давання нових. Далi, доросла соцiалiзацiя бiльше базується на реалiзмi

нiж на iдеалiзмi. Дiтей вчать бути чесними i не брехати. Пiзнiше вони

навчаються тому, що так званi "маленькi невиннi неправди" також є

прийнятною поведiнкою.

Крiм того, якщо первинна соцiалiзацiя концентрується на переда-

ваннi основоположних суспiльних цiнностей та мотивiв, то доросла

соцiалiзацiя звичайно задовольняється тим, щоб те, що iндивiд говорить

та робить, було прийнятним.

Пiд час нашого руху по життєвому шляху вiд дитинства до похилого

вiку, ми час вiд часу опановуємо новi ролi та втрачаємо старi. Такi

змiни соцiологи називають  ролевим перехiдом(role transition). У пе-

рехiднi перiоди людина звичайно переживає непевнiсть щодо того, що її

очикує далi, та вiдчуває деяку напругу мiж її самостю та роллю. Але 

вона навчає ться ролевим вимогам, приймає або перевизначає ї хтак, щоб

досягнути комфортної вiдповiдностi мiж самiстю та новою роллю. Коротко

кажучи, людина  корегує цiнностi, вiрування, поведiнку та свiй образ 

себе

 Рольова соцiалiзацiя має звичайно  три основнi моменти

 Перший це  набуття нової ролi що вимагає роздуму над нею, екс-

периментування з новою роллю та пробної поведiнки, пов'язаною з нею.

Цю фазу називають  попередньою(anticipatory)  соцiалiзацiєю. Приклад

цього - рольовi iгри дiтей в "дочки-матерi" та подiбнi. Але крiм ць-

ого сучасне суспiльство пропонує багато спецiалiзованих органiзацiй,

що готують до виконання багатьох соцiальних ролей. Школи, коледжi,

унiверситети допомагають опанувати рiзнi вмiння та знання. Створюються

також рiзнi курси пiдвищення квалiфiкацiї. Органiзуються семiнари та

конференцiї для обмiну досвiдом та новим знанням.

 Другий момент-  це пристосування старих ролей до обставин, що 

змiнюютьсяНаприклад, це необхiдно робити тим, хто одружується вдруге

(або в енний раз), тому, що попередня роль чоловiка (або дружини) не

може бути повнiстю адекватна у стосунку з новою дружиною (або чо-

ловiком).

 Третiй момент -  це звiльненя iндивiда вiд певних ролей або вихiд 

з них

Деякi рольовi переходи потребують того, що має назву  ре- 

соцiалiзацi ї -  навчання новим формам поведiнки, що йдуть всупереч тим 

формам, якi були опанованi ранiше

Досить часто студентський досвiд примушує переглядати деяку час-

тину цiнностей, уявлень та звичок, що сформувалися ранiше у родинi та

в школi. Iнший приклад: коли людина потрапляє в аварiю, втрачує ногу

чи руку i тому вимушена кардинально змiнювати свої ролi, iдентичностi,

виробляти новi очикуваня та нові самовизначення. Це, зрозумiло, екс-

тремальна форма ресоцiалiзацiї.

Оригiнальну теорiю ресоцiалiзацiї запропанував наприкiнцi 7-х

рокiв американський психолог Роджер Гоулд (Rodger Gold). Вiн розглядає

соцiалiзацiю дорослих не як продовження дитячої соцiалiзацiї, а як

процес  зживання, викорiнюванняпсихологiчних ознак дитинства.

Дорослi, з точки зору Гоулда, звiльняються, перш за все, вiд

мiфiв дитинства - шляхом логiчного мислення та споглядання реального

життя. Дорослi усвiдомлюють, що їх  батьки недосконалi i не всемо- 

гутнi,що навколишньму свiту дiла не має до ї х бажань та жахiв(хоча в

дитинствi вони думали навпаки), а також що будь-який авторитет можна

оспорювати або заперечувати. (Треба мати на увазі, що такий висновок

був би неможливим у тоталiтарному суспiльствi).

 Успiшнасоцiалiзацiя дорослого за Гоулдом - це  швидке подалання 

дитячих уявленьпро  всемогутнiсть авторитетута про те, що  оточуючi 

повиннi задовольняти його потреби Тут формується бiльш реалiстичне

бачення свiту, здоровий критицизм i недовiра до авторитетiв та

усвiдомлення того, що усi люди мають свої достойностi та свої вади. В

цьому процесi людина стає толерантнiшою та досягає того чи iншого сту-

пеню внутрiшньої свободи.

 . Фактори соцiалiзацiї.

 Фактори соцiалiзацiї це тi, хто перетворює народжену дитину у

соцiальну iстоту та оснащує її усiм необхiдним для життя у суспільстві.

Чотири фактори є особливо важливими для передачi культури:

1) родина (сiм'я), ) група однолiток, 3) школа та 4) засоби масової

iнформацiї.

1) У бiльшостi випадкiв первинна соцiалiзацiя дитини вiдбувається

в  сiм'ї. Сiм'я впливає на формування особистостi дитини пiд час її

проходження через найпластичнiшу фазу становлення, але часто також i

пiсля досягнення зрiлостi, коли людина зберiгає постiйнi i iнтенсивнi

зв'язки зі своєю батькiвською родиною.

Жоден соцiальний iнститут не може серйозно конкурувати з родиною

у справi формування особистостi людини у дитинствi. Саме у родинi  ди 

тина набуває головних рис своєї особистостi, таких, що визначають тi

вiдносно стали способи, за якими людина поводиться з iншими людьми у

широкому дiапазонi ситуацiй (такі, наприклад, як приязнiсть, щедрiсть

чи агресивнiсть).

Сiм'я є посередником мiж великим суспiльством i дитиною, i вона є 

головною дiючою силою з передаваннi культури, її трансляцiї у часi.

Сiм'я вiдiграє ключову роль у соцiалiзацiї дiтей також через те,

що у багатьох сферах життя iншi люди поводяться з нею по-рiзному, в

залежностi вiд того, яке мiсце посiдає її сiм'я у соцiальнiй структурi

суспiльства. Як ми бачили, коли розглядали поняття  приписного статусу

значна кiлькiсть таких статусiв - таких як соцiальний клас, етнiчна

група або раса, - задають певний пiдхiд до людини, до її оцiнювання

iншими людьми. I тому не дивно, що у деяких вiдношеннях, члени рiзних

соцiальних класiв зазнають рiзних умов життя i приходять дещо до

рiзного бачення свiту, набувають рiзних уявлень про соцiальну ре-

альнiсть i готуються до рiзних кар'єр.

Вiдомий американський соцiолог Мелвiн Кон (кiлька слiв про

Мелвiна) у 7-тi роки виявив, що, батьки, зайнятi розумовою працею

("бiлi комiрцi", як кажуть американцi) намагаються розвинути у своїх

дiтей  внутрiшнi критерiї поведiнки. Вiдповiдно, вони частiше реагують

на вчинки дiтей, виходячи з  нтерпретацiї їх намiрiв, мотивiв цих

вчинкiв. А батьки, зайнятi фiзичною працею ("синi комiрцi") роблять

бiльший наголос на слухняностi (конформностi), i схильнi бiльше реагу-

вати на  наслiдкиповедiнки дiтей.

У останнi десятирiччя соцiологи вiдзначають зближення форм повод-

ження з дiтьми в рiзних соцiальних класах американського суспiльства.

Але - це статистично. У кожному конкретному випадку стосунки батькiв i

дiтей дуже вiдрiзняються: навіть якщо порiвняти стосунки однiєї дитини

окремо з батьком i окремо з матiр'ю, або батька чи матерi з рiзними

дiтьми. Вiдрiзняються дуже i стосунки у рiзних сiм'ях одного соцiаль-

ного класу або однiєї етнiчної групи.

Наприклад, виявлено, що на соцiалiзацiю дитини значний вплив має

те, якої вона статi,