Досить помiтнi також вiдмiнностi мiж соцiологiєю та психологiєю, яка вивчає психiчнi процеси (такi як почуття, сприйняття, мислення, пам'ять, здiбностi, мотивацiю та iншi). Психологiя набагато бiльш нiж соцiологiя концентрує увагу на iндивiдi, на особистостi. Хоча соцiологiя та психологiя мають спiльну сферу iнтересiв, яка отримала назву соцiальної психологiї - вивчення процесiв безпосередньої взаємодiї iндивiдiв у малих групах, вивчення того, як соцiальнi фактори впливають на особу, її особистісні якостi та поведiнку.

У захiднiй науцi найближча до соцiологiї дисципліна - це культуральна антропологiя (cultural anthropology) у тiй її галузi, яку у нас називають етнографiєю. Вона вiдрiзняється вiд соцiологiї головним чином тим, що звичайно фокусує свою увагу на невеликих, так званих "примiтивних суспiльствах".

Узагальнюючи можна сказати, що  соцiологiя - це соціальна наука,  яка   вивчає  людське суспiльство та інші людськi угруповання (групи,  спільноти, органiзацiї) - їх властивостi, складовi частини та  вiдносини мiж ними, а  також тi змiни, що  вiдбуваються зі структурами людських  угруповань, їх  властивостями та вiдносинами. 

 .  Мiкросоцiологiя та макросоцiологiя.

У сучаснiй соціології склалося досить певне розгалуження двох основних рiвнiв соцiологiчних дослiджень. Якщо у дослiдженнi вивчається мiжособова взаємодiя iндивiдiв (як кажуть англiйською - face-to-face interaction), якщо вивчається, що окремi iндивiди говорять i роблять, як вони утворюють невеликi, так званi, контактнi групи, то такi дослiдження вiдносять до  мiкросоцiологiї.  У цьому термiнi грецьке слово "мiкро" означає "малий". Наприклад, як у термiнах "мiкробiологiя", "мiкроструктура" або "мiкрокосм". Мiкросоцiологiя  має справу з повсякденним життям, наприклад з тим, як знайомляться майбутнi подружжя, як створюються iгровi групи дiтей або спортивнi команди, як утворюються, функцiонують та змiнюються родиннi кола або кола друзiв, яким чином i якi вiдносини складаються у шкiльному класi чи у студентськiй групi й з таким iншим.

Протилежний пiдхiд у соцiологiї - це вивчення побудови суспiльства у цiлому, як певної соцiальної системи, i його найбiльших складових чи пiдсистем - економiки, полiтики, культури, їх взаємозв'язкiв, а також великих соцiальних угрупувань - таких як нацiї або соцiальнi класи. Коли соцiальне життя розглядається на такому рiвнi узагальнення, тодi дiї окремих людей не розрізнюються. Як не розрізнюються, наприклад, поведiнка окремих атомiв та молекул, коли вивчаються морськi течiї, вiтри або рух планет. Цей рiвень дослiджень дiстав назву  макросоцiологiї.  У цьому термiнi грецьке слово "макро" означає "великий", як, наприклад, у термiнах "макроструктура" або "макрокосм".

Макросоцiологiя дослiджує як великомасштабнi соцiальнi об'єкти, так i довгочаснi соцiальнi процеси. На цьому рiвнi аналiзу вивчаються, наприклад, взаємовплив економiчних i полiтичних процесiв у певному суспiльстві, змiни у структурi його релiгiйних конфесiй, вивчається вплив змiн у технологiях суспiльного виробництва на соцiальнi структури суспiльства або фактори змiн його етнiчних структур i таке iнше.

Безумовно, слiд пам’ятати, що мiкросоцiологiя i макросоцiологiя - це взаємопов'язанi галузi соцiологiчного знання, тому що пов'язанi мiж собою тi соцiальнi явища, що вiдбуваються на макро- i мiкрорiвнях. З одного боку, макроструктури створюються завдяки масової повторностi певних форм взаємодiй на мiкрорiвнi. З iншого боку, те, що переважна кiлькiсть людей думає, говорить чи робить, формується пiд впливом певних макроструктур суспiльства. Вивчення відносно сталих та упорядкованих структур суспільства і поведінки індивідів, які діють у суспільстві, з необхідністю доповнюють одне.

Розуміння взаємозв'язку макро- та мiкросоцiальних явищ та розумiння суспiльства, в якому ми живемо, дає можливiсть бiльш повно зрозумiти самих себе. Американський соцiолог Райт Мiллз назвав цей компонент знання "соцiологiчною уявою" (the sociological imagination), маючи на увазi здатнiсть людини побачити своє життя, клопоти, проблеми, сподiвання у зв'язках з широким соцiальним та iсторичним контекстом, у якому людина живе.

Вивчаючи соцiологiю ми краще розумiємо як органiзовано суспiльство, хто має владу, якi переконання спрямовують нашу поведiнку та як наше суспiльство прийшло до того, чим воно є. Бiльш того, можна сказати, що соцiологiя забезпечує нас особливою формою свiдомостi. Ця свiдомiсть дозволяє нам краще зрозумiти соцiальнi сили з якими ми зустрiчаємося, i не тiльки тi, якi обмежують нас, але й тi, що допомагають нашому звiльненню. I тому соцiологiя, за крилатим висловом Пiтера Бергера, є визвiльною наукою (liberting science).

 ТЕМА ТЕОРЕТИЧНI ЗАСАДИ  СОЦIОЛОГI°

 . Практичний досвiд та теорiя,

 або чому науковий  пiдхiд потребу є теорiї? 

У соцiологiї, як й в усiх iнших науках вирiшальним елементом є теорiя.

Але деякi студенти, якi слухають вступний курс соцiологiї в унiверситетах та коледжах рiзних країн часто запитують: "Навiщо нам мати клопiт з усiма цими теорiями? Чому не дозволити фактам говорити самим за себе?". Теорiя таким студентам здається недоречною навiть бiльш, нiж башта iз слонової кiстки.

Але, нажаль, факти не говорять самi за себе. Факти безмовнi. Для того, щоб факти могли говорити, ми маємо знати вiдношення мiж ними. Наприклад, якщо вам доведеться мати справу з дiтьми, а вони будуть поводити себе не так, як треба, то що ви робитиме ? Чи будете їм дорiкати, чи загрожувати, чи вiдшльопаєте їх, чи забороните займатися якоюсь улюбленою справою, чи обговорюватиме з ними те, що трапилось, чи iгноруватиме їх ?

Те, що ви бутите робити, залежить вiд того, яку саме теорiю виховання дiтей ви подiляєте - свiдомо чи несвiдомо.

Можливо, ця теорiя буде укладатися лише в один вислiв типу: "Шкодувати рiзок - псувати дитину" або "Дiтей треба ростити стiйкими, бо шляхи життя можуть бути жорсткими " або "Дiти просто потребують захисту та любовi " або " Биття дiтей лише породжує емоцiйнi проблеми " i таке iнше.

Теорiя це є спроба зрозумiти значення нашого досвiду. Ми