовнiшним до даного об'єднання.

Що це означає?

Коли говориться, що суспільство є  самовiдтворюваним об'єднанням, мається на увазі та обставина, що воно поповнюється, головним чином, за рахунок народження дiтей, й вiдтворює свою будову діяльністю власних членів.

Коли говориться, що суспільство має спiльнi  елементи культури, мається на увазі та обставина, що спiльна  культура - це ознака не стiльки суспiльства, скiльки етносу (пригадайте, наприклад, Iндiю).

Суспiльство ж має мати: 1) або спiльну мову, 2) або спiльну релiгiю, 3) або спiльну iдеологiю (що виконує iнтегруючi функцiї релiгiї як система цiнностей та моральних норм). Але мова може бути не спiльною (Швейцарiя, Бельгія), релiгiя може бути не спiльною (Iндiя), норми можуть бути рiзними (за виключенням законiв), цiнностi можуть бути рiзними для рiзних груп.

Коли говориться, що суспільство має систему полiтичної влади, яка не є пiдпорядкованою людським об'єднанням, зовнiшним до даного об'єднання, то мається на увазі та обставина, що воно має полiтичну незалежнiсть, тобто - не є частиною iншої системи. Але при цьому не маються на увазі випадки часткового включення. Наприклад, колонiальна країна не є окремим суспiльством, але члени Органiзацiї Об'єднаних Нацiй або члени Європейського Союзу - це окремі суспільства.

Людські суспільства є дуже різними. Людина, раптом перенесена з Канади в плем'я, яке живе в джунглях Бразилії (чи навпаки), була б спантеличина новим соціальним оточенням і не змогла б поводитися адекватно. Тому кожне людське суспільство - це непересічний й специфічний виклик соціологічному розумінню.

В той же час, соціологічне розуміння потребує порівняння різних суспільств у деяких певних аспектах, а такі порівняння дають можливість знайти дещо спільне між різними суспільствами. І в цій лекції ми розглянемо дві головні теми. По-перше, ми познайомимося зі соціальними структурами, що лежать в основі усіх людських суспільств. По-друге, ми поговоримо про деякі основні типи суспільств, розглядаючи як і чому вони відрізняються один від одного.

2  Типи суспiльств.

Якщо ми умовно стиснемо iсторiю життя на нашiй планетi що налічує приблизно 3,5 мільярді років в один рiк, то виявиться , що перший представник Homo sapiens з"явився не ранiше нiж 31 грудня за сiм хвилин до кінця року, а перша цивiлiзацiя - за одну хвилину до кiнця року. I тим не менш, культурнi досягення людей за такий короткий строковизначнi. Лише близько 11 рокiв тому деякi групи людей почали одомашнювати тварин i рослини, таким чином визволивши себе вiд повної залежностi вiд того, що пощастить вполювати, або зiбрати.

Розвиток сільськогосподарської технологiї пiдвищив врожайнiсть I, завдяки цьому, збiльшилась кiлькiсть населення i виникли великi суспільства. Лише рокiв тому почалась промислова революцiя, що затягнула