¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦США (1984) ¦ 4.7 ¦ 11. ¦ 17. ¦ 4.4 ¦ 4.9 ¦ 15.7 ¦

+-------------------+---------+--------+---------+----------+----------+------------+

¦Україна (1994)¦ 4.6 ¦ 8.8 ¦ 14.4 ¦ .7 ¦ 49.5 ¦ 34. ¦

L-------------------+--------+---------+---------+----------+----------+------------

Можна припустити, що рівень стратифікації за доходами в Україні

зараз ближче до рівнів стратифікації у набагато бідніших країнах, ніж

США. (Функціональне пояснення цього явища, що випливає з високої вар-

тості інвестицій у сучасну техніку).

 Вимiр за престижем Престижем соцiологи називають соцiальну пова- 

гу, пошану та визнання, що пов'язанi із соцiальним статусом.

Престиж включає почуття, якi вiдчувають люди стосовно певного

статусу, та їх оцiннi судження стосовно цього. Престиж це дещо мов би

невiдчутне, дещо що iснує лише у головах людей. Але у повсякденному

життi люди намагаються надати престижу вiдчутного iснування через ти-

тули, рiзнi ритуали, почеснi звання, емблеми, а також через демонстра-

тивнi вияви дозвiлля та споживання. Цi предмети та вчинки слугують

символами престижу, у суспільстві де люди надають їм соцiального зна-

чення.

Соцiологи вважають, що бiльшiсть взаємодiй мiж людьми складаються

з неявних, так би мовити, "переговорiв" щодо того, скiльки поваги, по-

шани або шаноби кожен має дати та отримати. Навiть звичайна розмова

часто-густо включає до себе домовленiсть, що ми будемо уважнi до того,

що говорять iншi, якщо вони - в свою чергу - будуть уважними до того,

що говоримо ми.

Ще наприкiнцi 19-го сторiччя Торстейн Веблен (Thorstein Veblen)

висвiтлив, яке значення мають демонстративне дозвiлля та демонстратив-

не споживання для позначення соцiального рангу. Веблен спостерiгав, що

якщо люди бажають отримати та утримати престиж, недостатньо володiти

багатством та владою. Вони мусять зробити це багатство та владу таки-

ми, що публiчно можуть спостерiгатися. А це найлегше зробити, якщо

витрачати грошi на несуттєвi товари та послуги.

Так, у 18 сторiччi в Англiї серед аристократiв у модi були замки.

В Америцi у деяких колах розкiшний стиль життя демонструється через

марнотратнi витрати на одяг. Цiєй же метi служать дорогі автомобiлi -

Рольс-Ройси, Феррарi та подiбнi автомарки.

Але престиж бiльшостi американцiв, як показують дослідження, ба-

зується сьогоднi головним чином на прибутку, професiї та стилi життя.

Походження сiм'ї та багатство враховується менш, нiж це було поколiння

тому. Одночасно iндивiдуальна "особистiсть" та "товарискiсть" набули

набагато бiльшого значення. I хоча американцi у бiльшостi ще вважають

найважливiшою рiччю грошi, але стиль життя та цiнностi, яких притриму-

ється сiм'я, зараз мають вирiшальне значення у визначеннi престижу.

 Вимiр за владою.   Влада - з точки зору соцiологiв - стосує ться 

здатностi одних iндивiдiв та груп реалiзувати свою волю у людських 

справах навiть проти волi iнших людей та груп. Саме влада визначає  чиї

нтереси обслуговутимуться та чиї цiнностi пануватимуть.

Щоб ми не споглядали - сiм'ю, банду пiдлiткiв, нацiю чи державу,

ми знаходимо, що деякi їх члени домогаються свого набагато частiше,

нiж iншi. Навiть в таких справах як проста розмова, можна помiтити дiю

влади. Люди, що займають високi щабелi влади найчастiше домiнують у

розмовах, що проявляється у диспропорцiях часу та перебиваннi тих, хто

стоїть нижче за владою.

Американський соцiолог Амос Холей якось зауважив: "Кожна соцiаль-

на дiя є вправлянням влади, кожне соцiальне вiдношення є владним

рiвнянням, i кожна соцiальна група або система є органiзацiєю влади".

Соцiологи видiляють три категорiї пiдвалин влади.

1) По-перше, це  обмеження -  ресурси, що дозволяють 

однiй сторонi додати до ситуацiї новi вади.

Звичайно люди розглядають обмеження як покарання, тому що вони

шкодять їх здоров'ю, психiчному або майновому стану.

) По-друге, це  стимули -  ресурси, що дозволяють 

однiй сторонi додати до ситуацiїншої сторони новi переваги.

Люди звичайно сприймають стимули як виногородження через те, що

вони означають передачу соцiально визначених благ - таких як ма-

терiальнi речi, послуги або соцiальнi позицiї - в обмiн на виконання

бажань того, хто має владу.

3) По-третє, це  переконливiсть  ресурси, що дають можливiсть 

однiй особi змінити намiри iнших без додавання до ситуацiї чи то вад 

чи то переваг.

Через переконання - що базується на репутацiї, мудрiстi, осо-

бистiй привабливостi, або на контролi за засобами iнформацiї, -

iндивiди або групи схиляються до вiддання переваги тому, чого бажають

тi, хто мають владу.

Влада впливає на нашу здатнiсть виконувати чимало роботи за влас-

ний рахунок. Коли хтось доходить до панування над вирiшальними ресур-

сами, вiн приходить до панування й над людьми.

 Контролювати ключовi ресурси означає поставити себе (або свою 

групу) мiж людьми та тими засобами, якими люди задовольняють свої 

бiологiчнi, психологiчнi або соцiальнi потреби.

Тою мiрою, якою певна група командує винагородами, покараннями та

засобами переконання, вона може диктувати умови, за якими грається гра

життя. Вона встановлює правила цiєї гри, можливi в нiй виграшi та

програшi.

 . Вiдкритi та закритi системи   стратифiкацiї.

Стратифiкацiйнi системи вiдрiзняються тiєю легкiстю, з якою вони

дозволяють людям входити в певну верству або виходити з неї.

 Той суспiльний устрiй, у якому людина вiдносно легко може змiнити 

свiй статус, соцiологи називають  вiдкритою системою. 

 Той устрiй, у якому людям дуже важко змiнити свiй статус, 

соцiологи називають  закритою системою. 

Дещо подiбне до цього ми розглядали, коли знайомились з поняттям

досягненого статусу та приписаного статусу. Досягненi статуси вiдкритi

для людей на основi iндивiдуального вибору та змагання, конкуренцiї, в

той час як приписанi статуси надаються групою або суспiльством.

В дiйсностi не має таких суспiльств, що були б повнiстю вiдкрити-

ми або повнiстю закритими. Сполученi Штати вважаються прикладом

вiдносно вiдкритої системи. Вона базується на такiй класовiй системi,

вважають американськi соцiологи, у якiй досягненi статуси забезпечують

найважливiшi пiдстави для нерiвного розподiлу соцiальних ресурсiв.

Сполученi Штати не засновувалися на iдеї, що всi люди мають отримати

рiвний статус, або на iдеї безкласового суспiльства. Демократичне кре-

до притримується того,