тому, що індивід стає соці-
ально відповідальним суб'єктом своєї поведінки.
В соціально-психологічному аспекті це виявляється в тому, що ін-
дивід набуває вiдносно сталих форм мислення, вiдчування та дiй, які
стають для нього типовими. В цьому аспекті особистiсть розглядається
як утворення яке складається з трьох основних видiв компонентiв:
1 - когнитивних розумових) (cognitiv) компонентiв: думок, пере-
конань, сприйняття, пам'ятi;
- емоцiйних компонентiв: любовi, ненавистi, заздрощiв, сим-
патiй, гнiву, гордостi та iнших почуттiв,
3 - поведiнницьких (behavioral) компонентiв: вмiнь, навичок,
здiбностей, здатностей та iнших спроможностей.
Жодна людина не народжується видатним математиком, полiтичним
дiячем чи вмiлим теслярем. Люди можуть народжуватись з потенцiалом, що
дозволяє стати ким-небудь з цих, але ким вони дiйсно стають залежить
вiд їх унiкального життєвого шляху.
Соцiальна взаємодiя завжди має мiсце вiдповiдно до норм i цiннос-
тей культури кожного суспiльства. Тому змiст соцiалiзацiї та типи осо-
бистостей, що є найбiльш поширеними у рiзних суспiльствах, помiтно
вiдрiзняються. В той же час спроби достеменно визначити "нацiональнi
характери" мали тiльки вiдносний успiх.
Одна з труднощiв полягає в тому, що досить важко виробити науково
обгрунтованi способи вимiру характеристик особистостi, особливо -
такi, що дозволяють проводити адекватнi мiжкультурнi порiвняння.
Iнша з труднощiв пов'язана з тим, що сам наш пiдхiд до людей
iнших суспiльств, напрямок пошуку їх типових рис часто знаходиться пiд
впливом етноцентризму або навiть домiнуючого клiмату у мiжнародних
вiдносинах.
Зробимо маленький експеримент. Будь ласка, приготуйте ручки i на
рахунок "три" напишить слова, якi першими спадають на думку, коли за-
питується про те, якими є нiмцi. На це дається 1 секунд.
Тепер подивимось, якi риси ви записали ви. [ Один називає - всi
iншi, хто написав те саме, пiднiмають руку. Дивимось - якi риси німців
типовi, з точки зору нашої аудиторiї].
А пiд час другої світової війни для мешканців України слово
"нiмець" було синонiмом таких слiв, як "фашист", "вбивця", "бузувiр",
"недолюдок".
І це не випадково. Наприклад, за даними досліджень американських
соціологів пiд час другої свiтової вiйни американцi найчастіше вважали
японцiв жорстокими та вiроломними, а зараз американцi найчастiше вва-
жають японцiв винахiдливими та працьовитими.
Тим не менш очевидно, що в кожному суспiльствi є характеристичнi
особистi риси - що є результатом спiльного досвiду соцiалiзацiї в
особливiй культурi вiдповiдного суспiльства.
Але в кожному суспiльствi кожна особа є вiдмiнною вiд iнших, i цi
вiдмiнностi також є продуктом процесiв соцiалiзацiї. Адже ми народжує-
мось та живемо не тiльки у певному суспiльствi, але й у його спе-
цифiчнiй частинi, i тому кожен з нас з народження знаходиться пiд
впливом особливих субкультур того чи iншого класу, раси, релiгiї,
регiону, також як й таких особливих груп як родина, сусiди, друзi.
Особливий новий досвiд у цих контекстах завжди поєднується з особливим
старим досвiдом, так що бiографiя кожної особи та її особистiсть завж-
ди унiкальнi. І дослiдження процесу соцiалiзацiї допомагає з'ясувати
як загальнi подiбнiстi, схожостi особистостей та соцiальної поведiнки
у певному суспiльствi, так й багатство вiдмiнностей, що iснують мiж
рiзними особами.
Соцiализацiя вiдбувається упродовж усього життєвого шляху(life
course) - бiологiчної та соцiальної послiдовностi народження, дитинс-
тва, зрiлостi, старостi та смертi. На кожнiй стадiї життєвого процесу
ми постiйно зустрiчаємо новi або змiненi обставини, як персональнi так
й соцiальнi, й мусимо навчатися, пристосовуватися до них.
Найважливiша фаза соцiалiзацiї вiдбувається у дитинствi, починаю-
чи з народження, коли закладаються емоцiйнi основи майбутньої особис-
тостi. Хоча вже отриманi даннi про вплив на формування психiки також й
пренатального перiоду, коли ще до народження дитини поведiнка матерi
та її оточення впливають на розвиток психiки ембрiону. Але дослiдження
цiєї фази знаходиться поки що на самому початку.
Основну увагу соцiологи придiляють перiоду так званої первiсної
соцiалiзацiї - вiд народження до того перiоду, коли складається осо-
бистiсть, як вiдносно самостiйна система внутрiшньої регуляцiї
соцiальної поведiнки людини Тобто,- до того часу, коли її визнають
соцiально вiдповiдальною, а тому й дiєздатною у правовому вiдно-
шеннi.
Природа та виховання ("Nature" and "Nurture").
З середини минулого сторiччя вченi дискутують з приводу того, чим
визначається людська особистiсть - спадковiстю ("природою") чи вихо-
ванням (суспiльством).
Формулювання проблеми у формi "або...або..." подiбно до дискусiї
про те, кисень або водень важливiший для утворення води. Або - довжина
чи ширина важливiша у визначеннi площини прямокутника. Сьогоднi
бiльшiсть вчених схиляється до того, що обидва фактори - природний та
соцiальний - визначають особистiсть людини, що цi два фактори тiсно
пов'язанi й не можуть бути вiдокремленi один вiд одного. Людина є
спiльним продуктом природиі суспiльствапродуктом їх взаємодії.
Загалом, складається уява, що спадковiстьробить людину прихiль-
ною до певної поведiнки i встановлює межi цієї поведінкиа оточення-
формує вияв спадкових можливостейНаприклад, iнтелект частково визна-
чається генами, успадкованими вiд батькiв. Але сiм'я, в якiй iндивiд
виховується, і де його iнтелектуальна активнiсть може стимулюватися
різною мірою, кiлькiсть та якiсть шкiльної освiти, вплив кола друзів,
та особистий вибiр, що саме робити, - все це впливає на розвиток iнте-
лекту.
Переконливим аргументом на користь великого значення соціального
оточення для формування людської особистості дають численні описи по-
ведінки дітей, яких знаходили після довготривалої ізоляції від інших
людей (знайдений в лісі на півдні Франції у 18 році хлопчик 11-1
років; діти різного віку знайдені у різні часи в лісах Індії; знайдені
у Сполучених Штатах дві дівчини, які утримувалися в ізольованих примі-
щеннях на протязі всього або майже всього життя - Анна віком 6 років
та Джіні (Genie) віком 13 років; та ін.). Усі ці діти не володіли на-
віть елементарними навичками, необхідними в соціальному житті.
Що ж стосується формування особистоті у звичайному соціальному ото-
ченні, то ліше у деяких крайнiх випадках генетичнi фактори, так би мо-
вити, "гарантують" певнi наслiдки. Наприклад, незалежно вiд соцiально-
го впливу, усi iндивiди, що отримали при зачаттi залишкову 47-му хро-
мосому (три замiсть двох хромосом 1-iй пари) мають хворобу Дауна -
одну з форм уродженого недоумства, олiгофренiї. Хвороба