Безпосереднi контакти у вторинних групах обмеженi. Члени такої групи взаємодiють один з одним переважно у вiдповiдностi до їх статусiв та соцiальних ролей.

Соцiальну групу соцiологи вiдрiзняють вiд  скупчення та соціальної  категорiї.

 Скупчення   це  одночасне зiбрання в одному мiсцi невiдомих один одному iндивiдiв. Пасажири у тролейбусi, натовп на вулицi, покупцi у магазинi, черга за квитками на залiзницi, аудиторiя на концертi - це приклади скупчень. У скупчення люди легко входять i легко виходять. Форми соцiального упорядкування тут короткочаснi. Але це не означає, що у соцiальному життi скупчення маловажливi. Пiзнiше, коли ви вивчатиме закономiрностi колектив-ної поведiнки, то побачите, що для деяких її форм соцiальнi скупчення становлять  вихiдну основу.

 Соцiальна категорiя  - сукупність  людей, що мають  спiльнi ознаки, якi вважаються соцiально важливими. Найчастiше, це такi, наприклад, ознаки, як стать, вiк, раса, нацiональнiсть, громадянство, соцiальний статус.

Категорiями є, наприклад, робоча сила, учнi, студенти, пенсiонери, ветерани, але також й дiабетики, божевiльнi, худорлявi i т.iн.

Iнформацiя про соцiальнi категорiї може мати важливе практичне значення. Наприклад, iнформацiя про розподiл населення за вiком дозволяє прогнозувати необхiдну кiлькiсть учнiвських мiсць у школах, майбутню частку пенсiонерiв, ймовiрний обсяг медичного обслуговування та багато iншого.

Крiм того, усвiдомлення людьми своїх спiльних рис, може мотивувати їх до взаємодiї. А деякi спiльнi ознаки самi є умовами взаємодiї.

Особливо - спiльна мова та спiльне громадянство.

2. Групи належностi та сторонні групи.

Крiм подiлу на первиннi та вториннi групи, що здiйснюється  за критерiєм типу вiдносин мiж їх членами,  корисним  для соцiологiчного аналiзу виявилося також розрiзнення груп  за крiтерiєм належностi (або  неналежностi)  людини до вiдповiдної групи.

За цим критерiєм соцiальнi групи подiляються на  групи належностi (ingroups, буквально - у-групи) та  стороннi групи(outgroups - позагрупи).

 Група належностi - група, iз якою людина себе iдентифiкує і до якої належить.

 Стороння група  це група, з якою людина себе не iдентифiкує і до якої не належить.

У повсякденному спiлкуваннi рiзницю мiж цими групами позначають, використовуючи займенники "ми" чи "вони". Тому нерiдко групу належностi називають також "ми-групою" (we-group), а стороннi групи - "вони-групами" (they-group).

Чим повнiше ми усвiдомлюємо, хто є "вони", тим точнiше усвiдомлюємо, хто є "ми" (до кого ми належимо, з ким ми об'єднуємося).

Поняття груп належностi та стороннiх груп висвiтлює важливiсть  соцiальних меж  (boundaries) -  соцiальних демаркацiйних лiнiй, що  повiдомлюють нам, де саме взаємодiї певного типу починаються i де вони  скiнчуються.

Безумовно, груповi межi позначаються не фiзично. Вони позначаються  перервами у течiї соцiальної взаємодiї певного типу У тий чi iншiй мiрi груповi межи мовби "капсулюють" людей у соцiальну мембрану, так що центр та потiк їх взаємодiй мiститься усерединi.

Деякi соцiальнi межi пов'язанi з територiальними. Наприклад, межi сусiдськi, общиннi, державнi.

Iншi соцiальнi межi пов'язанi iз  соцiальними вiдмiнностями- межі мiж етнiчними групами, релiгiйними, полiтичними, професiйними, мовними, статусними.

За будь яких джерел,  соцiальнi межi мають  двi функцiї По-перше, вони запобiгають вiд проникнення усередину групи людей iз зовнi,  по-другевони утримують членiв групи усерединi неї (iнодi так щильно,

що члени групи навiть не думають про iншi можливостi соцiальної взаємодiї).

Експеримент Музефера Шерiфа (Мuzafer Sherif) та його помiчникiв у 1966 роцi показав, як  ситуацiя конкуренцiї поглиблює усвiдомлення меж  групи належностi та посилює антагонiзм до стороннiх груп.

11-1 рiчнi хлопчики iз здорових, соцiально забезпечених та стабiльних родин середнього класу у лiтньому таборi вiдпочинку були подiленi на двi групи. Експеримент проходив у чотири фази.

 Перша фаза (1-й тиждень) - це органiзацiя життя кожної групи окремо (вироблення подiлу функцiй, лiдерства, групових норм, власних прапорів).

 Друга фаза  (-й тиждень) - це конкурентнi контакти груп (бейсбол, футбол, перетягування канату й таке подiбне). Почалася ця фаза з проявiв спортивниого духу, але це швидко змiнилося посиленням негативних ставлень, "вiйною покiдкiв" у їдальнi, спалюванням чужих прапорiв й таким iншим. У цiй фазi обидвi групи хлопчикiв мали вигляд хулiганських компанiй.

 Третя фаза  планувалася як iнтеграцiйна - були органiзованi умови для спiлкування - їжа за спiльними столами членiв рiзних груп, спiльне вiдвiдування кiнозалу й таке iнше. Але це привело тiльки до загострен-

ня конфлiкту.

 Четверта фаза  складалася iз створення таких особливих ситуацiй, якi вимогали вiд обох груп взаємодiї. Наприклад, була органiзована така аварiя водопроводу, що викликала необхiднiсть спiльної роботи, щоб вiдновити постачання у табор води.

Висновки з цього експерименту були досить переконливi. Якщо конкуренцiя посилювала вiдмежування груп, спiльна мета та спiльна робота навчали їх взаємної доброзичливостi та спiвробiтництву.

Блейк та Маутон у 1979 роцi отримали аналогiчнi результати на групах дорослих.

 . Референтна група.

Дуже важливим є розрiзнення груп належностi та референтної групи.

 Референтна група  для людини  це група, чиї ставлення, почуття та дiї людина подiляє. Референтна група може бути, а може й не бути групою належностi.

Досить вiдомi приклади психологiчної iдентифiкацiї не з групою належностi - це революцiонери з вищого свiту; прихiльники релiгiї, носiїв якої немає поблизу; колаборанти, що спiвпрацюють з ворогом; асiмiльованi емiгранти.

 Референтнагрупа виконує декiлька  функцiй.

 По-першевона може виконувати  нормативну функцiю, тобто -  вплива ти на стандарти людини. Той, хто бажає належити до певної групи, той приймає цiнностi i норми групи, той культивує її стиль життя, її

полiтичнi уподобання, музичнi смаки, сексуальну практику, ставлення до алкоголю, наркотикiв i таке iнше.

 По-другереферентна група може виконувати  порiвняльну функцiю. Це вiдбувається тодi, коли людина використовує стандарти своєї референтної групи як "систему координат" для оцiнки своєї поведiнки, для виправдання або засудження своєї зовнiшностi, своїх здiбностей, свого здоров'я, рiвня життя