були б випадковими та хаотичними. I тому iнтеракцiонiсти говорять, що 

нашi визначення ситуацiй є вирiшальними для соцiальної взаємодiї

 Визначення ситуацiї  це  те тлумачення, яке ми даємо нашому без- 

посередньому (найближчому) оточенню.

У своїй думцi ми уявляємо собi наше середовище, репрезентуємо йо-

го собi за допомогою знакових засобiв, складаємо про нього певне вра-

ження та оцiнюємо можливий для нас напрямок дiй.

З точки зору iнтеракцiонiстiв, те, що ми називаємо "фактами", са-

мостiйного iснивання  не має, незалежного вiд людей, якi їх спостерiга-

ють та надають їм певного значення. Так званi "дiйснi" факти це, з

точки зору iнтеракцiонiстiв - способи визначення людьми рiзноманiтних

ситуацiй.

- 3 -

Як можна витлумачити значення того, що робить чоловік, коли він

косить газон. Цей чоловік може виглядати як такий, що прикрашає своє

подвiр'я, або

- що займається фiзичними вправами, або

- що пiдтримує свiй iмiдж в очах сусiдiв, або

- що пiдтримує репутацiю своєї мiсцевостi, або

- що уникає своєї дружини, або

- що досаждає сусiду, який хоче спати, або

- що заробляє грошi.

Стародавня притча про трьох каменярiв. На питання, що робите, во-

ни вiдповiдали по рiзному: один - я заробляю грошi, другий - я кладу

цеглу, третiй - я будую храм Божий, стояти якому вiки.

Хоча визначення певної ситуацiї рiзними людьми можуть бути неод-

наковими, але коли люди приходять до спiльного розумiння потреби поєд-

нати свої дiї з дiями iнших людей, вони швидко досягають однакового

визначення спiльної для них ситуацiї.

Якщо Вам потрiбно купити хлiба, перетнути вулицю iз жвавим транс-

портним рухом або спiвати у хорi, Ви мусите надати вiдповiдальнiй си-

туацiї таке саме значення, як надають їм продавець хлiба, водiї транс-

порту або iншi спiваки хору. Тiльки таким шляхом Ви можете виконати

разом з iншими людьми вiдповiдну  спiльну дiю.

Можна сказати, що взагалi нам вдається вести спiльне життя з

iншими людьми саме завдяки тому, що у бiльшостi випадкiв нашi визна-

чення ситуацiй спiльної дiї в основному спiвпадають.

З цiєї точки зору,  культура виступає як  погодженi значення або 

як визначення ситуацiй, що подiляються членами суспiльства.

Вiдповiдно,  соцiалiзацiя визначається як процес, через який виз- 

начення ситуацiй, що подiляються членами суспiльства, передаються нас- 

тупному поколiнню.

Взагалi iнтеракцiонiсти вважають, що сама  реальнiстьстворюється

людьми через тi визначення, якi вони їм дають.

Американський соцiолог Вiл'ям Томас (William Thomas) на початку

3-х рокiв висловив цю думку у формулюваннi, яке пiзнiше стали вiдомим

назвати "теоремою Томаса", хотя точніше було б говорити аксіома або

постулат Томаса: " Якщо люди визначають ситуацiї як дiйснi, цi ситуацiї 

стають дiйсними за їх наслiдками".

 Теорема Томаса(точнiше аксiома, постулат Томаса) звертає увагу

на той факт, що ми реагуємо не тiльки на об'єктивнi особливостi ситу-

ацiї, але також й на те значення, яке ця ситуацiя має для нас. Коли ми

- 4 -

надаємо чому-небудь певного значення, це впливає не тiльки на те, що

ми робимо або не робимо, але також й на наслiдки нашої поведiнки.

Припустимо, що поширюється невiрне визначення, а саме - що певний

банк прямує до банкрутства. Тоді починається рiзке зростання вимог

клієнтів до банку поверути їх внески. Але жоден банк не в змозi негай-

но повернути усi або майже усi вклади. Тому такий банк вимушений закри-

тися. У подiбних випадках не потрiбно нiякої змови, щоб  невiрне визна- 

чення стало вiрним. Здiйснення його вiдбувається невимушено, коли люди

дiють так, як якби це визначення було вiрним.

У мiжрасових вiдносинах теорема Томаса пояснює невдачi меншини.

Якщо люди уявляють собi чорних, жовтих або євреїв як таких, що мають

певнi риси, то незалежно вiд того вiрнi цi уявлення чи невiрнi, але

такi визначення впливають на поведiнку тих людей якi цi уявлення ма-

ють.

В iсторiї людства дуже  негативнi уявлення перiодичноспричиняли

геноцид та вiйну. Поколiння бiлих американцiв, наприклад, вважали чор-

них низчою расою. А через те, що бiлi контролювали центри iнсти-

туцiональної влади, вони залишали за чорними лише невелику частину

можливостей американського суспiльства. Дiючи за своїми расистськими

визначеннями, бiлi формували такі соціально-політичні умови, за яких

чорнi були менш освiченими, виконували бiльше непристижної працi, жили

у бiднiших будiвлях та мали гiрше здоровэя нiж бiлi. Так, на думку

американських соцiологiв, бiлi створили соцiальний порядок, для якого

була характерною iнституцiональна дискримiнацiя (детальнiше ми будемо

це розглядати у роздiлi про расовi та етнiчнi вiдносини).

Я вважаю, що в нашій iсторiї радянських часiв аналогiчне створен-

ня реальностi вiдбувалося, коли в дiях державної влади реалiзовувалось

визначення заможних селян як "куркулiв", як "кровопивцiв", як "во-

рогiв", що мають бути "знищенi як клас". Те, що було зроблено на ос-

новi таких визначень проти цих людей, - таки зробило більшість з цих

людей справді ворогами радянського ладу.

 . Драматургічний підхід.

Другий пiдхiд до вивчення соцiальної взаємодiї, що є досить поши-

реним у сучасній соцiологiї, це так званий  драматургiчний пiдхiд

Вихiдне положення цього пiдходу є таким. Якщо ситуацiї самi себе

не визначають, а мусять бути створенi через знакову комунiкацiю, то 

соцiальне життя є подiбним до театру, де реальнiсть також створюється

- 5 - 

через її визначення.

Цей пiдхiд, при якому соцiальний свiт змальовується як  природний 

театр вперше запропонував наприкiнцi 5-х рокiв американський

соцiолог Ервiн Гофман (Erving Goffman). Вiн назвав цей пiдхiд драма-

тургiчним. За Гофманом, ми всi є як акторами, так i глядачами, i

нашi ролi - це соцiальнi ролi, якi ми вiдiграємо у повсякденному

життi.

Гофман видiлив декiлька аспектiв, у яких життя подiбне театру.

Один з цих аспектiв полягає в тому, що  у життi люди часто намага- 

ються контролювати ту реальнiсть, яку бачать iншi людиГофман вказу-

вав, що тiльки тодi, коли ми можемо впливати на формування уявлень

iнших людей про нас, тодi ми маємо надiю передбачати або контролювати

те, що буде вiдбуватися з нами самими. Ми кровно зацікавленi подати

себе