ТЕМА 8. СОЦIАЛЬНІ  ОРГАНІЗАЦІ°

 . Поняття цiльової органiзацiї

Ще кiлька столiть тому  майже все соцiальне життя вiдбувалося у

межах невеликих соцiальних груп - сiм'ї, сусiдської групи, сiльської

общини. Сьогоднi у соцiальних структурах переважають великi вториннi

групи, що впливають на життя людей з моменту їх народження. Зростання

ролi вторинних соцiальних груп було пов'язано iз формуванням великих

суспiльств, що охоплюють мiльйони людей, та з вiдповiдним ускладненням

подiлу працi, без якого неможливо було задовольняти потреби соцiально-

го життя великих суспiльств.

Для того,  щоб просто пiдтримувати життязначного за кiлькостю

мiського населення, необхiдно було не тiльки збiльшити виробництво

їжи, але й ще забезпечити i зберiгання її у вiдповiдних кiлькостях, i

транспортування на досить значнi вiдстанi. У великих мiстах для

будь-кого ставало неможливим  запроваджувати норми i стандарти групово- 

го життяприймаючи до уваги тiльки членiв родини та сусiдiв. З укла-

дення подiлу працi, а тому i її змiсту,  освiта дiтейвже не могла

вiдбуватися тiльки таким, так званим "природним шляхом", яким батьки

навчали їх ходити та розмовляти.

Для задоволення цих та багатьох iнших потреб люди створювали гру-

пи, призначенi для виконання певних завдань, для досягнення певних

цiлей. Такi групи у англомовнiй соцiологiї одержали назву  

В українськiй мовi (як i у росiйськiй) цей термiн часто

калькують словосполученням  формальнi органiзацiї. Але українське слово

"формальний" не має деяких тих значень, що має англiйське слово

"formal", i якi саме i "спрацьовують" у термiнi "formal organization".

Наприклад, "formal", за Вебстером, це, крiм iншого, ще й "highly

organized", тобто - "високо органiзований". Це значення Вебстер пояс-

нює словосполученням "a formal garden", що українською перекладається

не як "формальний сад", а як "регулярний парк".

Беручи до уваги, що термiном "formal organization" у соцiологiї

позначають  такi великi вториннi групи, якi свiдомо створюються саме 

для досягнення певних цiлей, я схиляюсься до того, щоб називати їх 

цiльовими органiзацiями. 

Як вiдмiчають американськi соцiологи у останнi десятирiччя Сполу-

ченнi Штати все бiльше ставали суспiльством великих, напiв-автономних

i тiсно зв'язаних цiльових органiзацiй. I це не тiльки система держав-

ної адмiнiстрацiї - вiд мiсцевих мунiципальних органiзацiй аж до феде-

рального уряду. До цих органiзацiй вiдносять також "великi"

мiжнацiональнi корпорацiї, "великi" лiкарнi, де працюють тисячi

лiкарiв, "великi" профспiлки i "великi" сiльскогосподарськi ор-

ганiзацiї. Навiть органiзована злочиннiсть досягла таких розмiрiв i

такої розгалуженностi, що  потребує адмiнiстративногоперсоналу. (Як

виглядає офіс у Нью-Йорку).

Взагалi, сучасне суспiльство виглядає як з'єднання цiльових ор-

ганiзацiй, що з'являються, зникають, змiнюються, з'єднуються i вступа-

ють у незлiченнi взаємовiдносини одна з одною. I хоча цiльовi ор-

ганiзацiї iснують тисячи рокiв, з часiв стародавньої Месопотамiї,

єгипту та Китаю, тiльки у новiтнi часи їх поширення стало фактично

повсюдним.

 Типи цiльових органiзацiй.

Люди входять до цiльових органiзацiй за рiзних причин. Проана 

лiзувавши цi причини Amitai Etzioni видiлив три типи цiльових ор-

ганiзацiй.

Перший тип - це  добровiльнi органiзацi ї, об'єднання, до яких люди

можуть вiльно приєднуватися i вiльно їх залишати. Прикладами доб-

ровiльних органiзацiй є релiгiйнi i професiйнi об'єднання, полiтичнi

партiї ( у демократичних держава), рiзнi клуби за iнтересами, са-

модiяльнi колективи. Члени таких органiзацiй не отримують платнi за

своє членство. Навпаки, вони часто самi сплачують за своє членство,

тому що найчастiше у добровiльних органiзацiях люди приєднуються для

того, щоб заповнити свiй вiльний час, мати задоволення вiд спiлкування

з однодумцями, щоб надати тим, хто цього потребує, ту чi iншу допомо-

гу, надати тi чи iншi соцiальнi послуги.

Коли добровiльнi органiзацiї досягають своїх цiлей, їх члени час-

то їх реорганiзують, знаходячи для них новi завдання, щоб виправдати

їх дiяльнiсть. Наприклад, коли вакцини поклали край дитячому паралiчу,

американська органiзацiя, що займалася допомогою паралiзованим дiтям,

змiнила формулювання своїх цiлей так, щоб взяти на себе новi обов'язки

по наданню допомоги хворим.

Для багатьох добровiльних органiзацiй суттєвою умовою є  нездiйс 

неннiсть їх програм, тому що повне вирiшення проблем, якими вони зай-

маються, усунуло б пiдстави для їх iснування.

Другий тип цiльових органiзацiй  це примусовi органiзацi ї - такi

об'єднання, до яких людей примущують входити, навiть коли вони цього

не бажають. Прикладом таких органiзацiй є обов'язкова школа, обов'яз-

кова (не добровiльна) армiя, психiатрична клiнiка, тюрма, рiзнi ор-

ганiзацiї примусових робiт i т.iн.

I третiй тип цiльових органiзацiй -  це органiзацi ї  утiлiтарнiтi

об'єднання, до яких люди вступають з практичних причин. До таких ор-

ганiзацiй належать, наприклад, пiдприємства, унiверситети, профспiлки,

урядовi органiзацiї та iншi, якi люди створюють для задоволення життє-

вих потреб. Можна помiтити, що членство у таких органiзацiях не є анi

повнiстю добровiльним, анi повнiстю примусовим. Наприклад, у нето-

талiтарному суспiльствi людину не можуть примушувати найматися на ро-

боту, але якщо людина не має iнших джерел дохду, вона вимушена це ро-

бити, щоб забезпечити себе засобами iснування.

 . Поняття бюрократії

Чим бiльше i складнiше цiльова органiзацiя будь-якого типу, тим бiльше потреба не тiльки у координацiї дiяльностi її членiв, але й в упорядкуваннi самої координуючої дiяльностiЦя потреба задовольняється тим, що соцiологи називають  бюрократiєю,  а саме -  специфiчною соцiальною структурою, що створюється iєрархiєю статусiв i ролей, яка базується на розподiлi функцiй i влади, і що функцiонує за певними правилами та процедурами

Поняття бюрократiї соцiологи вживають у нейтральному значеннi,

без того негативного навантаження, яке це слово має у повсякденному

вжитку, коли ми використовуємо його для позначення, наприклад, органiзацiйної неефективностi.

Бюрократ, в американському варiантi повсякденної свідомості, найчастiше уявляється як офiцiозний, зосереджений на правилах, заплутаний у концелярських формалiзмах клерк, що ухиляється вiд вiдповiдальностi

i займається малопродуктивною роботою.

У захiдному свiтi, за оцiнками американських соцiологiв, бюрократiя у двадцятому сторiччi набула розгалуженостi через те, що зростання та ускладнення соцiальних органiзацiй зробили необхiдним створення в них великої кiлькостi структурних одиниць i пiдроздiлiв. А щоб контролювати їх рiзноманiтну дiяльнiсть i регулювати її, став необхiдним