Iсторичний розвиток є частиною загальної соцiокультуральної еволюцiї, а саме -  тенденцiї соцiальних структур i культур суспiльства  ускладнюватись з часом. Цей процес має дещо спiльне з бiологiчною еволюцiєю. Як i живий органiзм, суспiльство щоб iснувати повинно пристосовуватись до навколишнього середовища, щоб одержувата їжу та iншi ресурси. Рiзнi суспiльства застосовують рiзну стратегiю виживання i тi суспiльства, яким вдалося винайти кращу, тобто бiльш продуктивну стратегiю, стають бiльшими i складнiшими, часто досягаючи успiху за розрахунок суспiльств з менш розвинутою технологiєю. Цей процес соцiокультуральної еволюцiї не є "законом" який є справедливим по вiдношенню до кожного суспiльства. Деякi суспiльства еволюціонували швидше i далi нiж iншi; деякi - застигли на якомусь рiвнi; деякi дезiнтегрували I зникли; кожне суспільство змiнювалось шляхом, притаманним тiльки йому.

Концепція соцiокультуральної еволюцiї - це свого роду екологiчний пiдхiд, що аналiзує соцiальнi та культуральнi елементи в контекстi того природнього і соціального середовища, в якому iснує суспiльство. Застосовуючи цей пiдхiд до рiзних суспiльств, що iснували в процесi соцiокультуральної еволюцiї, ми можемо нарахувати багато варiантiв їх соцiальної структури i культури. Але, не дивлячись на тисячi часто неоднорiдних суспiльств, що iснували з початку людської iсторiї, їх можна роздiлити на декілька основних типiв - відповідно до технологiї прожиття (subsistence), тобто - до технології, якою вони  в основному забезпечували своє існування. Герхард Ленські, який запропонував цей підхід, виділив (як основні типи) суспільство полювання та збирання (hunting and gathering), городницьке (horticultural) суспільство, аграрне (agrarian) та iндустрiальне (industrial).

Іноді "horticultural" перекладають як "садівниче", тому що англійський термін у звичайному вжитку частіше позначає те, що українською називають садівництвом. Але цей термін позначає також й городництво, а в поясненнях до терміну Ленського мова йде саме про городництво. (В економічній літературі цей період розвитку землеробства називають первісним городництвом.)

Деякі соціологи виділяють як окремий тип пастуше (pastoral) суспільство. Ленські в останній за часом класифікації суспільств, виділяє за основним способом існування (primary mode of subsistence) - взагалі 10 типів:

1) полюючі та збираючі; 2) прості (simple) городницькі;

3) розвинуті (advanced) городницькі; 4) прості аграрні;

5) розвинуті аграрні; 6) рибальські; 7) морські або

приморські (maritime); 8) прості пастуші (herding);

9) розвинуті пастуші; 10) індустріальні.

Але чотири з цих типів суспільств Ленські відрізняє від інших як довкільно (середовищно, environmentally) спеціалізовані - а саме як такі, які непропорційно багато (у порівнянні з іншими суспільствами) покладаються на такі елементи своїх технологій, що особливо підходять до характерних особливостей їх специфічного природнього довкілля (середовища). Це: рибальські,  морські і пастуші (прості і розвинуті) (останні мають коней або верблюдів як засіб транстпорту).

А основними вважає ШІСТЬ типів суспільств:

1) полюючі та збираючі що живуть за рахунок диких тварин і рос-

лин;

2)  городницьк і прості - живуть за рахунок рослинництва, але не ма-

ють плугів, а знарряддя і зброю мають тільки з дерева і каміння;

3)  городницькі розвинуті - знаряддя і зброя бронзові;

4) аграрні порості - теж саме, але мають плуги і використовують

енергію тварин (биків);

5) аграрні розвинуті  - знаряддя і зброя залізні (сталеві); ще

шірше використовується енергія тварин;

6) індустріальні  використовуються неживі джерела енергії.

 Крітерії класифікації основних 6 типів суспільств:

¦Тип суспільства ¦Культивуван-¦ Мета-¦ Плуг ¦ Залізо ¦ Неживі дже-¦

¦ ня рослин ¦лургія¦ ¦ ¦ рела енергії ¦

¦Полююче та збираюче ¦ - ¦ - ¦ - ¦ - ¦ - ¦

¦Просте городницьке ¦ + ¦ - ¦ - ¦ - ¦ - ¦

¦Розвинуте городницьке ¦ + ¦ + ¦ - ¦ - ¦ - ¦

¦Просте аграрне ¦ + ¦ + ¦ + ¦ - ¦ - ¦

¦Розвинуте аграрне ¦ + ¦ + ¦ + ¦ + ¦ - ¦

¦Індустріальне ¦ + ¦ + ¦ + ¦ + ¦ + ¦

Деякі соціологі додають ще постiндустрiальне (postindustrial) суспільство, але про це ми будемо говорити окремо.

На кожному ступенi цього еволюцiйного процесу соцiальна структура i культура суспільства ставали складнiшими. Причина в тому, що ефективнiша технологія виживання дозволяє суспiльству виробляти бiльший обсяг  додаткового продукту, а саме - бiльше їжi та iнших товарiв, нiж це потрiбно, щоб забезпечити виживання їх виробникiв. В результатi збiльшується та частка населення, що звільнюється вiд виробництва їжi і замiсть цього виконує в суспiльствi iншi ролi. В результатi значно поглиблюється розподiл працi, спецiалiзацiя окремих осiб та груп на певних видах економiчної дiяльностi. В технологiчно найпростiших суспiльствах фактично все працездатне населення було зайняте у здобутті їжi. У технологiчно найразвинутіших суспiльствах прогодувати все населення може менш нiж 5% робочої сили. Це дає змогу суспільству розвивати свою соцiальну структуру i культуру.

 .  Полюючі та збираючі  суспільства

Як бачимо з назви, це суспiльство, чиє iснування залежить вiд тварин i рослин, якi його члени в змозi вполювати та зiбрати. Усi суспiльства використовували цю технологию виживання на початку свого шляху i ще кiлька тисячолiть тому; навiть сьогоднi iснує купка iзольованих народiв, таких як Аранда в Центральнiй австралiйськiй пустелi, якi залишаються на цьому рівні розвитку.

Суспiльства мисливцiв та збирачiв звичайно були дуже маленькими I розкиданими. Причина дуже проста: навколишнє середовище не може забезпечувати велику кiлькість, людей зконцентровану на однiй площинi, день